Справа № 2-2/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Тарасова Д.С.
при секретарі Сумароковій В.П.
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, представника третьої особи СТОВ АФ «Закотненська» та відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди приміщення від 01.11.2003 року третя особа – СТОВ АФ «Закотненська»,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до відповідачів про визнання недійсним договору оренди приміщення від 01.10.2003 року та визнання дій ОСОБА_4 не правомірними, такими, що обмежують реалізацію права власності на своє майно.
06.12.2005 року ОСОБА_11 надала до суду заяву про припинення повноважень ОСОБА_1 як представника.
20.12.2005 року ОСОБА_10, а 23.12.2005 р. ОСОБА_9 також надали заяви про припинення повноважень ОСОБА_1 як представника.
23.12.2005 року ОСОБА_1 діючи в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 надала доповнення до позовної заяви якою просить суд застосувати до оспорюваної угоди наслідки недійсності нікчемного правочину.
11.01.2006 року ОСОБА_1 діючи в інтересах ОСОБА_6 доповнила позов вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу холодильної машини від 21.01.2003 року яка ухвалою Новопсковського районного суду від 31.08.2006 року залишена без розгляду.
24.01.2006 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернулися до суду з заявою про відкликання довіренності ОСОБА_1 на ведення справи у суді.
21.08.2006 року ОСОБА_12 звернулася до суду з заявою про закриття провадження по справі у зв’язку з її відмовою від позову. 25 березня 2010 року відмова від позову прийнята і провадження по справі щодо позовних вимог ОСОБА_12 закрито.
16.08.2006 року позивач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_1 надали заяву про зміну позовних вимог від 11.01.2006 року в якій просять суд перевести право купівлі холодильної машини вартістю 3000 грн. на ОСОБА_6 та зобов’язати передати холодильну машину ОСОБА_6 13.09.2006 року вказані вимоги ОСОБА_6 ухвалою суду залишені без розгляду.
25.03.2010 року ухвалою суду позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України залишені без розгляду.
В судовому засіданні представником позивача уточнено позовні вимоги щодо дати оспорюваного договору оренди, в зв’язки з чим ОСОБА_1 просить суд визнати недійсними договори оренди приміщення від 1.10.2003 року та від 1.11.2003 року, застосувавши до них наслідки нікчемного правочину.
В обгрунтування заявлених вимог представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що договір оренди приміщення є недійсним, оскільки ОСОБА_6 ОСОБА_4 не надавав повноважень на укладення зазначеної угоди, договір не містить адреси та реквізити сторін. Крім того, договір оренди приміщення є нікчемним у чинність ст.ст.209, 210, ч.2 ст.215, ч.1 ст.220, ст.ст.793, 794 ЦК України, оскільки відповідачами при укладенні оспорюваного договору оренди порушені вимоги закони про нотаріальне посвідчення договору, тому позивач просить застосувати правові наслідки нікчемного правочину.
Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 позов не визнала, вважаючи необгрунтованим та безпідставним, оскільи на час розгляду справи дія договору закінчилася.
Представник відповідача ОСОБА_4 та третьої особи СТОВ Агрофірма «Закотненська» - ОСОБА_5 позов не визнав, вважає його безпідставним, так як на його думку відсутній предмет спору, оскільки закінчився строк на який укладався оскаржуваний договір оренди.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким не підлягає задоволенню в зв’язку з наступним.
1 квітня 2000 року власники майнових паїв, отриманих в результаті паювання майна КСП «Айдар» ( в тому числі і позивачі) уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, який у цей же день зареєстровано в Закотненській селищній раді (далі Договір).
Відповідно до п.3.1 Договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності співвласники дійшли згоди про те, що вони не будуть реалізувати право виділу в натурі належних їм часток у праві спільної власності на майно під час дії договору про передачу Майна.
Згідно п.7.3 вказаного договору збори співласників правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 не пенсійного віку. Рішення приймається більшістю голосів.
Згідно протоколу загальних зборів пайщиків СТОВ Агрофирми «Закотненська» від 27 червня 2002 року на зборах були присутні 93 особи з 549 і присутні вирішили виділити в натурі громадянам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 згідно структури пайового фонду, в рахунок їх майновиї паїв, на загальну суму 76577,45 грн., наступне майно:
а) з основних засобів: будівлю холодильника вартістю 53500 грн., холодильну машину – 3000 грн., трактор гусеничний ДТ-75 - 2933,05 грн., плуг ПН-4-35 - 2933,05 грн., плуг ПН-4-35 - 1299,84 грн., корови на суму 3782,99 грн., трактор ЮМЗ-6 - 2925 грн., тракторний причеп - 1170 грн., сіялка ССТ-12 – 1200 грн., борони - 184 грн., а усього основних засобів на загальну суму – 69994,88 грн.;
б) з обігових засобів: корма, на суму – 784,86 грн., добрива – 426,42 грн., насіння – 2390,88 грн., продукти харчування – 47,59 грн., незавершене виробництво – 1721,11 грн, будматеріали – 41,51 грн., НБП – 361,25 грн., молодняк животних – 808,95 грн., усього обігових засобів на загальну суму – 6582,57 грн.
