Справа №  2-2017/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   27 квітня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого –  судді  Грубіян  Л.І,

                при секретарі –  Усатенко М.С.,                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,      

                                                                  В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу, зареєстрованого 28 вересня 1991 року, відділом РАГСу Ізмаїльського міськвиконкому Одеської області, актовий запис № 600, мотивуючи тим, що у них це перший шлюб, в період шлюбу народилися діти: син  - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, донька – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбно-сімейні стосунки з ОСОБА_2, не склалися з причин відсутності взаєморозуміння та різних поглядів на життя, втрати любові та поваги один до одного, в зв’язку з  чим  їх сім’я фактично розпалася, вони разом не проживають  та  сумісного  господарства не ведуть. Спору про місце проживання дітей та розподілу сумісного майна немає, він надає дітям матеріальну допомогу в добровольному порядку.

            Позивач ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить розірвати шлюб з відповідачкою, посилаючись на те, що примирення між ними неможливе, збереження сім’ї є недоцільним, діти, проживають та залишаться проживати з матір`ю.

Відповідачка ОСОБА_2, в судовому засіданні позов визнала, не заперечувала проти розірвання шлюбу.

Заслухавши  пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що маються всі  підстави  для  задоволення  позову,  виходячи  з  наступного.    

    Сторони знаходяться в шлюбі з 28   вересня 1991 року, зареєстрованого відділом РАГСу Ізмаїльського міськвиконкому Одеської області, актовий запис № 600. В період шлюбу у подружжя народилися діти: син  - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Між подружжям досягнуто згоди про визначення місця проживання дітей, що  передбачено ст. 160 СК України, спір про розподіл майна відсутній. Сторони будь-яких мір для примирення не  приймають, посилаючись  на недоцільність  збереження  шлюбу.

             Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

 Оскільки   в  судовому засідання встановлено, що сторони однією сім’єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам  сторін, тому суд вважає за необхідне шлюб розірвати.

Згідно ст. 88 ЦПК України витрати, пов’язані з розірванням шлюбу в органах РАГС   покласти на  позивача.  

Керуючись ст.ст.10,60,212,213 ЦПК України, ст.ст.110,112  СК України, суд

ВИРІШИВ   :

            Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 28 вересня 1991 року, відділом РАГСу Ізмаїльського міськвиконкому Одеської області, актовий запис № 600.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГС стягнути держмито на користь держави з ОСОБА_1 в розмірі 08,50 грн., ОСОБА_2 від сплати держмита – звільнити.

    На рішення суду  може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів  з   дня  його  проголошення. Апеляційна скарга подається  до Апеляційного суду Одеської області  на протязі  20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя