Справа № 2а-139/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2010 року, суддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Котлярова І.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі
м. Луганська про визнання неправомірною бездіяльності відповідача та стягнення щомісячної доплати до пенсії згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2010 року позивачка звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не на 10 відсотків, як їй виплачувалось протягом 2009 року. Вважає, що виплата відповідачем їй підвищення до пенсії у розміру меншому ніж встановлено Законом суперечить вимогам Конституції України. У зв’язку із чим, позивачка просить визнати бездіяльність відповідача неправомірною та стягнути недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 року у сумі 1276, 40 грн. Також позивачка просила поновити їй строк для звернення до суду з 01.01.2009 року.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі
м. Луганська у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшло заперечення проти позову, у якому відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дітям війни було встановлено підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також позивачка пропустила строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України. Вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Луганській області у судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшло його пояснення на адміністративний позов, згідно якого він просив розглядати справу без його участі, а також зазначив, що Головне управління Державного казначейства України в Луганській області не має можливості та повноважень втручатися в діяльність Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, оскільки фінансування пенсійного забезпечення можливе виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 130094, виданим 07.02.2000 року (а.с.9).
Позивачка зверталась до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі
м. Луганська із заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії як дитини війни за 2009 рік відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Листом від 31.12.2009 року за № 2038/С-1 управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії позивачці було відмовлено (а.с.8).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчіх актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
У 2009 році дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у частині розміру підвищення до пенсії, виплачуваного особам, які мають правовий статус «дитина війни» не зупинялась, будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, тобто на теперішній час Закон є чинним.
Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачка у своєму позові не навела поважних причин пропуску строку, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивачка дізналась із засобів масової інформації. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню і є доступними для ознайомлення всіма громадянами.
У зв'язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2009 року по 10.01.2009 року (дата подачі позову – 11.01.2009 року), а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 11.01.2009 року.
Відмовляючи в задоволені вимог в цій частині з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Суд не приймає до уваги письмове заперечення представника позивача, оскільки в ньому не наведено будь-яких підстав для відмови позивачу у вимозі щодо перерахунку підвищення до пенсії за 2009 рік та підстав правомірності виплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 30 % мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд вважає неправомірною відмову відповідача у перерахунку та виплаті позивачу підвищення до пенсії у встановленому діючим законодавством розмірі з 11.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 11.01.2009 року до 31.12.2009 року відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням здійснених виплат.
Суд вважає, що згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Заявляючи вимоги щодо зобов’язання відповідача виплатити конкретну суму не донарахованої пенсії, позивач тим самим фактично просить суд здійснити перерахунок суми пенсії, а оскільки до компетенції суду не входить перерахування вказаних сум, суд вважає, що у даному випадку вимоги позивача повинні бути задоволені не шляхом зобов’язання відповідача виплатити певну суму, а шляхом зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що за змістом відповідає суті її вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідскому районі м. Луганська щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11.01.2009 року до 31.12.2009 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 11.01.2009 року до 31.12.2009 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
СУДДЯ І.Ю.КОТЛЯРОВА