ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 536/432/20 Номер провадження 22-ц/814/1196/21Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.

Секретар: Яковенко.В.С.

За участю представників відповідача - адв. Винокурової О.В., адв. Сокол Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 лютого 2021 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про захист прав споживача страхових послуг та відшкодування майнової та моральної шкоди.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року позивач звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», посилаючись на те, що 27.03.2019 року, у спеціальному онлайн -сервісі, розміщеному на офіційному сайті відповідача ПРАТ «СК «ВУСО», він (позивач) оформив страховий продукт термінове КАСКО на належний йому на праві власності автомобіль Mazda СХ5 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Строк дії вищезазначеного договору страхування №6MZSKR3 від 27.03.2019 року був встановлений з 13.04.2019 року по 12.04.2020 року, за яким страхова сума на одного потерпілого становить - 200 тис. грн.. за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, та 100 тис. грн. за шкоду, заподіяну майну, розмір франшизи - 0,00 грн.

Зазначає, що 08 листопада 2019 року о 16 годині 49 хвилин громадянин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить йому на праві власності, під час руху в с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області по вулиці Київській, буд. 37-А, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з належним позивачу на праві власності автомобілем Mazda CX5, державний номерний знак НОМЕР_4 , який зупинився попереду та який, в свою чергу, зіткнувся з автомобілем Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_5 . Наведене підтверджується постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20.12.2019 року, справа про адміністративне правопорушення №536/1731/19, яка набрала законної сили 02.01.2020 року.

Вказує, що внаслідок вказаної ДТП належний позивачу на праві власності автомобіль Mazda СХ5 отримав пошкодження та, відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №193, складеного 20.11.2019 року, вартість матеріального збитку складає 206287,98 грн.

Про настання страхового випадку, ОСОБА_1 08.11.2019 року телефоном повідомив відповідача ПРАТ «СК «ВУСО». звернення було зареєстровано за №1125025.

На підставі викладеного вважає, що відповідач ПрАТ «СК «ВУСО» зобов`язаний був виплатити йому страхове відшкодування у розмірі 100000,00 грн. у семиденний строк з дня отримання повідомлення про настання страхового випадку, тобто не пізніше 15.11.2019 року.

Проте, оскільки відповідні суми у визначений строк виплачені не були, з відповідача ПРАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 100000,00грн з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, починаючи з 16.11.2019 року до моменту виконання рішення в сумі 597,70грн, три проценти річних від простроченої суми, починаючи з 16.11.2019 року до моменту виконання рішення - 1249,32 грн, а також пеня у розмірі трьох відсотків за кожний день прострочення, починаючи з 16.11.2019 року до моменту виконання рішення - 456000,00 грн.

Окрім того, у зв`язку з протиправною тривалою невиплатою страхового відшкодування протягом встановленого законом строку відповідачем ПРАТ «СК «ВУСО» позивачу була заподіяна значна моральна шкода, розмір якої він оцінює в 50000,00 грн.

На підставі викладеного прохав стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» на його користь: - 100000,00 грн страхового відшкодування з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, починаючи з 16.11.2019 року до моменту виконання рішення; - три проценті річних від простроченої суми страхового відшкодування в розмірі 100000,00 грн, починаючи з 16.11.2019 року до моменту виконання рішення; - пеню у розмірі трьох відсотків за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 100000,00 грн, починаючи з 16.11.2019 року до моменту виконання рішення;- 50000,00грн на відшкодування моральної шкоди; вирішити питання судових витрат.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про захист прав споживача страхових послуг та відшкодування майнової і моральної шкоди, відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі на рішення місцевого суду позивач, посилаючись на необґрунтованість рішення, невірне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вважає, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий суд помилково застосував до спірних правовідносин положення ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», залишивши поза увагою, що правовідносини між сторонами виникли з договору добровільного страхування і мають регулюватися ЗУ «Про страхування».

Вказує, що доданий до позову Поліс №118380591 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.03.2019 року був долучений помилково, оскільки правовідносини сторін виникли з приводу Електронного договору (поліс) добровільного страхування наземного транспорту «НАША АВТОЦИВІЛКА» №5033600 від 27.03.2019 року.

Зазначає, що, оскільки Електронний договір (поліс) добровільного страхування наземного транспорту №НАША АВТОЦИВІЛКА» №5033600 від 27.03.2019 року було укладено в електронному форматі, при цьому відповідач не ознайомив позивача з правилами та умовами добровільного страхування, у зв`язку з чим встановлені у вказаних правилах та умовах додаткові, порівняно з вимогами закону, обмеження та підстави відмови у виплаті страхового відшкодування не можуть поширюватися на ОСОБА_1 .

Вказує, що розмір завданого матеріального збитку в сумі 206287,98 грн, підтверджено належним доказом - висновком експерта. Відтак, виплата позивачу ПАТ «АСК «ОМЕГА» (страхувальник винної у ДТП особи) відшкодування в сумі 99000,00грн, не може бути легітимною підставою для невиплати страхового відшкодування відповідачем, оскільки така підстава для відмови в законі відсутня, та сума виплачених коштів не покриває розміру реального збитку.

Зазначає, що, оскільки відповідачем, як страховиком, не виконано у визначений строк свої зобов`язання, то до стягнення також підлягає індекс інфляції, три відсотки річних та пеня.

Окрім того, зауважує, що з урахуванням тривалості порушеного права, тяжкості вимушених змін та їх впливу на життєві і особистісні зв`язки, тривалість і глибину душевних страждань, розмір моральної шкоди в 50000,00грн є обґрунтованим, підстави для стягнення якої підтверджені висновком Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №465/4287/15 (14-406цс19).

Суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як установлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, позивач у справі ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля, універсал-В, марки MAZDA CX-5, 2014 року випуску, ДНЗ НОМЕР_4 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 19.03.2014 року, а.с.5).

В подальшому, між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено електронний Поліс №118380591 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.03.2019 року, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки Mazda CX-5, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 (а.с.6-8).

Також, установлено, що 27.03.2019 року ОСОБА_1 було оформлено Електронний поліс добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту за пакетом «Наша Автоцивілка», страховик - ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», строк дії договору з 13.04.2019 року по 12.04.2020 року, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки Mazda CX-5, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 (а.с.99-107).

Також, установлено, що 08 листопада 2019 року о 16 годині 49 хвилин громадянин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належить йому на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , під час руху в с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області по вулиці Київській, буд. 37-А, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з належним йому на праві власності відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 автомобілем Mazda CX5, державний номерний знак НОМЕР_4 , який зупинився попереду та який, в свою чергу, зіткнувся з автомобілем Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_5 .

Вищезазначені обставини вчинення громадянином ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди встановлені постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20.12.2019 року у справі про адміністративне правопорушення №536/1731/19, яка набрала законної сили 02.01.2020 року (а.с.10).

Цивільно-правова відповідальність винного (водія ОСОБА_2 ) на момент вказаної ДТП було застраховано в ПрАТ «АСК «ОМЕГА» згідно полісу обов`язкового страхування №АО/1851582 від 06.08.2019 року (а.с.178,182).

12.11.2019 року ПрАТ «АСК «ОМЕГА» отримала Повідомлення про настання страхового випадку від Потерпілої особи, щодо дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_3 , яка сталась 08.11.2019 р., за адресою: в с. Піщане, вул. Київська, 37-А, Кременчуцького р-ну, Полтавської обл., за участю транспортного засобу «ВАЗ 2105», р.н. НОМЕР_3 , транспортного засобу «МazdaСХ5» д.н. НОМЕР_4 , та транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н. НОМЕР_5 (а.с.179-180).

Як убачається з відповіді ПрАТ «АСК «ОМЕГА» №107 від 27.01.2021 року на адвокатський запит, останнє повідомило, з наданням копій відповідних документів, що ними здійснено виплату на рахунок ОСОБА_1 страхового відшкодування в межах страхової суми (ліміту відповідальності) у розмірі 99000,00грн, що підтверджується копією платіжного доручення від 25.01.2021 року №147 та копією страхового акту від 11.01.2021 року №712-14758 (а.с.181-183).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий суд, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що в основу заявлених позовних вимог покладено саме електронний Поліс №118380591 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.03.2019 року, за яким страхова компанія відшкодовує майнову шкоду, завдану Страхувальником ( ОСОБА_1 ) потерпілим особам та несе свої зобов`язання саме перед третіми особами, а не позивачем.

Проте, такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ «Про страхування» , страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Окрім того, як вірно вказано місцевим судом в оскаржуваному судовому рішенні, різниця між договором ОСЦПВВНТЗ та договором КАСКО полягає у різних об`єктах страхування. За договором ОСЦПВВНТЗ об`єктом страхування є майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. За договором же добровільного страхування наземного транспортного засобу (КАСКО) об`єктом страхування є майнові інтереси, пов`язані з відшкодуванням власнику транспортного засобу шкоди, пов`язаної з його пошкодженням або викраденням.

Проте, судом першої інстанції було помилково визначено, що в основу заявлених позовних вимог покладено саме електронний Поліс №118380591 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.03.2019 року.

Так, в позові ОСОБА_1 вказував саме на отримання ним 27.03.2019 року страхового продукту Каско від ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», та саме на цей договір він посилався, як на підставу для стягнення з відповідача відповідного відшкодування. Вказані обставини ОСОБА_1 підтвердив у поданій апеляційній скарзі.

Відтак, місцевий суд, належним чином не дослідивши обставини справи та підстави позову, безпідставно відмовив позивачу в задоволенні його вимог з посиланням на те, що в основу заявлених позовних вимог покладено саме електронний Поліс №118380591 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.03.2019 року, за яким страхова компанія відшкодовує майнову шкоду, завдану Страхувальником ( ОСОБА_1 ) потерпілим особам та несе свої зобов`язання саме перед третіми особами, а не позивачем.

При цьому, долучення, як додатку до позову, відповідного Електронного Полісу №118380591 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.03.2019 року, а не Електронного Полісу добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту за пакетом «Наша Автоцивілка» від 27.03.2019 року, є явною помилкою, що могла бути усунута шляхом залишення позову без руху, та не може спростовувати обставини, наведені ОСОБА_1 в позовній заяві, де чітко визначено, на який саме договір (Електронний Поліс добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту за пакетом «Наша Автоцивілка» від 27.03.2019 року) посилається позивач, як на підставу своїх вимог.

У відповідній частині доводи апеляційної скарги є слушними та прийняті до уваги судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного вище, рішення місцевого суду підлягає скасуванню, з постановленням нового по суті вимог.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За змістом ч.1 ст.6 цього Закону добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно ч.1 ст.25 цього Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

При цьому, нормами статті 991 ЦК України визначено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Матеріалами справи установлено та не заперечується сторонами, що 27.03.2019 року між ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_1 укладено Електронний Договір (поліс) добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту «НАША АВТОЦИВІЛКА» №5033600, шляхом укладення Публічної оферти щодо добровільного страхування наземного транспорту та умов страхування, що розміщені на сайті Страховика та електронної заявки Страхувальника (а.с.99-107).

Строк дії вказаного договору - з 13.04.2019 року по 12.04.2020 року, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки Mazda CX-5, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 . Страхова сума (ліміт відповідальності) становить 100000,00грн, сума франшизи - 0,00грн.

Як убачається з електронної заявки Страхувальника (а.с.99), ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що з Правилами та Умовами страхування ознайомлений та згодний.

Установлено, що в період дії сказаного договору, а саме 08.11.2019 р. в с. Піщане, вул. Київська, 37-А, Кременчуцького р-ну, Полтавської обл. , мала місце ДПТ за участю застрахованого (за Електронним Договором (полісом) добровільного страхування наземного транспорту «НАША АВТОЦИВІЛКА» №5033600 від 27.03.2019р.) автомобіля «МazdaСХ5» д. н. НОМЕР_4 .

Після чого, 08.11.2019 року позивач повідомив відповідача в телефонному режимі про вказану подію. Даний факт сторонами визнається (а.с.91).

