Ухвала

24 травня 2021 року

м. Київ

справа № 209/2862/20

провадження № 61-78вп21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. розглянув питання визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 жовтня 2020 року передано справу за позовом ОСОБА_1 до провадження Заводського районного суду

м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2021 року цивільну справу за зазначеним позовом направлено до Верховного Суду для визначення підсудності відповідно до правил статті 29 ЦПК України.

Верховний Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована та проживає за адресою: квартира

АДРЕСА_1 .

Позивачем зазначено, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Колумбія. Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, ОСОБА_2 в графі місце проживання вказано - не значиться. Згідно інформації відділу формування та ведення реєстру територіальної громади

м. Кам`янської міської ради, відповідач ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: квартира

АДРЕСА_1 , зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться.

Таким чином, докази проживання та реєстрації відповідача на території України відсутні. Разом з цим, доказів проживання та реєстрації відповідача на території Республіки Колумбія стороною не надано.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу від 23 жовтня 2018 року

серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2

23 жовтня 2018 року зареєстрували шлюб у Малиновському районному

у м. Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Під час вирішення питання про визначення підсудності спору про розірвання шлюбу Верховний Суд керується положеннями ЦПК України та Законом України «Про міжнародне приватне право», якими встановлено порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

Аналіз наведеної норми права свідчить, що підсудність справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства визначається ухвалою Верховного Суду у тому разі, якщо обидві сторони проживають за межами України.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності

такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Оскільки позивач проживає в Україні, Верховний Суд позбавлений процесуальних підстав й можливості вирішити питання про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відповідно до правил статті 29 ЦПК України.

Враховуючи, що одна із сторін спору проживає на території України, позивач є громадянкою України, доводи ухвали суду першої інстанції є необґрунтованими, а отже прохання про визначення підсудності не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у визначенні підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Повернути цивільну справу №209/2862/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Хопта