Справа№2-145/2010р. РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Франька М.Я.
при секретарі - Соловйовій Л.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства по видобутку бурого вугілля „Бурвугілля" про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, зобов'язання зробити запис у трудову книжку , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на роботі в ДП «Бурвугілля», стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000грн., зобов'язання зробити запис у трудову книжку, мотивуючи слідуючим.
23 травня 1977 року вона була прийнята на роботу на посаду учня свердловщика енергомеханічного цеху в вуглерозріз «Морозівський», який на той час був підпорядкований об’єднанню «Олександріявугілля».
За час її роботи підприємство реорганізовувалось, виділялось, приєднувалось, змінювався власник. В 2003р. вона переведена на посаду слюсаря-інструментальщика 5 розряду.
У березні 2007р. підприємства ДХК»Олександріявугілля» були об’єднані і стали називатися ДП «Бурвугілля».
11 жовтня 2007р. без будь-яких попереджень її не допустили до роботи та звільнили.
Заяви про звільнення вона не надавала, про наступне звільнення з роботи її не попереджали, звільнена вона була без попередньої згоди профспілкового комітету в порушення вимог ст.43 КЗпП України. З наказом про звільнення ознайомлена не була. Вважає, що зміна підпорядкованості підприємства не припиняє дію безстрокової трудової угоди, укладеної нею 23.05.1977р., тому звільнення вважає незаконним, просить суд поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня постановлення судом рішення про поновлення на роботі, стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 20 000грн. та зобов’язати ДП «Бурвугілля» зробити запис в трудову книжку про продовження його роботи після переходу розріз «Морозівський» з оренди ТОВ ІВОК «Експлерент» до ДП»Бурвугілля».
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі, пояснивши, що в жовтні 2004р. розріз»Морозівський» був приєднаний до ТОВ ІВОК»Експлерент» , де він працював майстром тракторного цеху Олександрійської філії розріз «Морозівський» ТОВ ІВОК «Експлерент», трудова книжка знаходилась на тому підприємстві. Як вона вважає, її звільнили з роботи 11 жовтня 2007р., але копії наказу про звільнення та трудової книжки на руки не видавали, тобто вона була повторно, без згоди профспілкової організації звільнена з роботи. Діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку вона також просить стягнути з відповідача в розмірі 20 000грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та надав заперечення.
Заперечуючи позовні вимоги, представник відповідача, мотивує слідуючим. Позивач не був штатним працівником ДП «Бурвугілля», що підтверджується наказом №33-в/14 від 15.05.2007р. та актом передачі трудових книжок з ВО «Бурвуглекомплекс» на ДП «Бурвугілля» . В березні 2007р. ДП з позивачем було укладено угоду цивільно-правового характеру, термін дії якої сторонами неодноразово продовжувався.
Вважає, що при звільненні позивача було дотримано вимоги трудового законодавства , тому просить позов залишити без задоволення.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов не підлягаючим задоволенню за слідуючи підстав.
В трудовій книжці позивача, в графі відомості про роботу, за №19 зроблено запис «розріз «Морозівський» приєднаний до ТОВ ІВОК «Експлерент» та включено до складу Олександрійської філії ТОВ ІВОК «Експлерент», наказ ТОВ ІВОК «Експлерент» № 275 від 06.10.2004р.
За №20 зроблено запис «Розріз «Морозівський» Олександрійської філії ТОВ ІВОК «Експлерент» реорганізований та включений в склад Олександрійської філії р-з «Морозівський» ТОВ ІВОК «Експлерент», підстава - наказ №1 від 01.04.2005р.
Згідно ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2.3 та п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 та зареєстрованої в Мін'юсті України 17.08.1993р. за №110.
На підставі рішень Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2006р. та Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. договір оренди цілісного майнового комплексу структурних підрозділів, куди входить і розріз «Морозівський » розірвано.
Згідно п.1 наказу №71 від 15.03.2007р. Мінвуглепрому України (далі -Наказу) Державне підприємство по видобутку бурого вугілля (Бурвугілля) (ДП «Бурвугілля») шляхом виділення зі складу виробничого об'єднання по видобутку бурого вугілля і його переробці «Бурвуглекомплекс» невідокремленого структурного підрозділу «Управління з рекультивації земель» (юридична адреса: 28000, України Кіровоградська обл., м.Олександрія, вул.М.Козинець,36).
