Справа №22-4088/09

Головуючий в суді 1 інстанції - Бужак

Доповідач - Дербенцева

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Дербенцевої Т.П.

Суддів - Поливая Л.Д., Котули Л.Г.

При секретарі Кузнецовій З.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства України у справах сім»ї, молоді та спорту, 3-особа: Міністр Павленко Юрій Олексійович про стягнення незаконно відрахованих коштів

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним позовом. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що за наказом міністра Міністерства України у справах сім»ї, молоді та спорту від 13 листопада 2007 року № 319-к йому була нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 7552 гр.31 коп.

В подальшому був виданий наказ про відрахування з нього цієї суми матеріальної допомоги, із його лікарняних в квітні та травні 2008 року відповідачем була відрахована вся сума 7552 гр.31 коп.

Посилаючись на те, що він отримав матеріальну допомогу на законних підставах, просив стягнути з відповідача безпідставно відраховані з його заробітної плати 7552 гр.31 коп. Крім того, просив продовжити йому строк для звернення в суд з позовом, вказавши, що цей строк пропущений з поважних причин.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року ОСОБА_1 відмовлено в позові.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив процесуальний закон, дійшов безпідставно висновку про законність проведеного відповідачем відрахування з його, позивача, заробітної плати суми отриманої ним матеріальної допомоги 7552 гр. 31 коп.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи позивачу в позові, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач без законних підстав отримав, як держслужбовець, матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 7552 гр. 31 коп., оскільки, працюючи на державній службі за іншим місцем роботи , вже отримував в 2007 р. таку допомогу, про що не довів за місцем роботи у відповідача при отриманні оспорюваної суми матеріальної допомоги. За таких обставин відповідач у відповідності до вимог ст. 132 КЗпП України відрахував із заробітної плати позивача незаконно отримані ним кошти.

Наказ № 159-к від 27.03.2008р. про відрахування з заробітної плати цієї суми не скасований. Позивач в позовній заяві ставив питання лише про повернення відрахованих коштів. Зміненої чи додаткової письмової позовної заяви, як то передбачено ст.173 ЦПК України, позивач не подавав.

Цю обставину позивач підтвердив в своїх поясненнях в судовому засіданні в апеляційному суді, вказавши, що не оспорив наказ, оскільки це міг бути адміністративний спір, а до його, вирішення не розглядалася би справа про повернення відрахованих коштів.

Посилання апелянта на те, що відповідач відрахував з його заробітної плати більше ніж середній заробіток, не можна взяти до уваги, оскільки сам позивач вказав в позові, що йому видали матеріальну допомогу в розмірі середнього заробітку7552 гр.31 коп. Саме цю суму відповідач відрахував з заробітної плати на повернення незаконно отриманої матеріальної допомоги.

Рішення суду є законним, обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня, набуття законної сили,