РІШЕННЯ

Іменем  України

29 грудня 2009 року                                                                                                                м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,

при секретарях Чуняк Н.А., Кучерявій Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ жилого будинку в натурі, припинення права власності на частку у спільному майні, вселення                       у спадкову частину жилого будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні,

в с т а н о в и в :

У вересні 2006 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому зазначала, що у 1953 році ОСОБА_6 на виділеній йому присадибній ділянці площею 0,10 га побудував жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який в подальшому належав йому на праві власності.

Ще за життя ОСОБА_6 у 1990 році його син ОСОБА_5 – відповідач             у справі, який проживав разом із батьком у вказаному будинку, самовільно прибудував до нього ряд приміщень.

У 1992 році ОСОБА_6 помер. Після його смерті спадкоємцями за законом належного йому жилого будинку в рівних частках стали двоє синів померлого: ОСОБА_7 – її чоловік та відповідач ОСОБА_5, який проживав у спірному будинку. Обидва спадкоємці спадщину прийняли фактично, у нотаріальній конторі своїх спадкових прав не оформляли.

У 1999 році помер її чоловік ОСОБА_7 Після його смерті право на ? частку спадкового будинку перейшло до неї, тому 07 травня 2004 року у Броварській міській державній нотаріальній конторі вона одержала свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згоди між нею та іншим співвласником ? частки будинку ОСОБА_5 щодо поділу будинку не досягнуто, тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

Згідно із поверховим планом жилого будинку АДРЕСА_1 до спадкової частини будинку входять: приміщення 1-1 площею 5,0 м2, приміщення 1-2 площею 5,8 м2, приміщення 1-3 площею 12,5 м2, приміщення 1-4 площею 6,3 м2 та приміщення 1-5 площею 14,1 м2. Загальна площа спадкового будинку становить 43,7 м2, на кожного співвласника ? частки спадкового будинку припадає по 21,85 м2 (43,7 м2 : 2).

Виходячи з наведеного, пропонує поділити спадковий будинок у натурі таким чином. Виділити їй частину спадкового будинку, а саме: житлову кімнату 1-3 площею 12,5 м2, кухню 1-2 площею 5,8 м2, веранду 1-4 площею 6,3 м2 та коридор 1-1 площею 5,0 м2, всього – 29,6 м2. Відповідачу ОСОБА_5 виділити житлову кімнату 1-5 площею 14,1 м2, яка є суміжною             з належною йому добудовою до цього будинку. Різниця становить 7,75 м2 (29,6 м2 – 21,85 м2).

Загальна вартість спадкового будинку площею 43,7 м2 згідно із висновком експертизи становить 74295 грн., вартість 7,75 м2 площі будинку, що перевищує ? належної їй частки, дорівнює 13175 грн. 89 коп. Цю суму вона готова сплатити відповідачу ОСОБА_5

З урахуванням уточнення позовних вимог просила: вселити її, ОСОБА_4,                у ? частину спадкового жилого будинку АДРЕСА_1; припинити право ОСОБА_5 на частку у спільному майні, а саме – 7,75 м2 будинку; стягнути з неї на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 7,75 м2 площі будинку в розмірі 13175 грн. 89 коп.; виділити їй у власність та конкретне користування приміщення 1-1, 1-2, 1-3 і 1-4 вказаного спадкового жилого будинку та визначити порядок користування земельною ділянкою, виділивши кожному із сторін по 444,5 м2 за варіантом судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідач ОСОБА_5 у попередньому судовому засіданні подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4, в якій зазначав, що у 1992 році помер його батько ОСОБА_6. Після його смерті він та його брат ОСОБА_7 прийняли в рівних частках спадщину, яка складалася з частини жилого будинку АДРЕСА_1 Київської області, а саме з приміщень: веранди 1-1 площею 5,0 м2, кухні 1-2 площею 5,8 м2, житлової кімнати 1-3 площею 12,5 м2, кухні 1-4      площею 6,3 м2 та житлової кімнати 1-5 площею 14,1 м2, всього – 43,7 м2.

Після смерті брата ОСОБА_7, який помер у 1999 році, спадщину прийняла його дружина ОСОБА_4

З дня народження по даний час постійно проживає у вказаному будинку, іншого житла не має. З часу смерті батька у 1992 році у спадкового будинку проживає лише він із сім’єю.

Позивач ОСОБА_4 із своєю сім’єю проживає поряд у жилому будинку АДРЕСА_2

Він категорично заперечує проти позову ОСОБА_4 щодо поділу спадкового будинку в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, оскільки спадкова частина житлового будинку є досить малою, розділити її в натурі між двома співвласниками неможливо, оскільки немає такої технічної можливості, будинок є неподільним. Спільне користування спадковою частиною будинку двома сім’ями є неможливим.

Позивачу ОСОБА_4 спірна частина спадкового будинку дісталася в порядку спадкування після смерті чоловіка, у цьому будинку вона жодного дня не проживала, витрат по його утриманню не несла. Крім того, забезпечена житлом.

Згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи № 12559 від 23 березня 2007 року поділ спадкової частини будинку в натурі у відповідності з частками ? та ? технічно неможливий у зв’язку з тим, що ідеальній ? частки відповідає площа у житловому будинку, менша від необхідної мінімальної для влаштування відокремленої однокімнатної квартири відповідно до чинних будівельних норм.

За таких обставин, вважає необхідним припинити право ОСОБА_4 на частку              у спільному майні, оскільки спадкова частина будинку є неподільною, спільне користування нею є неможливим. Згоден внести на депозитний рахунок суду вартість ? частки спірного будинку в розмірі, визначеному експертом.

Просить припинити право власності ОСОБА_4 на частку у спільному майні –          ? частку спадкової частини будинку АДРЕСА_1 Київської області та визнати за ним право власності на житловий будинок за вказаною адресою.

Позивач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 у судовому засіданні первісний позов підтримали, просили суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4                в повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_5 не визнали, просили у його задоволенні відмовити.

Позивач ОСОБА_4 у судовому засіданні дала пояснення, аналогічні викладеному вище, також додатково пояснила, що у 1974 році вона уклала шлюб із ОСОБА_7, після чого стала проживати з ним у спадковому будинку його батьків. На вилученій у батька чоловіка ОСОБА_6 земельній ділянці площею 0,04 га вона із чоловіком побудували власний жилий будинок за адресою: АДРЕСА_2, в якому стали проживати з 1978 року. На даний час, після смерті чоловіка у 1999 році, вона є власником цього будинку та проживає у ньому разом із сином.

Приблизно у 2002 році до неї звернувся відповідач ОСОБА_5, який попросив оформити у нотаріальній конторі право на належну її померлому чоловікові після смерті його батька ОСОБА_6 ? частину спадкового будинку за адресою: АДРЕСА_1, для чого надав їй необхідні документи.

У травні 2004 році у Броварській міській державній нотаріальній конторі вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з ? частини житлового будинку з надвірними будівлями: погріб, навіс, огорожа, що знаходяться за вказаною адресою.

Враховуючи, що згоди між нею та відповідачем ОСОБА_5 щодо користування належним їм на праві спільної часткової власності спадковим будинком не досягнуто, просила поділити спадковий будинок у порядку, зазначеному нею у позовній заяві, та задовольнити інші позовні вимоги.

При цьому просила врахувати те, що її частка у спадковому будинку є значною,                     у належному їй на праві власності будинку АДРЕСА_2 фактично проживає три сім’ї, а також те, що нею попередньо внесено на депозитний рахунок суду вартість 7,75 м2 площі будинку, що перевищує ? належної їй частки.

Представник відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_9 у судовому засіданні первісний позов ОСОБА_4 не визнала, просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5

Представник відповідача ОСОБА_9 суду пояснила, що позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 є співвласниками спадкового жилого будинку АДРЕСА_1, кожний по ? частки. ОСОБА_5 народився та проживає               у цьому будинку разом із сім’єю, з нього нікуди не вибував. Після смерті батька його брат ОСОБА_7 – чоловік позивача лише подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, на частину будинку він не претендував, з 1978 року проживав разом із своєю сім’єю по сусідству у власному будинку.

Згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи поділ спадкової частини будинку на дві окремі квартири відповідно до належних сторонам по ? частки будинку, а також  спільне володіння і користування спадковим будинком, є неможливими.

У ст. 365 ЦК України, зокрема у п. п. 2, 3 цієї статті, встановлено, що за рішенням суду право особи на частку у спільному майні може бути припинене, якщо: річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим, за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Оскільки позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 згідно із висновком експертизи вніс на депозитний рахунок суду вартість ? частки спадкового будинку, просила припинити з наведених вище підстав право власності ОСОБА_4 на належну їй ? частку спадкового будинку та визнати за ОСОБА_5 право власності на весь спадковий будинок.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 є співвласниками спадкового майна – жилого будинку та надвірних будівель: погребу, навісу, огорожі, що знаходяться у АДРЕСА_1, кожний             по ? частки. До належного сторонам на праві спільної часткової власності спадкового жилого будинку входять: веранда 1-1 площею 5,0 м2, кухня 1-2 площею 5,8 м2, житлова кімната 1-3 площею 12,5 м2, кухня 1-4 площею 6,3 м2 та житлова кімната 1-5 площею 14,1 м2. Загальна площа спадкового будинку становить 43,7 м2, житлова – 26,6 м2.

У ч. 1 ст. 365 ЦК України встановлено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Зі змісту цією норми закону випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України випадку, але лише в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї.

Згідно із ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки         на депозитний рахунок суду.

Згідно із висновком № 12559 судової будівельно-технічної експертизи від 23 березня 2007 року поділ спадкової частини домоволодіння в натурі у відповідності з частками ? та ? технічно неможливий у зв’язку з тим, що ідеальній частці ? відповідає площа в жилому будинку, менша від необхідної мінімальної площі (26,3 м2) для влаштування відокремленої квартири відповідно до чинних будівельних норм.

Відповідно до висновку № 10806/2009 судової будівельно-технічної експертизи від           13 квітня 2009 року залишкова вартість спадкової частини жилого будинку – “А-1” і надвірних будівель: погребу – “Д”, навісу – “Е” та огорожі на час складання експертом висновку становить 84652 грн., ? частка їх вартості становить 42326 грн.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_5 проживає разом із сім’єю із шести осіб у спадковому будинку АДРЕСА_1 Київської області, який належав його батькові ОСОБА_6, який помер у 1992 році. Позивач ОСОБА_4, яка є співвласником ? частки зазначеного будинку в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_7 – брата відповідача, проживає разом із сином поруч у належному їй на праві власності жилому будинку АДРЕСА_2.

Також у судовому засіданні встановлено, що поділ спадкового жилого будинку в натурі є технічно неможливим, спільне володіння та користування спадковим будинком є теж неможливим, оскільки між сторонами склалися неприязні стосунки.

Враховуючи наведене, суд вважає, що припинення права власності ОСОБА_4 на належну їй ? частку спадкового жилого будинку та надвірних будівель не завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім’ї.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_5 на депозитний рахунок суду внесена вартість ? частки спадкового будинку та надвірних будівель, що знаходяться за адресою: місто Бровари, вулиця Пушкіна, 9, в розмірі 42326 грн. , суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню, оскільки спадковий жилий будинок є неподільним та спільне володіння і користування ним є неможливим.

За таких обставин, позов ОСОБА_4 з наведених вище підстав не підлягає задоволенню, тому їй необхідно повернути внесену нею на депозитний рахунок суду вартість 7,75 м2 у розмірі 13175 грн. 89 коп.

На підставі ст. 365 ЦК України, керуючись ст. ст. 212 – 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ жилого будинку в натурі, припинення права власності на частку               у спільному майні, вселення у спадкову частину жилого будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.

Повернути ОСОБА_4 грошову компенсацію за 7,75 м2 жилого будинку, в розмірі 13175 (тринадцять тисяч сто сімдесят п’ять) грн. 89 коп., внесену нею на депозитний рахунок суду: отримувач Броварський міськрайонний суд, ГУ ДКУ в Київській області,              код 26539667, розрахунковий рахунок 37318001003336, МФО банку 821018.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_4 на належну їй ? частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Виплатити ОСОБА_4 грошову компенсацію за належну їй ? частку жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 42326 (сорок дві тисячі триста двадцять шість) грн., внесену ОСОБА_5 на депозитний рахунок суду: отримувач Броварський міськрайонний суд, ГУ ДКУ в Київській області, код 26539667, розрахунковий рахунок 37318001003336, МФО банку 821018.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку                  ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                          Дутчак І.М.