АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц-4355/09 Головуючий в 1-ій інстанції - Мороз В.П.
Категорія - 37 Доповідач - Волошин М. П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Басуєвої Т.А.
суддів - Волошина М. П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, що дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, що дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - Шоста Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ' приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Орган опіки та піклування Індустріального району м. Дніпропетровська - про визнання заповіту недійсним, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, що дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про - встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про власність, визнання права власності на частину спадкового майна за законом та заповітом, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2007 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про визнання заповіту недійсним, встановлення факту прийняття спадщини , визнання права власності на спадщину за законом.
У липні 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулись до суду із зустрічною позовною заявою в якій просили суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, встановити факт прийняття ОСОБА_6 спадщини після смерті її батька ОСОБА_8, визнати за ОСОБА_6 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 на 1/4 частину спірного домоволодіння. Встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті її матері ОСОБА_9 та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 на 1/2 частину спірного домоволодіння. Також встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_9 та визнати за нею право власності на 1/4 частину спірного домоволодіння. Крім того визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частину спірного домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті її брата ОСОБА_10 Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2009 року частково задоволено первісний позов, визнано право власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на 1/8 частин домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4. В задоволенні інших позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задоволено частково, встановлено факт прийняття спадщини за ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та на 1/4 частину цього ж домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4
В апеляційній скарзі позивачі за первісним позовом просять рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що суд ухвалив незаконне та необгрунтоване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, крім того суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду в межах доводів скарги, дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та повнолітня на даний час ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є племінниками відповідачів за первісним позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки їх батько ОСОБА_10 є рідним братом відповідачів. ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, залишивши заповіт на випадок своєї смерті на користь ОСОБА_5
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_5 (дів. ОСОБА_5), ОСОБА_6 (дів. ОСОБА_6 та ОСОБА_10
На підставі рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської районної Ради депутатів трудящихся від 01 вересня 1959 року № 2612 ОСОБА_8 була виділена земельна ділянка АДРЕСА_3 для будівництва індивідуального житлового будинку площею 600 кв.м у рахунок ділянки АДРЕСА_4.
В 1959 році був збудований житловий будинок на вказаній земельній ділянці, який актом від 10 березня 1980 року був прийнятий в експлуатацію. Адреса будинку в подальшому змінювалась і остаточно будинок став значитись під АДРЕСА_2.
Рішенням виконкому Індустріальної районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 23 травня 1980 року за ОСОБА_8 було встановлено право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 та затверджено акт приймання в експлуатацію від 10 березня 1980 року.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_8 18 червня 1980 року було надано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8, який мешкав до смерті разом з дружиною ОСОБА_9 в спірному домоволодінні, помер.
Спадщину після смерті ОСОБА_8, яка складалась із спірного домоволодіння та грошових вкладів прийняла його дружина ОСОБА_9, у зв'язку з чим вона отримала свідоцтво про право власності на спадщину за законом 28 липня 1999 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_9 Спадкоємцями після її смерті залишились ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10
Спадковим майном, що залишилось після її смерті було спірне домоволодіння та квартира АДРЕСА_1.
Заповітом від 31 серпня 1995 року, ОСОБА_9 заповідала зазначену квартиру ОСОБА_5, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері шляхом вступу у фактичне користування та володіння спадковим майном, оскільки проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.
Крім ОСОБА_5 спадщину після смерті ОСОБА_9 прийняв також її син - ОСОБА_10 оскільки мешкав та був зареєстрований у спірному домоволодінні на час відкриття спадщини. Тобто частки спадкоємців ОСОБА_9 в спірному домоволодінні розподілились таким чином: 1/2 частина домоволодіння ОСОБА_10 та 1/2 частка ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_10
На випадок своєї смерті ОСОБА_10, 22 грудня 2006 року залишив заповіт, згідно якого заповідав все своє майно ОСОБА_5
Окрім ОСОБА_5 спадкоємцями ОСОБА_10 залишились його діти - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Всі спадкоємці звернулись до Шостої Дніпропетровської державної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_10
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не надано суду переконливих доказів для задоволення їх позовних вимог щодо визнання заповіту недійсним. Як вбачається з матеріалів справи по справі було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу на предмет визначення: чи усвідомлював ОСОБА_10 на момент складання ним заповіту значення свої дій та чи міг він керувати діями.
Комісія, згідно акту № 2 від 08 січня 2009 року, прийшла до висновку, що ОСОБА_10 на час, запитуваний судом, ніяким хронічним стійким психічним захворюванням не страждав, виявляв психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю та 22 грудня 2006 року знаходився в стані абстиненції з судомами, викликаною відміною вживання алкоголю. Але зазначені в акті прояви були не стіль значимі, щоб не дозволяло ОСОБА_10 здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту.
Суд першої інстанції належним чином, згідно вимог процесуального права дав оцінку, як висновку посмертної еудово-психіатричної експертизи так і показанням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13, які були допитані в судовому засіданні в першій інстанції, постійно спілкувались з ОСОБА_10 останні місяці життя та підтвердили, ту обставину, що ОСОБА_10 не був психічно хворою людиною. Також правильну оцінку судом дано і показанням свідків з боку позивача, а саме те, що ніяких істотних відомостей, які б давали підстави для визнання заповіту ОСОБА_10 недійсним вони не повідомили. Посилання апелянта на ті обставини, що суд першої інстанції не призначив повторну судово - психіатричну експертизу не можуть бути прийняті до уваги виходячи із наступного.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумнів в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові(експертам).
Апелянтом не наведено доказів того, що проведена по справі експертиза 08. 01. 2009 року є необгрунтованою або такою, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумнів в її правильності. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не має.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.1 п.1 ст. 307, 308, ч.1 п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, що дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.