Справа № 753/1309/21

Провадження № 2/392/567/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мала Виска за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстрований 14.01.2011 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, про що зроблено актовий запис №6 та стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , 2011 року народження, у розмірі 8000 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 14.01.2011 року між нею (позивачем) та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, про що зроблено актовий запис №6, свідоцтво серія НОМЕР_1 , від шлюбу мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, позивач зазначила, що з 2018 року сімейні відносини з відповідачем припинилися та вони проживають окремо. Шлюб існує лише формально. Час на примирення просила не надавати оскільки примирення не можливе. Окрім того, позивач зазначила, що відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати розмір аліментів у сумі 8000 гривень.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.01.2021 року передано справу до Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

Згідно протоколу автоматичного розподілу системи документообігу суду справу розподілено судді Бадердіновій А.В .

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) в судове засідання сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, подала заяву зареєстровану судом 18.05.2021 року за вх. №4489 про розгляд справи у її відсутність, вказала, що з відзивом ознайомлена, заперечень немає, позовні вимоги підтримала, прийняти рішення на розсуд суду.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву зареєстрований судом 19.04.2021 року за вх.№3585/21 в якому визнав позовну вимогу про стягнення з нього аліментів у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, мотивуючи тим, що упродовж останніх років немає постійного місця роботи, посилаючись на довідку з податкової служби також вказав, що ніяких придбань на суму, яка б перевищувала десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здійснював.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, подав заяву зареєстровану судом від 26.04.2021 року за №1/21 про розгляд справи без його участі позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнав повністю, вимоги щодо стягнення аліментів визнав частково, а саме в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини.

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини, та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони зареєстрували шлюб 14 січня 2011 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, про що зроблено актовий запис №6, та видано свідоцтво про шлюб серії серія НОМЕР_1 .

Також встановлено, що від шлюбу сторони мають малолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис № 74.

Батьками дитини в свідоцтві про народження зазначені в графі «Батько» - ОСОБА_2 , в графі «Мати» - ОСОБА_1 .

Сімейні стосунки між подружжям не склалися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства.

За вказаних вище обставин та підстав позову, зазначених позивачем причин для розірвання шлюбу, серед яких позивач зазначила відсутність взаєморозуміння, втрату почуття любові та поваги, довіри один до одного, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя, збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, і, зокрема, позивача, якою пред`явлено позов до суду про розірвання шлюбу з відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

При цьому, судом під час судового розгляду справи з наявних у суду матеріалів не встановлено наявності обставин, визначених ч. 2 ст. 110 СК України, за яких позов про розірвання шлюбу не може бути пред`явлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За викладених обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, припинення сторонами шлюбно-сімейних відносин, дійсні причини пред`явлення позову про розірвання шлюбу, волевиявлення позивача припинити шлюбні відносини, враховуючи також ту обставину, що рішення позивача про розірвання шлюбу та пред`явлення з цього приводу позову до суду прийнято з усвідомленням нею його наслідків, виходячи, при цьому, також з відсутності у взаєминах сторін морально-правової основи шлюбу, до якої належать почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги, взаєморозуміння, довіри, підтримки та піклування, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу та шлюбно-сімейних відносин суперечить інтересам подружжя, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін, а також права їх малолітніх дітей, у зв`язку з чим позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Крім того, судом відзначається, що відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

При цьому, судом відзначається, що вимога щодо відновлення дошлюбного прізвища позивачем не заявлялась, остання вказала, що після розірвання шлюбу бажає відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Позивачем пред`явлено також вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини, які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід) і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

При цьому, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;

Окрім того, судом відзначається, що відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Поряд з цим, як на обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2011 року народження, у твердій грошовій сумі в розмірі 8000 грн. щомісячно, позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 інших осіб на утриманні не має, працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати та сплачувати аліменти у розмірі 8000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дитини.

Судом відзначається, що відповідач подав відзив на позовну заяву в якій зазначив, що він не в змозі платити зазначену суму позивачці, тому що його доходи є не стабільними. Упродовж останніх років не має постійного місця роботи, про що свідчить довідка податкової служби, вказав, що має змогу сплачувати аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття дитини.

Також, судом відзначається, що позивачем на виконання вимог ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних вище обставин, зазначених позивачем на обґрунтування позовних вимог, та які б підтверджували витрати позивача на утримання дитини щомісячно в розмірі 8 000 грн. так і дійсне матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 (зокрема, довідка про доходи, довідка з місця роботи, інформація з ЄДРПОУ тощо) та об`єктивну можливість останнім сплачувати аліменти у розмірі, визначеному позивачем, як і не заявлено в порядку ст. 84 ЦПК України відповідних клопотань про витребування судом зазначених доказів, при цьому, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, та, при розгляді зазначеної категорії справ не наділений повноваженнями за власною ініціативою збирати та витребувати докази, на підтвердження або ж спростування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, або заперечень щодо позову.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 СК України) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України), і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, або інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням положень ч. ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України за якими учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, в свою чергу, суд розглядає цивільні справи, не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи, тим самим, розглядаючи зазначену справу в межах заявлених позовних вимог, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому, припинення фактичних шлюбних відносин між батьками, окреме проживання від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття, судом враховуються також вимоги ст.182 СК України, зокрема, сімейний та матеріальний стан відповідача, який (відповідач) є молодою, здоровою, працездатною особою, крім того, судом під час розгляду справи не встановлено наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних осіб, виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення. Поряд з цим, приймаючи до уваги, що позивачем в порядку ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог в частині визначеного нею (позивачем) розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, щодо можливості останнім сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, враховуючи, що сторони по справі, які є батьками малолітньої дитини, та які несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитину, враховуючи також, що малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, духовного, культурного і соціального розвитку, на підставі чого, та з урахуванням викладеного вище, а також визначеного Законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000 грн. на місяць, підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на корить позивача аліментів на утримання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. на місяць, з щорічним проведенням індексації відповідно до Закону, що на переконання суду, буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

При цьому, судом відзначається, що вимоги позивача про визначення аліментів у твердій грошовій сумі, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не ґрунтуються на законі, оскільки, зазначене положення стосується визначення аліментів у частці від доходу (заробітку) платника аліментів, розмір яких (аліментів) не може бути меншим визначеного Законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, поряд з цим, зазначене положення не стосується визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Згідно положень ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем сплачено при поданні позову судовий збір у розмірі 908 грн.00 коп., 50% розміру якого, а саме 454 грн. 00 коп. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у зв`язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, інша частина судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим судовий збір в розмірі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, враховуючи, що позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позову про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.ст. 180, 182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст.4, 5, 7,10,12,13, ст.ст. 77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265,430 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 січня 2011 року у Кіровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 6.

Після розірвання шлюбу відновити позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету судовий збір у розмірі 454 грн.00 коп., сплачений нею згідно квитанції №0.0.1983705551.1 від 19.01.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 (дві тисячі) грн., щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову, тобто 20.01.2021 і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд, через Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова