Справа № 167/175/21

Номер провадження 2/167/134/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 травня 2021 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Н.В. Шептицької,

з участю секретаря судового засідання Т.М. Форсюк,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

09.03.2021 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.05.2014 року по 12.02.2016 року, і від спільного подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_5 , який постійно проживає з позивачем, перебуває на її вихованні та утриманні, а відповідач, згідно рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 27.11.2017 року сплачує аліменти в твердій грошовій сумі 900,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.08.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Вказаних коштів на утримання дитини недостатньо, а відповідач систематично та на довгий період часу виїзджає за межі України, що дає підстави зробити висновок, що він працює в Республіці Польща і свої доходи приховує. Враховуючи вищенаведене, просить збільшити розмір аліментів з 900,00 грн до 2 500,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття з врахуванням зміни прожиткового мінімуму та індексу інфляції.

15.03.2021 року на запити суду від 11.03.2021 року (ас 16, 17) надійшла інформація про місце реєстрації і проживання сторін (ас 18, 19), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ (ч.1 ст.28 ЦПК України).

Ухвалою Судді Рожищенського районного суду Волинської області від 15.03.2021 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 01.04.2021 року, в якому була оголошена перерва до 15.04.2021 року. В судовому засіданні 15.04.2021 року була оголошена перерва до 05.05.2021 року. Судове засідання 05.05.2021 року не відбулося, у зв`язку з хворобою головуючого судді у справі, а виклик сторін здійснено на 17.05.2021 року.

У судовому засіданні 17.05.2021 року позивач свої позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у заяві, просила позов задовольнити і додатково суду пояснила, що з 2017 року їх спільний з відповідачем син підріс, пішов у школу, тому, відповідно, виросли витрати на його утримання, а вона отримує мінімальну заробітну плату, оплачує комунальні послуги, несе додаткові витрати на утримання дитини, пов`язані з його хворобами, участю у гуртках в школі, оплатою фондів школи і класу, де навчається син, постійно несе витрати на придбання зошитів, підручників, харчування в школі тощо. Відповідач постійно їздить на заробітки у Республіку Польща, де заробіток некваліфікованого працівника становить близько 20 тисяч гривень, тому збільшення розміру аліментів до 2 500, 00 грн не буде обтяжливим для нього.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити і суду пояснив, що він дійсно їздить на заробітки у Республіку Польща, але його заробітна плата становить близько 9 000 грн з відрахуваннями на оплату житла, в серпні місяці він знову одружився, а з січня місяця 2021 року сплачує аліменти у розмірі 1 200 гривень, у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За таких обставин сплата ним аліментів у розмірі 2 500 грн буде для нього фінансово обтяжливим.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд встановив наступне.

У судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.05.2014 року по 12.02.2016 року, і від спільного подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_5 , який постійно проживає з позивачем, перебуває на її вихованні та утриманні, а відповідач сплачує аліменти в твердій грошовій сумі 900,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.08.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Дані обставини підтверджуються Свідоцтвом про народження від 24.09.2014 року (ас 8), рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 12.02.2016 року (ас 9), виконавчим листом від 08.12.2017 року (ас 10), розрахунком заборгованості по аліментах (ас 12).

У судовому засіданні встановлено, що позивач працює на посаді юрисконсульта в Доросинівській сільській раді і її середня заробітня плата становить 5 167,00 грн щомісячно, а відповідач офіційно ніде не працює, але з 01.04.2018 року по даний час систематично перетинав державний кордон України, оскільки їздить на роботу у Республіку Польща, де працює різноробочим. Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою Рожищенського районного відділу ДВС від 03.02.2021 року (ас 11), довідкою про доходи від 23.02.2021 року (ас 13), поясненнями сторін.

У судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що відповідач з часу розлучення з матір`ю сина зовсім не цікавиться ним, не займається його вихованням, не приймає участі у додаткових витратах на утримання дитини, не відвідує школу, де навчається син, не вітає його з днями народження та святами, не бачиться з сином. Відповідач фактично самоусунувся від участі у долі власної дитини і лише сплачує примусово аліменти на його утримання, періодично допускаючи заборгованість по сплаті аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментах (ас 12).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст.ст. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною другою статті 182 СК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2 395 грн, з 1 липня - 2 510 грн, з 1 грудня - 2618 гривень

Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

При вирішенні справи суд враховує, що після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів змінились обставини, з яких виходив суд при встановлені розміру аліментів. Суд враховує, що відбулись зміни у житті дитини, яка підросла, є особою шкільного віку, в зв`язку з чим закономірно, збільшилися витрати на його утримання, а саме на: придбання одягу, харчування, з`явилися кишенькові витрати, виникла необхідність оплати додаткових занять, придбання навчальних матеріалів; позивач понесла значні (більше 7 000, 00 грн) для неї одної витрати, що пов`язані з підготовкою дитини до школи: купівля шкільної форми, зошитів, підручників, канцелярського приладдя, спортивної форми, взуття тощо.

При цьому, суд також виходить з того, що з моменту постановлення судом рішення про стягнення аліментів з відповідача розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку суттєво збільшився, а визначений судом розмір аліментів на утримання дитини - ОСОБА_5 наразі є меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Суд вважає доведеним, що матеріальний стан позивача не дає їй можливості самостійно забезпечити належне матеріальне утримання малолітнього сина, а отримувані нею з січня місяця 2021 року аліменти у сумі 1 200,00 грн, у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, є недостатніми для гармонійного фізичного, психологічного, духовного тощо розвитку дитину у сучасних економічних умовах і не відповідають звичайним потребам неповнолітньої дитини.

Судом береться до уваги, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей. Відповідач в судовому засіданні пояснив, що його середньомісячний дохід на заробітках становить близько 9 000 гривень. Одночасно, відповідач не надав доказів, які б вказували на існування істотних обставин, що унеможливлюють сплату ним аліментів на утримання сина в збільшеному розмірі, та спростовують встановлені судом фактичні обставини.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що з урахуванням фактичних обставин справи та виходячи виключно з інтересів дитини, розмір аліментів необхідно збільшити із твердої грошової суми в розмірі 900,00 грн на тверду грошову суму в розмірі 2 500 грн щомісячно.

З аналізу наведених норм права та рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

На думку суду, розмір аліментів у сумі 2 500, 00 грн буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом, не є надмірним та не є обтяжливим для відповідача і є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 908,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 77-81, 83, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 27 листопада 2017 року у справі № 167/1083/17 з 900 (дев`ятсот) гривень 00 копійок до 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок щомісячно.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту рішення 21.05.2021 року.

Головуючий суддя Н.В. Шептицька