Справа № 2н-1286/10

У Х В А Л А

І М Е НЕ М  У К РА Ї Н И

31 травня 2010 року   Суддя Приморського районного суду міста Одеси Чернявська Л.М., розглянув заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1.

Заявник посилається на те, що у боржника станом на з 01.04.2010 року виникла заборгованість по сплаті за комунальні послуги, що визначена розрахунком КП. В порушення ст.ст. 68, 162 ЖК України та п. 30 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630 боржники відмовляється здійснювати оплату за надану йому теплову енергію щомісячно. Це не є підставою для звільнення від сплати житлово-комунальних послуг, тому просять видати судовий наказ, яким стягнути з боржника заборгованість.

Розглянувши надані суду матеріали, прихожу до висновку про необхідність відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу з наступних підстав.

Згідно статті 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Відповідно частини 1 статті 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК України .

ч. 1 ст. 96 ЦПК України  встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;

2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.

Із матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси»  просить стягнути заборгованості за теплову енергію в квартирі  АДРЕСА_1 з ОСОБА_1, що встановлена нормативно-правовими та локальними актами.

Суду не наданий письмовий правочин щодо прийняття на себе зобов’язань боржником про здійснення оплати за теплову енергію.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що звернення КП «Теплопостачання міста Одеси»  не є вимогою, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, який за ст.96 ЦПК України має бути підставою для видачі судового наказу. Зазначені обставини свідчать про наявність у цій справі спору про право.

Тому, не можливо стягнути заборгованість за теплову енергію в порядку наказного провадження. Проте, це можливо зробити в позовному проваджені.

Таким чином, приходжу до висновку, що вимога, за якою Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулось до суду для видачі судового наказу, не передбачена статтею 96 ЦПК України та наявний спір про право, що є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст.ст. 100, 208-210 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Відмовити Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_1.

Роз’яснити Комунальному підприємству «Теплопостачання міста Одеси»  його право на звернення до суду з вимогами в позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі заяви про ії апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня винесення ухвали і подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.    

           Суддя

Приморського  районного

     суду міста Одеси                             Чернявська Л. М.