Судове рішення #9418696

  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33-35\09                                                                                      Головуючий в 1 інстанції:

Категорія: ст. 1 ч. 2 п. «а»                                                                                Мінасов В.В.

Закону України «Про боротьбу

з корупцією»                                                                                                      Доповідач: Бойков Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 січня  2009 року                                      м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Бойков Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурора Веліксара А.І., правопорушника ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3, апеляцію ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду  м. Запоріжжя від 18 грудня 2008 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності  за ст. 1 ч. 2 п. «а» Закону України «Про боротьбу з корупцією»,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2008 року ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,  який займає посаду помічника командира військової частини А3840- начальника фінансово-економічної служби, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 1 ч. 2 п. «а» Закону України «Про боротьбу з корупцією» і призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу  у розмірі 425 грн.

Згідно постанови судді, ОСОБА_2 визнано винним у тому, що відповідно до ст. ст. 58, 59 Уставу внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV       від 24.03.1999 року, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про державну службу» майор ОСОБА_2 є військовою посадовою особою – державним службовцем, який займається професійною діяльністю з практичного виконання задач та функцій держави і, відповідно з наведеними нормами Законів зобов`язаний бути взірцем невплинного виконання вимог Конституції та Законів України, наказів та розпоряджень.

Проте, ОСОБА_2, діючи у порушення вказаних вимог законодавства, а також ст. 88 Уставу внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 663 від 23.04.1999 року «Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордоном», п. 14.1 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил витрат на службові відрядження у межах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 9 від 17.01.2000 року, в липні 2008 року протиправно використав надані йому права та повноваження, у зв`язку з чим отримав матеріальні блага як сам, так і діючи, таким чином, в інтересах третіх осіб – своєї підлеглої – бухгалтера фінансової служби військової частини А3840 старшого солдата контрактної служби ОСОБА_4

Так, 10 липня 2008 року, ОСОБА_2 і ОСОБА_4, знаходячись у службовому відрядженні в м. Вінниці, придбали два квитки на проїзд залізничним транспортом у вагоні типа «люкс» сполученням  Вінниця –Мелітополь, заплатив за кожний з квитків по 411, 93 грн. Згідно з вказаними проїзними квитками, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 проїхали вказаним м’яким вагоном залізничного транспорту, прибувши 11 липня 2008 року до м. Мелітополя Запорізької області.

У той самий день, 11 липня 2008 року, по прибуттю на службу, ОСОБА_2, будучи помічником командира військової частини А3840 – начальником фінансово-економічної служби, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави, протиправно, без будь-яких на то підстав, тобто без отримання дозволу командира військової частини А3840 полковника Пасіченка О.П. і тимчасово виконуючого обов`язки на той період командира військової частини А3840 підполковника Данчинова Ф.А., використовуючи надані йому права та службові повноваження, у зв`язку з виконанням цих функцій, нарахував собі і своїй підлеглій – бухгалтеру фінансової служби військової частини А3840 старшому солдату контрактної служби ОСОБА_4 грошові кошти – відшкодування витрат на відрядження, включивши повну суму за проїзд у залізничному м`якому вагоні як собі, так і  ОСОБА_4 по 411, 93 грн.

15 липня 2008 року майор ОСОБА_2 і старший солдат контрактної служби ОСОБА_4 отримали грошові кошти в якості відшкодування витрат на відрядження по 1 003, 69 грн., у тому числі і 411, 93 грн. за проїзд у м`якому вагоні залізничного транспорту сполученням Вінниця-Мелітополь.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що корупційного діяння він не скоював та грошові кошти не привласнював, а також йому не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, чим було порушено його право на захист.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, наведені правопорушником в апеляції, заслухавши правопорушника ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію у частині того, що в діях ОСОБА_2 відсутні корупційні діяння,  думку прокурора, який заперечував проти доводів апеляції, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 10 липня 2008 року ОСОБА_2 і ОСОБА_4, знаходячись у службовому відрядженні у м. Вінниці, придбали два квитки на проїзд у залізничному транспорті у вагоні типа «люкс» сполученням «Вінниця-Мелітополь», заплативши за кожен з квитків по 411, 93 грн. зі своїх коштів. По цим проїзним квиткам вони проїхали вказаним м`яким вагоном залізничного транспорту та прибули 11.07.2008 року у м. Мелітополь Запорізької області.

У той самий день, 11 липня 2008 року, по прибуттю на службу ОСОБА_2, будучи помічником командира військової частини А3840 – начальником фінансово-економічної служби, тобто військовою посадовою особою Збройних Сил України, без отримання дозволу командира військової частини А3840, використовуючи свої службові повноваження, нарахував собі та своїй підлеглій – бухгалтеру службової служби цієї самої військової частини старшому солдату контрактної  служби ОСОБА_4 грошові кошти у рахунок відшкодування витрат на відрядження, включивши і повну суму за проїзд у залізничному м`якому вагоні, як собі, так і ОСОБА_4 по 411, 93 грн., а 15 липня 2008 року вони отримали грошові кошти на відрядження по 1 003, 69 грн., у тому числі і 411, 93 грн. за проїзд у м`якому вагоні залізничного транспорту.

Відповідно до п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» корупційними діяннями є незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави у зв`язку з їх виконанням, матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, але ОСОБА_2, хоча і є службовою особою, проте він використав для придбання квитків для проїзду у залізничному м`якому вагоні, як собі, так і ОСОБА_4 грошові кошти, які їм належали на праві власності, а потім вони їх компенсували при відшкодуванні витрат, пов`язаних з відрядженням і, таким чином, корисних мотивів в діях ОСОБА_2 не вбачаю.

За таких обставин вважаю, що у даному випадку дії ОСОБА_2 до корупційних діянь не належать.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляцію ОСОБА_2 – задовольнити, а постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя  від  18 грудня  2008  року щодо нього – скасувати та провадження у справі  щодо нього закрити.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація