Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           24 травня 2021 р.                                                                                 № 520/1337/21  

Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

Головуючого судді   Єгупенка В.В.,  

за участю секретаря судового засідання – Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача -  Бондарчук О.А.,

представника відповідача - Шутова А.А.,

представника третьої особи - Глотової С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (вул. Плеханівська, 126, м. Харків) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків), третя особа – Державний концерн «Укроборонпром» (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,              -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00002601806 від 15.01.2021 щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 11313242,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову,   суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що  Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку ДП «Завод імені В.О. Малишева» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за жовтень 2020 року, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 17.12.2020 №6627/20-40-04-02-08/14315629.

Згідно висновку, викладеному в акті, камеральною перевіркою встановлено порушення ДП «Завод імені В.О. Малишева» вимог податкового законодавства, а саме п.200.12 ст.200 ПК України, у зв`язку з чим у платника відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2020 року на суму 11313242 грн. Платник має право збільшити суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за жовтень 2020 року на 11313242 (у разі узгодження податкового повідомлення-рішення).

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області 15.01.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення № 00002601806 щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період жовтень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку у розмірі 11313242 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Податковий кодекс України  регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту  200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом  200.4 статті 200 ПК України  передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього  Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту  200-1.3 статті 200-1  цього  Кодексу  на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту  200-1.3 статті 200-1  цього  Кодексу  на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.  200.7, пп.  200.7.1 ст. 200 ПК України  платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У відповідності до п.  200.10 ст. 200 ПК України  у строк, передбачений  абзацом першим  пункту  76.3 статті 76  цього  Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних  податкової декларації  або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього  Кодексу.

За змістом п.  200.12 ст.200 ПК України  зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у  податковій декларації  або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що згідно висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.200.12. ст.200 ПК України обґрунтовані наявність податкового боргу у позивача.

Так, згідно акту перевірки, відповідачем встановлено наявність у позивача податкового боргу у загальній сумі 249478476,51 грн. з наступних платежів: податку на доходи фізичних осіб, земельного податку з юридичних осіб, штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО.

Таким чином, на думку податкового органу, на дату проведення перевірки ДП «Завод ім. В.О. Малишева» сума податкового боргу складає 249478476,51 грн., у тому числі податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати – 172181882,03 грн.; земельний податок з юридичних осіб – 76675699,88 грн.; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг – 620894,6 грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що  ДП «Завод ім. В.О. Малишева» порушено пункт 200.12 ст.200 ПК України, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2020 року на 11313242 грн.

Проте, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість позивача  за січень 2019, у період, за який заявлено бюджетне відшкодування залишок від`ємного значення був вищим суми заявленого бюджетного відшкодування за ці періоди, за рахунок податкового кредиту, що виник у попередніх періодах на підставі п.200.4 ПК України.

Відповідно до р.20 розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, при сумі бюджетного відшкодування у розмірі 11313242,00 грн. від`ємне значення ПДВ складало 183262830 грн.

На момент заявлення бюджетного відшкодування, сума ПДВ, сплаченого за постачання товару, складала 11313242 грн.

Відповідно до р.19.1 розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року сума, обчислена відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПК України на момент отримання відповідачем податкової декларації складала 211406755 грн.

Відповідно до пункту  14.1.175 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Крім того, зазначена у акті перевірки заборгованість утворилася у період з 2021 року, що підтверджується довідкою №002-16/017/407 від 28.01.2021, проте у період  з 2016 по червень 2020 року відповідачем узгоджувались зазначені у заявах позивача суми бюджетного відшкодування ПДВ відповідно до положень ПК України та здійснювалося бюджетне відшкодування ПДВ у сумах, визначених у поданих заявах, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість з додатками та банківськими виписками.

Згідно довідки про результати документальної позапланової перевірки ДП «Завод ім. В.О. Малишева» з питань правомірності визначення сум від`ємного значення ПДВ, задекларованої до відшкодування на рахунок платника у банку за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2019 року №118/20-40-12-02-08/14315629 від 16.01.2020 відповідачем не було встановлено порушення вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок суми за жовтень 2019 року за податковою декларацією з ПДВ від 20.11.2019 №9276276665.

Відповідно до пункту  168.4.1 статті 168 ПК України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з  Бюджетним кодексом України.

Статтею 2 БК України  передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої  статті 67-1 цього Кодексу), втому числі, належать:

податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 цієї частини статті), що сплачується (перераховується) згідно з  Податковим кодексом України  у розмірі 25 відсотків на відповідній території України (крім території міст Києва та Севастополя) та у розмірі 60 відсотків - на території міста Києва;

податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, процентів на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці, що сплачується (перераховується) згідно з  Податковим кодексом України.

Пунктом 2  статті 64 БК України  передбачено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацом п`ятим цієї частини статті), який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Відповідно до пункту 1 частини 1  статті 66 БК України, до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належать, в тому числі, 15 відсотків податку на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного пунктом 1-1 частини другої  статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з  Податковим кодексом України  на відповідній території.

При цьому, згідно з пунктом 29.1  статті 29 БК України, до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями  64,  66,  69,  69-1  та  71  цього  Кодексу  закріплені за місцевими бюджетами.

Щодо платежу «земельний податок з юридичних осіб», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту  14.1.147 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельною податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом  287.4 статті 287 ПК України  передбачено, що податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст.ст.  10,  265,  269,  285,  287 ПК України  плата за землю входить до складу податку на майно.

Зобов`язання щодо плати за землю, визначене у декларації на поточний рік,  сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок до місцевого бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки.