14.11.2019 року на замовлення відповідача, представником ТОВ «Асистуюча компанія «Укравтоекспертиза» було оглянуто автомобіль «МazdaСХ5» д. н. НОМЕР_4 та складено Акт (Протокол) огляду ТЗ - заява на виплату, який підписано позивачем (а.с.108-110).

Відповідно до п. 9.1.2 Умов страхування (з якими позивач погодився, шляхом підписання електронної заявки Страхувальника) страхове відшкодування виплачується Страховиком тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розміри збитку.

Пунктом 9.2 Умов визначено, що при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку, для визначення розміру збитку, Страховик або уповноважена ним особа (аварійний комісар) складає Кошторис збитків, в який включається вартість запасних частин, деталей, матеріалів (з урахуванням або без урахування зносу, згідно умов цього договору) і ремонтних робіт за винятком витрат, пов`язаних зі зміною і/або поліпшенням, профілактичним ремонтом та обслуговуванням обладнання ТЗ.

Кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку СТО, обраної Страховиком. Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість, а також вартість запчастин і матеріалів, необхідних для виконання ремонту (п.9.2.1 Умов).

Виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком на рахунок СТО, обраної Страховиком, а при повній загибелі застрахованого транспортного засобу на рахунок вказаний Страхувальником (п.9.9 Умов).

При цьому, як убачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено оцінку завданого збитку за власною ініціативою, та, згідно Висновку експертного авто товарознавчого дослідження №193 від 20.11.2019 року, складеного судовим експертом Сумцовим С.С., розмір збитку оцінено в 206287,98грн (а.с.11-34).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Відтак, оскільки матеріли справи не містять належних та допустимих доказів, на підтвердження дотримання позивачем наведених вище Умов страхування, не здійснено належним чином Кошторису збитків, не погоджено зі Страховиком відповідного СТО, на рахунок якого будуть перераховані кошти для здійснення відновлення належного ОСОБА_1 автомобіля, то підстав для стягнення з відповідача на користь позивача будь яких сум страхового відшкодування не вбачається.

Окрім того, доказів повної загибелі застрахованого транспортного засобу матеріали справи також не містять, відтак, підстави для виплати страхового відшкодування Страховиком на вказаний Страхувальником рахунок також відсутні.

З огляду на наведене, оскільки матеріалами справи не встановлено протиправних дій відповідача щодо невиплати позивачу страхового відшкодування, то і підстав для стягнення інфляційний втрат, 3% річних, пені та моральної шкоди також не вбачається, оскільки ці вимоги є похідними.

Відповідно до п.4 ст.376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Так, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції помилково вказував, як на підставу для відмови на те, що в основу заявлених позовних вимог покладено саме електронний Поліс №118380591 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.03.2019 року, за яким страхова компанія відшкодовує майнову шкоду, завдану Страхувальником ( ОСОБА_1 ) потерпілим особам та несе свої зобов`язання саме перед третіми особами, а не позивачем.

Окрім того, суд неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, зокрема, щодо поширення на них положень ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ураховуючи, що зазначене не призвело до неправильного вирішення спору, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення, виклавши її в редакції цієї постанови.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що, оскільки Електронний договір (поліс) добровільного страхування наземного транспорту «НАША АВТОЦИВІЛКА» №5033600 від 27.03.2019 року було укладено в електронному форматі, при цьому відповідач не ознайомив позивача з правилами та умовами добровільного страхування, у зв`язку з чим встановлені у вказаних правилах та умовах додаткові, порівняно з вимогами закону, обмеження та підстави відмови у виплаті страхового відшкодування не можуть поширюватися на ОСОБА_1 , колегія суддів оцінює критично, оскільки своїм підписом в електронній заявці Страхувальника (а.с.99), ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що з Правилами та Умовами страхування він ознайомлений та згодний.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та колегією суддів до уваги не приймаються.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

У відповідності до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 лютого 2021 року, - змінити, в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог, наведених в мотивувальній частині.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун

СУДДІ Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак

Повний текст постанови виготовлено 25.05.2021 року.