Згідно акту приймання-передачі від 20.10.2002 року директор СТОВ Агрофірми «Закотненська» ОСОБА_25 передав а уповноважений ОСОБА_4 прийняв будівлю холодильника яка зберігалася у СТОВ «Агрофірми «Закотненська».
Відповідно до статті 128 ЦК України (в редакції 1963 року) у набувача майна за договором право власності виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно пояснень представників відповідачів, будівля холодильника вказаним 17 особам у тому числі і позивачам не передавалася.
Позивачі та представник позивача не надали суду доказів того, що будівля холодильника була їм передана у спільну часткову власність, чим не виконали вимоги ст.ст.10, 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно ухвали апеляційного суду Луганської області від 25.11.2009 року ОСОБА_6 та інші співласники яким 27 червня 2003 року на загальних зборах пайщиків СТОВ «Агрофірма «Закотненська» в рахунок їх майнових паїв було виділено в натурі майно на загальну суму 76577,45 грн. в тому числі будівля холодильника вартістю 53500 грн. в управління та розпорядження майном не вступили, акт-прийому передачі майна не укладався.
Вказана обставина у чинність ч.3 ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Таким чином, позивачі як і інші особи яким 27.06.2002 року виділялось майно в натурі право власності на будівлю холодильника у чинність ст.128 ЦПК України не набули.
1 жовтня 2003 року між відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір оренди приміщення строком на 10 років з 01.10.2003 року по 01.10.2013 рік. Згідно пояснень представників відповідача вказаний договір був договіром про наміри, і жодних наслідків для сторін не мав, оскільки будівля холодильника ОСОБА_2 не передавалася.
1 листопада 2003 року ОСОБА_4, (що діяв на підставі Договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться у спільному володінні) та ОСОБА_2 уклали договір оренди приміщення холодильника строком на 7 років з 01.10.2003 року по 01.10.2010 рік.
Згідно акту приймання-передачі від 01.11.2003 року, що є додатком №1 до договору оренди від 1.11.2003 року ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_2 прийняв в оренду приміщення в с.Закотне Новопсковського району. Вказаний акт підписаний сторонами та в ньому зазначені недоліки переданого в оренду приміщення.
Посилання представника позивача ОСОБА_1, на те що відповідач ОСОБА_4 не мав повноважень на укладення зазначеного договору оренди суд не приймає до уваги, у зв’язку з наступним.
Відповідно до пункту 2.1 Договор з метою оперативного вирішення питань, що виникають в процесі виконання данного договору, Співласники делегують ОСОБА_4 повноваження представляти їх інтереси при укладенні договору оренди (довірчого управління) майна і від їх імені підписати цей договір.
Відповідно до п.2.2 віщезазначеного договору уповноваженному надаються права:
- підписати від імені Співвласників акти про передачу та прийом Майна від господарства в спільну часткову власність;
- вести переговори з приводу умов укладення договору оренди майна (довірчого управління);
- підписати від імені Співвласників договір оренди майна (довірчого управління);
- вести переговори з приводу умов укладення договору купівлі-продажу обігових засобів;
- підписати від імені співвласників договір купівлі-продажу обігових засобів;
Здійснити передачу майна орендареві (повіреному) у відповідності з договором оренди (довірчого управління);
- здійснити передачу обігових засобів відповідно з договором купівлі-продажу;
- контролювати виконання цих договорів;
- представляти інтереси Співвласників в суді, арбітражному суді при розгляді спорів, що стосуються укладення та виконання цих договорів.
Згідно ч.1 ст.62 ЦК України (в редакції 1963 року) угода, укладена однією особою (представником) від імені другої особи (яку представляють) в силу повноваження, що грунтується на довіреності, законі або адміністративному акті,
безпосередньо створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку представляють.
Згідно ст.64 ЦК України ( в редакції 1963 року) довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Таким чином, ОСОБА_4 відповідно до Договору мав необхідні повноваження на укладення договору оренди приміщення і у чинність ст.65 ЦК України (в редакції 1963 року) нотаріально посвідченої, або прирівненої до неї довіреності не потребув, оскільку укладав угоду з фізичною особою ОСОБА_2.
Суд вважає необгрунтованими вимоги позивача про застосування наслідків нікчемного правочину в зв’язку з недодержанням нотаріальної форми оспорюваного договору оренди, оскільки на час укладення договору оренди від 01.10.2003 року та 01.11.2003 року діючим на той час цивільним законодавством обов’язкова нотаріальна форма договору оренди встановлена не була. Безпідставними є посилання позивача на недійсність оспорюваного договору оренди в зв’язку з відсутністю у договорі реквізитів сторін, оскільки їх відсутність не є підставою для визнання правочину недійсним.
Суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання неправомірними дій відповідача ОСОБА_4, оскільки такий спосіб захисту порушеного права не передбачений ст.16 ЦК України ( в редакції 2003 року), законом або договором.
Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, ст.48, 62, 63, 64, 112, 113 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.16, 216 ЦК України та п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року), суд
В И Р І Ш И В:
ОСОБА_1 в задоволенні позову в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: