ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25 травня 2021 року

справа №520/11927/19

адміністративне провадження №К/9901/7614/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.,

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2021 року у складі суддів Катунова В. В., Ральченка І. М., Чалого І. С.

у справі № 520/11927/19

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування вимоги та рішень,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0007451305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 69912,61 гривень (в т.ч. за податковим зобов`язанням - 37732,77 гривень, за штрафними санкціями - 26516,9 гривень, пеня - 5662,94 гривень);

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0007471305 про застосування штрафних санкцій з податку на доходи з фізичних осіб у вигляді заробітної плати на суму 510,00 гривень;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2019 року №0007461305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені на суму 5826,15 гривень (в т.ч. за податковим зобов`язанням - 3144,45 гривень, за штрафними санкціями - 2209,78 гривень, пеня - 471,92 гривень);

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28 серпня 2019 року №Ф-0000081305 у розмірі 46117,83 гривень;

- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0007441305 від 28 серпня 2019 року у розмірі 22213,52 гривень;

- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 28 серпня 2019 року: №0007431305 за січень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007421305 за лютий 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007411305 за березень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007401305 за квітень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007391305 за травень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007381305 за червень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007371305 за липень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007361305 за серпень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007351305 за вересень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007341305 за жовтень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007331305 за листопад 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007321305 за грудень 2018 року у розмірі 170,0 гривень; №0007311305 за січень 2019 року у розмірі 170,0 гривень; №0007301305 за лютий 2019 року у розмірі 170,0 гривень; №0007291305 за березень 2019 року у розмірі 170,0 гривень; №0007281305 за квітень 2019 року у розмірі 170.0 гривень; №0007271305 за травень 2019 року у розмірі 170,0 гривень; №0007261305 за червень 2019 року у розмірі 170,0 гривень.

12 лютого 2020 року Харківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу на це рішення.

Другий апеляційний адміністративний суд (суддя Бенедик А. П.) 7 квітня 2020 року прийняв ухвалу, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без руху та надав строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору.

22 квітня 2020 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому податковий орган, посилаючись на неможливість сплатити судовий збір та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, з огляду на передчасність заявленого скаржником клопотання.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду № 02-01/1423 від 25 червня 2020 року, з метою заміни судді Бенедик А.П., якого звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №520/11927/19 призначено склад колегії суддів: головуючого суддю Мельнікову Л.В., суддів: Рєзнікову С.С., Бегунца А.О.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу податкового органу повернуто скаржнику у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи документа, посвідчуючого повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу від імені Головного управління ДПС у Харківській області.

7 грудня 2020 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, а також долучив клопотання, в якому, посилаючись на вчасну первинну подачу апеляційної скарги, просив суд поновити строк на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини, як зазначив суд апеляційної інстанції, не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

З огляду на зазначене, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху, надав скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.

25 січня 2021 року на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на вчасну первинну подачу апеляційної скарги та те, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою відповідач реалізував без суттєвих затримок, у межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку апеляційної скарги, що була повернута судом апеляційної інстанції.

1 лютого 2021 року Другий апеляційний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2021 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Зазначив, що повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відповідач реалізував без суттєвих затримок, у межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку апеляційної скарги, що була повернута судом апеляційної інстанції. Скаржник звертає увагу на те, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала несплата судового збору за подання апеляційної скарги, однак після перерозподілу справи на іншу колегію апеляційну скаргу повернуто зовсім з інших підстав. Також податковий орган зазначив, що йому необхідний був час для виготовлення дублікатів платіжних доручень від 18 червня 2020 року №5326 та від 10 червня 2020 року №5039, оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги була отримана скаржником без платіжних доручень, які були направленні разом з клопотанням про усунення недоліків від 22 червня 2020 року.

Відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу не надходив, що не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

28 квітня 2021 року Верховний Суд прийняв ухвалу, якою відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 520/11927/19 витребував з суду першої інстанції.

06 травня 2021 року справа № 520/11927/19 надійшла на адресу Верховного Суду.

Окрім того, подаючи касаційну скаргу, податковий орган заявив клопотання про заміну сторони її правонаступником згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме Головне управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704) замінити на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ ВП 43983495), у зв`язку з реорганізацією податкового органу.

Суд визнає заявлене клопотання обґрунтованим та здійснює заміну відповідача у справі - Головне управління ДПС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на вчасне подання первинної апеляційної скарги, а також на те, що повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відповідач реалізував без суттєвих затримок, у межах розумного строку, необхідного для виправлення недоліку апеляційної скарги, що була повернута судом апеляційної інстанції.

З огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно - позовної роботи.

Повторну апеляційну скаргу податковим органом подано більш ніж через три місяці після отримання ухвали про повернення першої апеляційної скарги.

Суд звертає увагу на тому, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Суд зазначає, що подаючи апеляційну скаргу більш ніж через три місяці після отримання ухвали про повернення першої апеляційної скарги, податковий орган не діяв сумлінно, тобто не проявляв добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснював їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом. Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Щодо посилання скаржника на те, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2020 року підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала несплата судового збору за подання апеляційної скарги, однак після перерозподілу справи на іншу колегію апеляційну скаргу повернуто зовсім з інших підстав, Суд звертає увагу на наступному.

Статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відтак стаття 35 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язувала колегію, яка повторно була визначена для розгляду апеляційної скарги (у зв`язку зі звільненням судді у відставку), розпочати розгляд справи спочатку, відповідно на стадії відкриття провадження у справі, колегії необхідно було перевірити виконання податковим органом усіх вимог, які б дозволяли відкрити провадження у справі.

Повертаючи апеляційну скаргу у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи документа, посвідчуючого повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу від імені Головного управління ДПС у Харківській області, суд апеляційної інстанції дотримався вимог пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не зобов`язує суд залишати апеляційну скаргу без руху через відсутність підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу.

Щодо посилання скаржника на те, що йому необхідний був час для виготовлення дублікатів платіжних доручень від 18 червня 2020 року №5326 та від 10 червня 2020 року №5039, оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги була отримана скаржником без платіжних доручень, які були направлення разом з клопотанням про усунення недоліків від 22 червня 2020 року, Суд зазначає наступне.

Податковий орган не був позбавлений права звернутися до суду апеляційної інстанції (або інстанції в якій на той момент перебувала справа) з клопотанням про повернення платіжних доручень, однак з матеріалів справи не вбачається, що скаржник скористався такою можливістю. Щодо отримання дублікатів платіжних доручень, Суд звертає увагу на тому, що період в понад три місяці є занадто тривалим для отримання дублікатів платіжних доручень.

Належних та допустимих доказів того, що підстави на які посилається відповідач є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції не надані.

З огляду на зазначене, Суд приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 1 лютого 2021 року у справі № 520/11927/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Р. Ф. Ханова

І. А. Гончарова

І. Я. Олендер