Справа №2-101/10
Стахановський міський суд у Луганській області
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07 червня 2010 року, у складі:
головуючого судді Євтіфієва В.М.
при секретарі Куксенко В.С.
За участю позивача ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, за відсутності ОСОБА_5, представника неповнолітнього в особі органів опіки та піклування Стахановської міської ради, ТОВ «Сапфір», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яки надала заяву про слухання справи за їх відсутності, за відсутності ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, належно повідомлених про день час слухання справи;
розглянули у відкритому судовому засіданні м.Стаханова, справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання осіб таких, що втратила право користування житлом.
Треті особи: ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14;
В С Т А Н О В И В:
Позивачка у мотивування своїх вимог вказала, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1. Відповідачі зареєстровані в вказаної квартирі. Квартира в якої зареєстровано відповідачі перебуває у державній власності. Відповідачка була прописана в квартирі як член родини, т.я. перебувала у шлюбі з браток, який на сьогоднішній день розірвань у 2005 році. Відповідачка в вказаної квартирі не проживає з 2000 року, своїх обов’язки як члена рожини по утриманню житла не виконує. Факт відсутності відповідачів за місцем реєстрації підтверджується актом.
Тому відповідачі, у відповідності зі ст.71 ЖК України можуть бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідачі заперечень стосовно позовних вимог не надали.
Позивачки на позові наполягав, в пояснені вказала обставини викладені в позові.
Відповідачка позов не визнала, в пояснені вказала, що дійсно вона раніше перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 та була зареєстрована в квартирі позивачки. З квартири вона була змушена піти, т.я. квартира в антисанітарному стані, що не сприяє умовам виховання та проживання її дитини. В дійсний час вона проживає у батьків, власного житла у неї не має.
Дослідивши і оцінивши інші докази в справі, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають повному задоволенню с наступних підстав:
Між сторонами діють житлові правовідносини яки склались на підставі договору найму жилого приміщення.
Предметом позовних вимог є невиконання з боку відповідачів умов договору найма житлового приміщення ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст. 810 ЦК України.
Дійсно, як свідчить довідка ТОВ «САПФІР» №224 від 20.01.2009 року, позивачка є наймачем квартири АДРЕСА_1.
Згідно до довідки ТОВ «САПФІР» №202 від 20.01.2009 року в вказаної квартирі зареєстровано дев’ять осіб в тому числі відповідачка та її син.
Позивачка стверджує, що не заперечує відповідачка, остання була зареєстрована в вказаної квартирі членом сім’ї наймача, що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 15 грудня 2005 року.
З 2000 року відповідачі, припинили проживання в вказаної квартири, свої обов’язки наймача та членів родини наймача по утриманню квартири не виконують, про що свідчить Акт ТОВ «Сапфір» від 20.01.2009 року.
Відповідачі не проживають в квартиру відповідно до умов договору найму більш ніж 6ть місяців, наявністю по заборгованості з квартирної платні та комунальним платежам.
У відповідності до вимог ст..810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона — власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об’єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом.
Ст. 71, 72, Житлового Кодексу України передбачено: При тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановленні строки, проводиться в судовому порядку”.
Відповідачі, як свідчать поясненні відповідачки та не заперечує позивачка не проживають в вказаної квартирі за умови антисанітарного стану квартири, що не сприяє умовам виховання та проживання її дитини, іншого житла у відповідачів немає. Тобто, умови проживання відповідачів не створені, тим самим позивачка не виконує свої обов’язки наймача житла та його утримання, що стало причиною змушення відповідачів не проживати в вказаної квартирі.
За вимогами статті 47 Конституції України передбачено: Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Тому суд, вважає, що позбавляючи відповідачів право користування вказаним житлом, порушу конституційні права останніх.
За вимогами ст..11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог на підставі наданих доказів. Позивачем, з урахуванням вимог ст..10 ЦПК України не надано інших доказів в підтвердження та обґрунтування позовних вимог.
Керуючись ст. 6, 7, 10, 11, 14, 88, 130, 174, 212-215, ЦПК України, ст. 71, 72, ЖК України, ст..810 ЦК України ,суд
В И Р І Ш И В:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання осіб таких, що втратила право користування житлом, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до цивільної палати Апеляційного суду Луганської області, через суд м. Стаханова. Протягом 10 днів з дня проголошення рішення, повинна бути подана заява до суду про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення.
Суддя: