ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2007 р. | № 43/140пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ходаківської І.П. |
Савенко Г.В., Данилової Т.Б. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів |
на постанову | Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року |
у справі | № 43/140 пн господарського суду Донецької області |
за позовом | Донецької міської ради |
до | Колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів |
третя особа про за зустрічним позовом до про | Донецьке міське управління земельних ресурсів звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів Донецької міської ради спонукання до укладання договору оренди |
за участю представників сторін:
позивача: не з’явились
відповідача : не з’явились
третьої особи: не з’явились
Склад судової колегії змінено за розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 18.07.2007 року за № 02-12.2/169.
У зв’язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Першикова Є.В. у відпустці, призначено колегію суддів у складі: головуючого –Ходаківської І.П., суддів: Савенко Г.В., Данилова Т.Б.(зазначене розпорядження міститься в матеріалах справи).
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 19.07.07 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2005 року по справі № 43/140пн були задоволені позовні вимоги Донецької міської ради до колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, про спонукання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,5878 га, яка розташована по пр.Миру в Київському районі м.Донецька з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан. У задоволенні зустрічних позовних вимог відповідача про спонукання до укладання договору оренди вищевказаної земельної ділянки відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року вказане рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось Колективне підприємство гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів в якій скаржник просить останні скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Обгрунтовуючи касаційні вимоги, скаржник зазначив, що на його думку, судові рішення є необгрунтованими та такими, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, господарськими судами попередніх інстанцій невірно застосована ст.212 Земельного кодексу України, скаржник також вважає, що до спірних правовідносин повинна була бути застосована ст.33 Закону України “Про оренду землі” (редакція від 02.10.2003 року), оскільки земельні правовідносини продовжувались до 2005 року.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.
Як встановлено господарськими судами, Виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.09.97 року було прийняте рішення № 265/13, яким виробничому підприємству гаражного та технічного обслуговування спілки автомобілістів України було надано земельну ділянку площею 0,5878га у тимчасове короткострокове користування строком на 3 роки під розміщення існуючої стоянки автотранспорту №25 по пр. Миру у Київському районі м. Донецька.
На підставі зазначеного рішення ради, між позивачем та відповідачем 26.11.97 року був підписаний договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди).
Згідно з п.1.1, п.1.2 договору, позивач передав, а відповідач прийняв у короткострокове користування земельну ділянку площею 0,5878 га під розміщення існуючої стоянки автотранспорту по пр. Миру у Київському районі м. Донецька.
Пунктом 1.2 договору встановлено, що земельна ділянка надається відповідачу у користування строком до 24.09.00 року Докази наявності будь-яких письмових угод сторін щодо продовження строку здійснення відповідачем землекористування після 24.09.00 рокув матеріалах справи відсутні та у судових засіданнях попередніх судових інстанцій надані не були.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.27 Земельного Кодексу України (редакція до 2002 року), право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі закінчення строку, на який було надано земельну ділянку.
Стаття 26 Закону України „Про оренду землі” (редакція на момент дії договору) передбачала, що договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення терміну, на який було укладено договір.
Господарські суди правомірно визначились, що ні зміст договору на право тимчасового користування землею, ні земельне законодавство не дають підстав стверджувати про продовження дії договору після 24.09.00 року.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що до спірних правовідносин повинна була бути застосована ст.33 Закону України “Про оренду землі” (редакція від 02.10.2003 року), оскільки земельні правовідносини продовжувались до 2005 року, судова колегія Вищого господарського суду вважає помилковим, оскільки ця редакція статті була введена Законом України „Про внесення змін до Закону України “Про оренду землі” від 02.10.03 N 1211-IV і не може поширюватися на продовження договору, строк дії якого закінчився ще 24.09.00 року.
Господарськими судами попередніх інстанцій правомірно відмічено, що ніякі попередні узгодження, резолюції на клопотаннях чи інші документи, окрім встановлених Земельним Кодексом України, не можуть надавати право на користування земельною ділянкою, оскільки відповідно до ст.126 Земельного кодексу України (2001 рік) право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до законодавства. Як встановлено господарськими судами, відповідачем не підтверджена наявність у нього договору оренди, а тому висновок судів, що у відповідача відсутні правові підстави для користування земельною ділянкою - є цілком обгрунтованим.
В поданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновки судів щодо визнання факту самовільного зайняття земельної ділянки є безпідставними, однак із вказаним твердженням не можна погодитись з огляду на те, що земельна ділянка надавалась відповідачу у користування строком до 24.09.00 року і відповідно після закінчення вказаного терміну правових підстав для її використання не має.
Апеляційним судом правомірно зазначено про помилкове прийняття господарським судом, як доказів, актів про адміністративне порушення щодо неправомірного використання відповідачем земельної ділянки, оскільки постановою Донецького обласного головного управління земельних ресурсів від 25.04.2005 року справу про адміністративне порушення закрито на підставі ч.1 ст. 285 КУпАП (зазначена постанова міститься в матеріалах справи).
Апеляційним судом також обгрунтовано зауважено, що місцевий господарський суд неправомірно зробив висновок про те, що перереєстрація Виробничого підприємства гаражного та технічного обслуговування спілки автомобілістів України в Колективне підприємство гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів згідно з рішеннями Виконавчого комітету Ленінської районної ради м.Донецька №449/1 від 26.11.1997 року є реорганізацією та юридичним фактом для припинення його права користування спірною земельною ділянкою, оскільки відповідно до вказаного вище рішення, перереєстрація Виробничого Підприємства здійснювалась у зв’язку зі зміною його назви, як наслідок, Колективне підприємство - є правонаступником всіх прав і обов'язків Виробничого підприємства гаражного та технічного обслуговування спілки автомобілістів України.
Отже, судові висновки про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,5878 га., яка розташована по пр.Мира у Київському району м.Донецька з приведенням вказаної земельної ділянки у придатний для використання стан є обгрунтованими та такими що відповідають нормам законодавства.
Відповідно зустрічних вимог Колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів про спонукання позивача до укладання договору оренди спірної земельної ділянки, судова колегія підтримує висновок судів щодо відмови у їх задоволенні, оскільки відповідно до п.12 розділу X „Перехідні положення” Земельного Кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. Однак, законодавством не передбачено можливості примушення вказаних органів виконавчої влади або місцевого самоврядування до укладення договорів оренди, крім окремих випадків передбачених законом.
В касаційній скарзі скаржник зазначає про відмову у задоволенні його клопотання про залучення в якості співвідповідача виконавчого комітету Донецької міської ради, однак в матеріалах справи взагалі відсутнє зазначене клопотання. До матеріалів поданої касаційної скарги додано копію клопотання від 14.06.2005 року, однак відсутні будь-які відмітки суду на підтвердження того, що зазначене клопотання було подано до канцелярії 25.05.2005 року, як про це наголошує скаржник.
Отже, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Колективного підприємства гаражного та технічного обслуговування Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів –залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року у справі № 43/140 пн –залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді Г.Савенко
Т.Данилова