В п.4.6 вищезазначеного Наказу вказано - Забезпечити дотримання соціально-правових гарантій працівників ВО «Бурвуглекомплекс» у зв'язку з виділом з його складу невідокремленого структурного підрозділу «Управління з рекультивації земель» у порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до п.4.5 Наказу - Здійснити інвентаризацію майна невідокремленого структурного підрозділу «Управління з рекультивації земель» станом на 01.05.2007р. і за результатами скласти розподільчий баланс з урахуванням майна цілісних майнових комплексів структурних підрозділів ДХК «Олександріявугілля», повернутого з оренди, який в строк до 25.05.2007р., але не раніше закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, з висновками комісії подати Мінвуглепрому України на затвердження.
Згідно наказу Міністерства вугільної промисловості України від 27.01.2007 року №15 "Про заходи щодо передачі державного майна, що перебувало в оренді" голова ліквідаційної комісії ДХК "Олександріявугілля" та заступник генерального директора ВО "Бурвуглекомплекс" були зобов'язані разом з орендарем та орендодавцем взяти участь у роботі комісії по інвентаризації та розмежуванню майна цілісного майнового комплексу структурних підрозділів, в тому числі і розрізу "Морозівський".
У тому ж наказі Міністерства вугільної промисловості України щодо передачі з балансу на баланс цілого майнового комплексу - розріз "Морозівський", не забезпечено соціально-правові гарантії працівників відповідно до чинного законодавства, тобто відсутні підстави для видачі відповідних наказів по ДХК «Олександріявугілля».
Також відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Олександрійська філія ТОВ ІВОК "Експлерент" розріз "Морозівський" існує на теперішній час і є відокремленим підрозділом ТОВ ІВОК "Експлерент", а тому ніякої реорганізації, зміни власника чи перепорядкування не відбулося.
Відповідно до ст.47,116 КЗпП України обов'язок щодо видачі трудової книжки при звільненні працівника з внесеними відповідними записами про звільнення з роботи і проведення з ним розрахунку в день звільнення лежить на власнику або уповноваженому ним органів.
Суду не надано доказів того, що до новоствореного суб'єкта господарювання, тобто до ДП «Бурвугілля» перейшли всі права та обов'язки ОФ р-з «Морозівський» ТОВ ІВОК «Експлерент», в тому числі і соціально-правові гарантії працівників.
Позивач вважає своє звільнення незаконним з тих підстав, що заяви про звільнення не писав; про наступне звільнення з роботи його не попередили за 2 місяці, як цього вимагає ст.49-2 КЗпП України; з наказом про звільнення не ознайомили; а також звільнення відбулося без попередньої згоди з профспілковим комітетом, чим порушено вимоги ст.43 КЗпП України; будь - якої іншої роботи йому не пропонували. Але таких обставин не довів, оскільки з пояснень сторін та наданих доказів встановлено, що позивача було звільнено з посади у зв’язку з закінченням терміну трудової угоди.
Тобто, твердження позивача, про те що він був звільнений в порушення ст.43 КЗпП України без попередньої згоди профспілкового комітету , не відповідає дійсності.
Позивач не був штатним працівником ДП «Бурвугілля», що підтверджується наказом №33-в/14 від 15.05.2007р. та актом передачі трудових книжок з ВО «Бурвуглекомплекс» на ДП «Бурвугілля» В березні 2007р. ДП з позивачем було укладено угоду цивільно-правового характеру, термін дії якої сторонами неодноразово продовжувався і 10.10.2007р. даний термін закінчився. Позивач не звертався з письмовою заявою до ДП «Бурвугілля» про прийом його на роботу та не надавав своєї трудової книжки з записом про звільнення з попереднього місця роботи.
Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними, та такими, що суперечать дійсному стану речей, її трудові права ДП»Бурвугілля» не порушені, а обставини на які посилається позивач – не доведеними, а ч.3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд вважає, що відповідач дотримався вимог чинного законодавства. А так як дії відповідача носять законний характер, тому в стягненні середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди також необхідно відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З огляду на те, що позивач посилається на трудове законодавство, то суд зазначає, що ст.233 КЗпП України передбачено строки протягом якого працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду, позивачем такі строки пропущенні, що є також підставою для відмови у позові.
Оскільки позивача при подачі позову звільнено від сплати судового збору (його вимоги виникли з трудових відносин) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то судові витрати та витрати на формаційно-технічне забезпечення розгляду справи необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.21, 23, 24, 40,47, 48 КЗпП України, ст.,ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволені позову ОСОБА_1 до Державного підприємства по видобутку бурого вугілля „Бурвугілля" про поновлення на роботі, стягнення зарплати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, зобов'язання зробити запис у трудову книжку- відмовити
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд або апеляційна скарга подається в порядку встановленому п.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий- М.Я. Франько