ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 липня 2007 р.

№ 3/64

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кота О.В., Шевчук С.Р. (доповідач), Владимиренко С.В.

розглянувши  касаційну скаргу і додані  документи

Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”

на постанову Дніпропетровського апеляційного у справі господарського суду за позовом до про

від 12.04.2007 року господарського суду № 3/64 Дніпропетровської області Комунального підприємства  “Жовтоводські електричні мережі” Дніпропетровської обласної ради Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських мереж стягнення 6852760,14 грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явився;

- відповідача: Козак Т.В. (дов. №565 від 21.12.2006 р.)

В судовому засіданні 05.07.2007 р. було оголошено перерву до 19.07.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням  господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006р. (суддя  Юзіков С.Г.) позов комунального підприємства “Жовтоводські електричні мережі” Дніпропетровської обласної ради до Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж про стягнення 6 852 760, 14грн. задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 934 796, 94грн.- боргу, 14 641,88грн.- витрат по сплаті державного мита, 67,75грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 р. (колегія суддів у складі: головуючого –Крутовських В.І., суддів Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2006р.залишено без змін.

У своїй касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" просить змінити постанову  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 р. в частині стягнення з нього втрат електричної енергії в мережах споживача, і повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судами неправильно були застосовані норми матеріального права.

Позивач у справі  не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, та не надіслав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного  рішення господарського суду та постанови апеляції.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача,  перевіривши правильність застосування Дніпропетровським   апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2003р. між сторонами був укладений договір №5 про постачання електричної енергії, відповідно до якого відповідач постачає електричну енергію позивачу, а останній сплачує її вартість.

Рішенням Дніпропетровської обласної Ради від 21.04.2005р. №602-27/IV до статуту позивача були внесені зміни, у тому числі й у назву підприємства: Обласне комунальне підприємство “Жовтоводські електричні мережі” змінено на Комунальне підприємство “Жовтоводські електричні мережі”Дніпропетровської обласної ради.

На підставі зазначеного договору, протягом січня 2003р.- квітня 2004р.  включно, позивач постачав отриману від відповідача електричну енергію субспоживачам (населенню та іншим).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одно стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.3.1., 3.2 додатку №10 до Договору втрати електричної енергії в електромережі основного споживача, що пов’язані з передачею електроенергії субспоживачам, населенню, Енергопостачальнику, і основному споживачу визначаються розрахунковим шляхом. Втрати електричної  енергії в мережах основного споживача, субспоживачами, основним споживачем, населенням та   Енергопосатчальником. Втрати електричної енергії, що пов’язані з передачею електроенергії населенню включаються  до втрат Енергопостачальника.

За даними позивача, 47 % електричної енергії передавалось транзитом позивачем споживачам відповідача, 37% передавалось населенню, вказані втрати повинні включатися до втрат Енергопостачальника, тобто відповідача по справі, про що вказано у п.3.1 додатку №10 до договору. Лише 16% втрат електричної енергії припадає на субспоживачів.

Згідно з листом відповідача за №1822 від 31.03.2003р. позивач повинен  гарантувати не укладати із субспоживачами договори на спільне використання технологічних електромереж. У листі №53 від 30.01.2003р. позивач зобов’язався не укладати із субспоживачами договори про спільне використання технологічних електромереж. У зв’язку з цим, позивач не укладав  із субспоживачами договори про спільне використання технологічних мереж.

Як вбачається з матеріалів справи, на протязі 1-го кварталу 2003р., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.01.2005р., за період з 01.01.2003р. по 01.05.2004р., відповідач приймав повністю втрати. Але у квітні 2003р.  був проведений перерахунок і втрати за вказаний період  були пред’явлені до оплати позивачеві і у подальшому на підставі додатку №8  до договору, борг відповідача перед позивачем за втрати електричної енергії разом з ПДВ становив 3 934 796,94грн., що підтверджено розрахунком стягуваної суми та розрахунками нормативів втрат у розподільчій  мережі за спірний період.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, порядок розрахунку втрат електричної енергії в мережах основного споживача, пов’язаних з передачею електричної енергії субспоживачам та витрат на утримання технологічних електричних мереж основного споживача регламентуються  розділом 7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28. Зокрема, відповідно до п.7.20 Правил обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються основному споживачу відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

Разом  з тим, якщо обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж основного споживача оплачуються постачальником електричної енергії, який постачає субспоживачу електричну енергію на підставі договору про постачання або купівлі-продажу електричної енергії, зазначені витрати основному споживачу субспоживачем не відшкодовуються.

Як було зазначено судом апеляційної  інстанцій, порядок  врахування втрат електроенергії здійснюється згідно абз.2 п.7.21 Правил користування електричною енергією, де вказано, що втрати електроенергії можуть враховуватися шляхом додавання їх обсягів до обсягів споживання субспоживача, згідно з показниками розрахункових засобів обліку та віднімання їх обсягів від обсягів споживання основного споживача. Цей порядок має бути погоджений з постачальником електричної енергії і зазначений у відповідних договорах. Вище зазначений порядок був погоджений листом постачальника від 31.03.2003р. за №1822, а також звітами субспоживачів про використану ними електроенергію. Факт розподілення відсотків споживання переданої електроенергії позивачем підтверджується щомісячними звітами перед відповідачем. Сторони здійснювали взаємовідносини таким чином, що втрати в електромережі повністю приймались як втрати Енергопостачальника, що також підтверджується актом звірки розрахунків. В квітні 2003р. відповідач порушив умови договору і виконав перерахунок використаної електричної енергії, включаючи в оплату спожитої електроенергії вартість технологічних втрат електроенергії в мережі позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновки судів щодо визнання незаконним нарахування оплати вартості нормативних втрат електроенергії в електромережі. Крім того,  позивач надавав послуги не тільки з передачі електроенергії, а й з її постачання.

У разі  виникнення між сторонами спірних питань кошторис передається до відповідного територіального представництва НКРЕ для вирішення спірних питань.

14.02.2007р.  відповідач  направив листа позивачу про відмову в узгодженні кошторису, посилаючись на те, що кошторис фактичних витрат згідно п.6.32 ПКЕЕ був направлений в територіальне представництво НКРЕ для розгляду та узгодження, однак останнє відмовило узгодити кошторис.  Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що на момент підписання договору ПКЕЕ ( у редакції постанови НКРЕ від 28.08.2002р. № 928) не вимагалось узгодження кошторису з представництвом НКРЕ. Зміни були внесені лише 17.10.2005р., згідно яких  обов’язкова вимога про розгляд та узгодження кошторису територіальним представництвом НКРЕ.  

З врахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, з яким правильно погодився суд апеляційної інстанції, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду  справи господарськими  судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів,     висновки  суду відповідають  цим обставинам і їм  надана  правильна юридична  оцінка з правильним  застосуванням  норм  матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”  залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2007р.  у справі №3/64  залишити без змін.

        

 

    

Головуючий                                                                                Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Владимиренко С.В.