Беручи до уваги вищевказане, сума земельного податку зараховується виключно до місцевих  бюджетів.

Щодо штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, судом встановлено наступне.

Обіг готівки та застосування РРО в Україні регулюється  Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР  та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим  постановою НБУ від 29.12.2017 №148, тобто, спеціальними нормами, окремим законодавством.

Відповідно до  наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію»  платіж «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за кодом 21080900 відноситься до групи надходжень 20000000 «Неподаткові надходження».

Таким чином, штрафні санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО не входять до законодавчо визначених видів загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до державного бюджету, у розумінні  ПК України.

Форму податкової декларації з ПДВ та вимоги щодо її заповнення викладено у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженому  наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

Відповідно до п.1, 4, 6 Порядку №21 податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» подається контролюючому органу у строки, визначені  статтею  203  розділу  V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України  (далі - Кодекс).

Усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

До податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;

розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Судом встановлено, що відповідно до р.20 розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року, при сумі бюджетного відшкодування у розмірі 11313242 від`ємне значення ПДВ складало 183262830.

На момент заявлення бюджетного відшкодування, сума ПДВ, сплаченого за постачання товару, складала 11313242 грн.

Відповідно до р.19.1 розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2020 року сума, обчислена відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 ПК України на момент отримання відповідачем податкової декларації, складала 211406755 грн.

Тобто, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість вимагає від позивача спрямування суми від`ємного значення в першу чергу на погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Оскільки у позивача на момент подання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020 року та заяви про повернення суми бюджетного відсутній податковий борг з податку на додану вартість, рядок 20.1 декларації позивачем не заповнено.

Форма декларації не містить рядка за яким позивач міг би спрямувати суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код 11010100); земельного податку з юридичних осіб (код 18010500); штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосовування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (код 21080900).

Належних пояснень стосовно оформлення платником податків декларації на вимогу суду  у судовому засіданні представником відповідача не надано.

В рядку 20.2 декларації позивач має право визначити суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, яка може скеровуватись у двох напрямках:

або на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації);

та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (рядок 20.2.2 декларації).

Позивач, подавши відповідачу додатки 3 та 4 до декларації, визначив суму бюджетного відшкодування, що підлягає зарахуванню на рахунок платника у банку в рядку 20.2.1 в розмірі 11313242,0 грн.

Залишок від`ємного значення в розмірі 171949588 грн. (рядок 19 - рядок 20.2) позивач зарахував до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що відображено у рядку 21 декларації.

Проте, відповідач посилаючись на вимоги  п. 200.12 ПК України  встановив відсутність права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (р. 20.2.1).

Заповнюючи податкову декларацію з ПДВ, позивач самостійно обраховує суму від`ємного значення податку та суму бюджетного відшкодування, визначає напрямок їх  використання, а перевіряючи правомірність заповнення декларації шляхом здійснення перевірок, відповідач має повноваження:

на зменшення суми бюджетного відшкодування (п. 200.12);

на визначення перевищення суми, заявленої позивачем до відшкодування над сумою, визначеною відповідачем (пп. б) п. 200.14);

на відмову в наданні бюджетного відшкодування (пп. в) ст. 200.14).

Тобто, якщо позивач, визначивши суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, не зменшив її самостійно на суму податкового боргу з податку на додану вартість (не заповнив рядок 20.1), то відповідач, використовуючи вимоги  п. 200.12 ПК  України, має повноваження зменшити суму заявленого позивачем до бюджетного відшкодування ПДВ на суму наявного податкового боргу ПДВ, прийнявши податкове повідомлення-рішення за формою «В1» згідно Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Проте, застосовуючи до спірних правовідносин вимоги  п. 200.12  ПК України  (наявний податковий з інших платежів, крім ПДВ), позивач позбавлений можливості заповнити рядок 20.2.2 декларації, де передбачено можливість сплати (погашення) податкового боргу з інших платежів за рахунок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню до Державного бюджету (рядок 20.2).

Відтак викладена відповідачем правова позиція взагалі не передбачає будь-якої можливості для позивача використати суму бюджетного відшкодування з ПДВ на погашення податкового боргу з інших платежів за рахунок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Повноваження відповідача щодо наслідків перевірки даних податкової декларації з ПДВ за відповідний період визначені  п. 200.14 ПК України, а саме: якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

З огляду на встановлені судом обставини, відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні ПДВ в декларації за жовтень 2020.

Відносно посилання відповідача на судову практику, яка міститься у постановах Верховного Суду, суд зазначає наступне.

За приписами частини п`ятої  статті 242 КАС України  при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною четвертою  статті 328 КАС України  визначено підстави для оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, до яких віднесено неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення нор процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах,  викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Правовий аналіз наведеного вище, дає змогу дійти до висновків про те, що під час ухвалення судового рішення мають бути враховані висновки Верховного Суду, прийняті у подібних правовідносинах.

Проте, суд дослідивши зміст вказаних рішень Верховного Суду дійшов до висновку, що останні не підлягають застосуванню, оскільки правовідносини у даній справі з тими, що розглядались Верховним Судом не є подібними.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1, 2  статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку  ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.  8, 9, 72-77, 90,  139, 241-246,  255, 257 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» (вул. Плеханівська, 126, м. Харків) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, 46, м. Харків), третя особа – Державний концерн «Укроборонпром» (вул. Дегтярівська, 36, м. Київ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00002601806 від 15.01.2021 щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у розмірі 11313242,00 грн.

Стягнути на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61037,  код ЄДРПОУ 14315629) судові витрати в розмірі 22700 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови    судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.05.2021.

Суддя                                                                                         В.В. Єгупенко