Справа № 638/8181/20

Провадження № 2/638/2362/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Подосокорської А.О.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Пономарьової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2020 позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, який уточнив 27.01.2021. В обґрунтування якого вказує, що він є власником квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . 13.06.2017 відбулось залиття зазначеної квартири. Згідно акту обстеження №95 від 29.06.2017 залиття квартири сталось в результаті прориву трубопроводу гарячої води на технічному поверсі. На момент обстеження було встановлено залиття стелі на кухні, в кімнаті, в санузлі. У зв`язку з тим, що КП «ХТМ» не виконало свої обов`язки з утримання будинків споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування . позивач вважає, що заподіяна шкода має бути відшкодована саме КП «ХТМ». Розмір шкоди становить 7514 грн, який визначено висновком експертного будівельно- технічного дослідження. Обґрунтовуючи моральну шкоду позивач вказує, що бездіяльність відповідача, призвела до затоплення його квартири, як наслідок отримання позивачем моральних страждань, що виразились хвилюванні та нервуванні, які були спричинені вимушеними змінами у його житті. Результатом бездіяльності відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, яка оцінена у розмірі 10 000 грн. у зв`язку з чим позивач просив стягнуту матеріальну та моральну шкоду, а також судові витрати зі сплати судового збору, проведення експертизи та на правничу допомогу.

Не погоджуючись з позовом представником КП «ХТМ» подано відзив на позов, у якому зазначено, що КП «ХТМ» не є управителем житлового будинку по АДРЕСА_1 , а також будь якого іншого будинку у м. Харкові. Отже, КП «ХТМ» є неналежним відповідачем. Відповідач є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Обов`язок по заміні трубопроводів систем, строк експлуатації, яких сплив покладено на балансоутримувача та управителя КП «Жилкомсервіс». На думку представника відповідач КП «ХТМ» не повинно нести відповідальність за залиття квартири. Окрім того, позивачем не доведено правомірності стягнення моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. також, представник відповідача у відзиві вказує, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн необґрунтовані, оскільки позивачем не надано квитанцію про сплату адвокату та не надано акту виконаних робіту зв`язку з чим представник відповідача просила відмовити у задоволені позову.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в суді.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засідання підтримала позов, просила задовольнити, з підстав викладених у ньому та з урахуванням уточнених позовних вимог. У подальшому представник позивача звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача КП «ХТМ» - Пономарьова Н.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи КП «Жилкомсервіс» Власюк О.О. у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутності третьої особи, просив постановити рішення на розсуд суду.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане 27.12.2012 відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний №1-12-317566-Ц2, копією технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження №95 від 29.06.2017, складеного начальником дільниці №1 КП «Жилкомсервіс», інженером Кофановим В.В., майстром ОСОБА_3 , було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 . На момент обстеження встановлено, що в результаті залиття , яке трапилось 13.06.2017, у квартирі АДРЕСА_1 наявні ознаки залиття, а саме: на стелі кухні сліди залиття площею 2,5 кв.м., в кімнаті на стелі сліди залиття площею 1,3 кв.м., на стелі санвузла сліди залиття чорного кольору 1,2 кв.м. Висновки комісії: залиття відбулось в результаті прориву трубопроводу гарячої води на технічному поверсі.

18.07.2018 КП «ХТМ» ОСОБА_2 надало відповідь, у якій зазначено, що в ході тривалої експлуатації на трубопроводі гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку був виявлений дефект, який послугував причиною залиття квартири АДРЕСА_1 . На підставі рішення Харківського міськвиконкому від 22.02.2007 №188 і договору, укладеного між Управлінням комунального майна і приватизації і КП «Жиклмосервіс» від 28.02.2007, КП «Жилкомсервіс» був переданий житловий і нежилий фонд, який раніше знаходився на балансі КП ЖРЕП. Таким чином, з 01.03.2007 весь житловий фонд територіальної громади м. Харкова знаходиться на балансі КП «Жилкомсервіс». КП «ХТМ» виконує тільки роботи по технічному і аварійно - диспетчерському обслуговуванню внутрішньо будинкових систем теплопостачання і гарячого водопостачання , згідно договору.

З відповіді КП «Жилкомсервіс» наданої ОСОБА_2 від 14.09.2018 за №Є-18/11322.07.03 вбачається, що згідно договору про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання, укладених між КП «ХТМ» та КП «Жилкомсервіс», в разі виникнення аварійної ситуації, яка спричинила псування майна споживача, відповідальність перед споживачем несе КП «ХТМ».

За заявою ОСОБА_2 від 07.05.2020 було складено висновок експертного будівельно - технічного дослідження №9760 від 25.11.2020 експертом Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

У висновку зазначеного інституту зазначено, що визначити, що є фактично причиною залиття 13.06.2017 квартири АДРЕСА_1 не уявляється можливим. Згідно акту №95 і наданими на дослідження додатковими матеріалами, причиною залиття є прорив трубопроводу гарячої води. Виявлені пошкодження квартири відповідають даті 13.06.2017. вартість відновлювальних ремотно- будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття квартири складає 7514 грн.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ( ту і надалі застосоується Закон, який діяв станом на 13.06.2017, тобто на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частин 2, 4 статті 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно зі ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Рішенням Харківської міської ради від 26 липня 2006 року № 69/06 було створено КП «Жилкомсервіс» (https://1562.kharkov.ua/ru/article/rishennya-harkivskoyi-miskoyi-radi-vid-26-07-2006r-69-06-pro-stvorennya-komunalnogo-233.html)

Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші (а.с.18).

Отже, вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» - як виконавця послуг з їх утримання.

Відповідно до п.п. 2, 7 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Згідно ст. 29 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

З наданою КП «ХТМ» копії договору №15/1, укладеного між КП «Жилкомсервіс» та «КП «ХТМ» вбачається, що 13.02.2012 року між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (Виконавець) було укладено договір, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, управитель зобов`язується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі» надані послуги.

Пунктами 2.3.2, 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором.

За правилами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що відповідно до акту огляду №95 від 29.06.2017 залиття квартири відбулось в результаті прориву трубопроводу гарячої води та технічному поверсі.

КП «Харківські теплові мережі» є теплопостачальною організацією, яка зобов`язана забезпечувати надійне постачання теплової енергії відповідно до умов договорів та стандартів.

Отже, позивачем доведено, що залиття квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 , сталося саме з вини відповідача КП «ХТМ», як виконавця послуг, а не з вини КП «Жилкомсервіс», як вважає КП «ХТМ».

Договором від 13.02.2012, укладеного між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (Виконавець), відповідальність за належний технічний стан внутрішньобудинкових систем покладено саме на КП «Харківські теплові мережі».

Посилання представника відповідача КП «ХТМ» про те, що неналежне виконання КП «Жилкомсервіс», як управителя будинками, своїх обов`язків стало причиною залиття квартири ОСОБА_2 не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, оскільки рішеннями органу місцевого самоврядування та умовами укладеного між КП «Жилкомсервіс», як управителем будинків, з КП «Харківські теплові мережі», як виконавцем послуг з утримання будинків, обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій покладено саме на КП «Харківські теплові мережі».

З урахуванням викладено суд приходить до висновку, що матеріальна шкода у розмірі 7514 грн підлягає стягненню з КП «ХТМ» на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із нищенням чи пошкодженням її майна.

Як роз`яснено у п.5 постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Приймаючи до уваги несвоєчасність забезпечення справності, працездатності інженерних внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячої води, яка призвела до залиття квартири ОСОБА_2 свідчить про нанесення моральних страждань позивачу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що враховуючи характер завданої шкоди, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, наявність та тривалість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, приймаючи до уваги, що відповідач не відшкодував витрати, завдані залиттям квартири, чим також заподіяв моральні страждання позивачу з врахуванням тих зусиль, які він приклав для організації свого життя, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд вважає достатнім і необхідним стягнути з КП «ХТМ» в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн на користь позивача.

Що стосується витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатським бюро «Аліни Євтушенко». Зазначений договір передбачає, що розмір гонорару складає 10 000 грн (п3.1 договору). Оплата гонорару здійснюється клієнтом після винесення судовим рішення по справі, яке набрало законної сили (п. 3.6 договору).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У Рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги позивачем ОСОБА_2 надано договір про надання правової допомоги від 10.03.2020, довіреність, акт виконаних робіт від 10.03.2021, з зазначенням , що вартість послуг складає 10 000 грн.

Аналізуючи підстави для задоволення вимог позивача ОСОБА_2 щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, суд враховує, що з огляду на зміст та обсяг проведеної роботи така робота, вочевидь, не вимагала від адвоката витрат часу в обсязі, визначеному в акті виконаних робіт.

Так однією з послуг вказано, що адвокат склав первісну позову заяву та витратив на це три годи, інша послуга вказана складання позовної заяви в новій редакції на яку також витрачено три годи. Проте зі змісту як первісного позову так і позову в новій редакції вбачається, що вони ідентичні, різниця лише в сумі матеріальних збитків, отже вочевидь складання нової редакції позову не вимагало від адвоката витратити три години.

Тому суд вважає, що заявлений представником позивача перелік виконаних робіт, пов`язаних з підготовкою та участю у розгляді справи, не повною мірою узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд вважає за можливе визначити розмір витрат, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у розмірі 2000 грн.

Окрім того, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного

За правилами ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача КП «ХТМ» на користь позивача ОСОБА_2 пропорційно до задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Позовні вимоги задоволені частково, судовий збір підлягає стягненню пропорційно до задоволених вимог.

Так, позивачем визначено ціну позову у розмірі 17514 грн, судом вирішено стягнути з відповідача 9514 грн (матеріальні збитки та моральна шкода). Тобто, позовні вимоги задоволено на 54,3%. Отже сплачена сума судового збору підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог у розмірі 54,3% від сплаченої суми, що становить 456,60 грн.

Окрім того, за заявою позивача проведена експертиза, вартість якої сплачено позивачем у сумі 7845,12 грн, зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги викладене судові витрати на користь позивача з відповідача підлягають стягненню у розмірі 10301,72 грн , які складаються з витрат на правову допомогу - 2000 грн, витрати зі сплати судового збору - 456,60 грн, витрати на залучення експерта - 7845,12 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 23,1166 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири- задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки у розмірі 7514 грн, моральну шкоду у сумі 2000 грн, судові витрати у розмірі 10301,72 грн, а всього 19815 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять) грн 72 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25.05.2021.

Сторони:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_4 .

Відповідач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, 61037

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД