Справа №22ц-1538, 2009 р.

Категорія: 50

Головуючий в 1-й інстанції

Орендовський А.В.

Доповідач - Капітан І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року травня місяця "27" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Капітан І.А. Суддів: Цуканової І.В., Полікарпової О.М. при секретарі - Жегуліній A.M. з участю адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 квітня 2009 року у справі

за позовом. ОСОБА_3

до ОСОБА_4

про укладення трудового договору,

встановила:

У жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про укладення трудового договору.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 посилався на те, що з січня 1997 року по 15 травня 2000 року працював у приватного підприємця ОСОБА_4, виконував роботу по супроводженню товару, ремонту двигунів, за що отримував заробітну плату, однак, трудовий договір з ним укладено не було, трудові відносини були оформлені договором оренди належних йому транспортних засобів, а свою обіцянку належним чином оформити ці відносини відповідач до теперішнього часу не виконує.

Просив суд поновити строк звернення до суду, встановити факт його перебування у трудових відносинах з ОСОБА_4 з 9 січня 1997 року по 15 травня 2000 року, зобов'язати ОСОБА_4 внести відповідний запис про роботу в якості найманого працівника до його трудової книжки.

Рішенням Скадовського районного суду від 3 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто 2 500 грн. витрат на правову допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неналежну оцінку доказів, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд І інстанції виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлені обставини про перебування ОСОБА_3та ОСОБА_4 у договірних відносинах, пов'язаних з орендою транспортного засобу, а факт перебування у трудових відносинах з ОСОБА_4 в період з 9 січня 1997 року по 15 травня 2000 року ОСОБА_3 належними доказами не підтвердив.

Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 9 січня 1997 року між; приватним підприємцем ОСОБА_4 та ОСОБА_3., як власником автомобіля «КАМАЗ 5410» і напівпричепа «АЛКА», був укладений договір оренди вказаних транспортних засобів строком до 31 грудня 1997 року з орендною платою 350 грн. на місяць /а.с.5/. 2 січня 1998 року між цими ж сторонами укладено новий договір оренди лише автомобіля «КАМАЗ 5410» строком до 31 грудня 1999 року з орендною платою 600 грн. в місяць /а.с.б/. Рішенням Скадовського районного суду від 31 липня 2001 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 23 квітня 2002 року, встановлено, що ОСОБА_3 не передавав транспортні засоби ОСОБА_4, як це передбачено умовами договору оренди, а використовував їх на власний розсуд. Даним рішенням також встановлено, що між сторонами мали місце не трудові відносини, а між ними був укладений договір оренди транспортних засобів /а.с.70-71, 72-73/. Раніше до суду не звертався, оскільки отримав консультацію адвоката про вирішення його конфлікту з ОСОБА_4 в позасудовому порядку, а також: чекав виконання ОСОБА_4 своєї обіцянки по внесенню відповідного запису про роботу до його трудової книжки. Інших доказів на підтвердження факту укладення з ОСОБА_4 трудового договору, як того вимагає ст.21 КЗпП України, ОСОБА_3 суду не надав.

На підставі наведеного суд І інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності позовних вимо г. Крім того, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними і підстави для поновлення такого строку відсутні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулює виниклий спір, не підтверджені належними доказами та - не спростовують встановлених судом обставин.

Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Скадовського районного суду від 03 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.