Ухвала

18 травня 2021 року

м. Київ

справа № 336/6295/20

провадження № 61-8049ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року у складі судді: Зарютіна П. В., та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З., у справі за позовом акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року акціонерне товариство«Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 22 615,91 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року, позов АТ «Акцент-Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № SAMAB00000001374946 від 20 серпня 2013 року у розмірі 18 154,76 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

12 травня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ціна позову у справі № 336/6295/20 становить 22 615,91 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа № 336/6295/20 є малозначною у силу вимог закону.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, але касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами попередніх інстанцій не застосовано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 30 липня 2019 року у справі № 342/1810/17 та від 02 жовтня 2019 року у справі № 545/2248/17 у частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованих відсотків та пені, нарахування яких не передбачено умовами кредитного договору. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа є малозначною, однак справа становить значний суспільний інтерес, оскільки позивачем в односторонньому порядку здійснено нарахування відсотків, збільшено кредитний ліміт та віднесено ці відсотки до тіла кредиту, чим поза правовими підставами змінено правову природу зобов`язання. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує чому справа становить значний суспільний інтерес.

Окрім цього, ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має виняткове значення для неї, оскільки відповідач є пенсіонером та малозабезпеченою людиною і зважаючи на тяжкий майновий стан буде змушена виконувати судове рішення у примусовому порядку близько 4,5 років. Проте ОСОБА_1 не надає доказів на підтвердження відповідних обставин та не обґрунтовує в чому проявляється виняткове значення для неї цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук