Справа 2-а- 113 \2010 року.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі головуючого
судді - Яворської Н.І.
при секретарі – Себестьянській І.П.
За участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС в Миколаївській області про визнання неправомірною та скасування постанови ДАІ про накладення адміністративного штрафу
В С Т А Н О В И В:
06 квітня 2010 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом
посилаючись на те, що інспектором ІДПС ВДАІ Жовтневого району Миколаївської області відносно нього 27 березня 2010 року складено постанову про адміністративне правопорушення в частині правил дорожнього руху, а саме, керуючи автомобілем ВАЗ 2110, дн ВЕ 2209 АН під час руху а автошляху Т 1508 Калинівка-Снігурівка-Березнегувате здійснив обгін іншого транспортного засобі на шляхопроводі, чим порушив п.14.6.г Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність згідно з ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного штрафу в сумі 425 грн. Позивач посилаючись на те, що працівник ДАІ безпідставно склав відносно нього протокол, оскільки з його боку порушень правил дорожнього руху не було, просив суд визнати постанову інспектора ДПС від 27.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення неправомірною та скасувати її.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, суду показав, що працівник ДАІ не міг бачити місця вчинення обгону іншого транспортного засобу, того факту, що здійснив обгін автомобіля УАЗ не заперечує, проте зазначає, що такий було здійснено не на шляхопроводі, а в дозволеному правилами дорожнього руху місці.
За викладених обставин просив скасувати постанову.
Представник УМВС в Миколаївській області в судове засідання не явився, просив слухати справу у відсутності їх представника, позов не визнав.
Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дослідивши докази у справі суд прийшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання неправомірної та скасування постанови.
Судом встановлено, що 27 березня 2010 року о 12 год.20 хв. працівником ІДПС ВДАІ УМВС України в Миколаївській області складено постанову ВЕ № 123390 про адміністративне правопорушення ОСОБА_1. який за даними постанови, керуючи автомобілем ВАЗ 2110, дн ВЕ АН здійснив обгін автомобіля УАЗ, номерний знак НОМЕР_1 на шляхопроводі (а.с.2,3).
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За твердженням ОСОБА_1. та свідків допитаних в судовому засіданні випадок мав місце, але працівником ДАІ в порушення ст.. 251 КУаПУ не взято пояснень ні в нього ні в свідків, він не є злісним порушником , працівник ДАІ змусив написати неправдиві пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення за такого, вважає постанову слід скасувати.
Натомість, у судовому засіданні оглянуто та досліджено надані відповідачем оригінали протоколу про адміністративне правопорушення з яких вбачається, що ОСОБА_1 давав пояснення в яких зазначав, що порушення правил дорожнього руху допустив не навмисно, власноручно вказав, що до протоколу додаються пояснення свідків.(а.с.2)
З пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які суд оглянув та оголосив в судовому засіданні , вбачається, що дійсно водій автомобіля 2110 здійснив обгін транспортного засобу УАЗ в зоні дії знаку «Обгін заборонено» тобто на шляхопроводі. Щодо відбирання пояснень у вказаних осіб не заперечив і сам ОСОБА_1
Суд не може брати як доказ пояснення позивача та свідків ОСОБА_2 ОСОБА_3 про некоректну поведінку з боку працівника ДАІ, оскільки таке не підтверджено доказами.
На підставі викладеного вбачається, що подія мала місце яка характеризується суб'єктивною та об'єктивною сторонами правопорушення.
Відповідно до Правил дорожнього руху, п.14.6 «г» - обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
У суду є підстави вважати, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення відображено всі факти, які мали місце і таке дає підстави трактувати про допущення порушення Правил дорожнього руху з боку позивача.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення . З боку позивача будь-яких інших доказів про відсутність в його діях правопорушення суду не надано і таких в суді не добуто.
За п.1.3 Правил дорожнього руху , учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги діючих Правил.
Таким чином, враховуючи всі обставини справи суд не знайшов підстав для задоволення позову, постанова по справі про адміністративне правопорушення складено правомірно.
При вирішенні спору суд керувався ст.ст. 251,252,256,293 КУпАП, Кодексом адміністративного судочинства, Правилами дорожнього руху.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 щодо скасування постанови відмовити в задоволенні позову.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через Снігурівський районний суд.
Суддя