Справа № 3-470/2010рік.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 року суддя Збаразького районного суду Тернопільської області               Левків А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від головного державного інспектора праці Збаразького району Тернопільської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Болтон Великобританія, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, підприємця, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст.41 КУпроАП,

                                                            встановив:

ОСОБА_1, здійснюючи свою підприємницьку діяльність в АДРЕСА_1, допустив порушення вимог законодавства про працю.

Всупереч вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці»  заробітна плата працівникам протягом 2009-2010 років виплачується лише один раз на місяць без виплати авансу.

Всупереч вимог ч.4 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці»  працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не нараховувалась і не виплачувалась індексація заробітної плати впродовж 2009 року.

В порушення вимог ч.1 ст.95, ст.ст.96, 97 КЗпП України заробітна плата працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, які виконують обов`язки кухарів та     ОСОБА_5, яка виконує обов`язки бармена, за повністю відпрацьовану норму робочого часу нараховується з розрахунку мінімальної заробітної плати – з 01.11.2009 року у розмірі 744 гривні на місяць, з 01.01.2010 року – 869 гривень на місяць, а не як для кваліфікованих працівників.

В порушення вимог ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_1 не забезпечено достовірного обліку виконуваної найманими працівниками роботи у встановленому порядку – відсутні табелі обліку робочого часу та бухгалтерські документи щодо виплати заробітної плати працівникам, в книзі нарахування заробітної плати відсутні дані про виплачені суми заробітної плати працівникам.

Всупереч вимог ст.ст.83, 116 КЗпП України при звільненні працівника ОСОБА_6 компенсація за всі невикористані нею дні відпусток не нараховувалась та не виплачувалась.

В порушення вимог ст.107 КЗпП України відповідно до виробничого календаря на 2010 рік, затвердженого Розпорядженням голови Тернопільської ОДА за № 762 від 26.10.2009 року працівники ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були залучені до роботи у святкові та неробочі дні, однак оплата за ці дні їм була проведена у одинарному розмірі.

Всупереч вимог ч.4 ст.79 КЗпП України та ч.10 ст.10 Закону України «Про відпустки» графік надання відпусток працівникам на 2009-2010 роки не складений і до відома працівників не доведений.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження протоколом про адміністративне правопорушення № 19-07-011/0245 від 22 квітня 2010р., актом перевірки № 19-07-011/0407 від 22.04.2010р., копіями відомостей про нарахування заробітної плати.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 КУпроАП, як за ознаками порушення законодавства про працю.

При обранні міри адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а тому вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 41 КУпроАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпроАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 680 (шістсот вісімдесят гривень) гривень штрафу в дохід держави.  

На дану постанову може бути винесено протест прокурором або може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

    Суддя                                 А.І.Левків