Постанова

Іменем України

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 638/8960/16-ц

провадження № 61-8982св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Департамент реєстрації Харківської міської ради,

треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у харківській області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду в складі колегії суддів: Котелевець А. В., Овсяннікової А. І., Тичкової О. Ю. від 14 квітня 2020 року та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі - ХМР), треті особи: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі - Департамент ДАБІ у Харківській області) ХМР, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція ДАБК) Департаменту територіального контролю ХМР, про визнання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення самочинним та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що він та ОСОБА_2 є власниками нежитлових приміщень будівлі в літ. «А-3» в буд. АДРЕСА_1 . Він є власником нежитлових приміщень АДРЕСА_1 загальною площею 262,9 кв.м на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 22 березня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Непочатих В. В. за реєстровим № 592; номер правочину 3868178; ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 07 вересня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Непочатих В. В. за реєстровим № 499; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718971263101; номер запису про право власності 11072571.

Зазначає, що ОСОБА_2 без погодження з іншими власниками здійснено самочинне будівництво надбудованого четвертого поверху, що не передбачено технічною документацією та може призвести до руйнування конструктивів інших приміщень та будівель в буд. АДРЕСА_1 та, як наслідок, завдати шкоди життю чи здоров`ю людини. Крім того, самочинним будівництвом йому обмежено доступ через сходові проходи (місця загального користування) до належних йому на праві власності нежитлових приміщень.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просить визнати будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_1 такими, що здійснені самочинно; зобов`язати ОСОБА_2 привести кв. АДРЕСА_2 в первинний стан, а саме: повернути у вигляд нежитлового приміщення технічного поверху відповідно до технічної документації до здійснення будівельних робіт з реконструкції; скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на кв. АДРЕСА_2 ; зобов`язати Департамент реєстрації ХМР провести реєстраційні дії, направлені на припинення речових прав ОСОБА_2 на кв. АДРЕСА_2 шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відновити відповідний запис речових прав за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення технічного поверху АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 привести кв. АДРЕСА_2 в первинний стан, а саме: повернути у вигляд нежитлового приміщення технічного поверху відповідно до технічної документації до здійснення будівельних робіт з реконструкції. Скасовано запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на кв. АДРЕСА_2 . Зобов`язано Департамент реєстрації ХМР провести реєстраційні дії, направлені на припинення речових прав ОСОБА_2 на кв. АДРЕСА_2 шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відновити відповідний запис речових прав за ОСОБА_2 на нежитлові приміщення технічного поверху АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що площа нежитлового приміщення АДРЕСА_1 становила 12,7 кв.м. Відповідно до свідоцтва про право власності від 13 січня 2016 року (індексний номер: 51587249) за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру за вказаною адресою загальною площею 169,9 кв.м., житловою площею 74,2 кв.м Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю ХМР проведено позапланову перевірку на об`єкті «Реконструкція нежитлової будівлі літ. «А-3» з надбудовою 4-го поверху по АДРЕСА_1 », за результатами якої складено акт № 23 від 27 квітня 2016 року. Наказом Інспекції ДАБК Департаменту територіального контролю ХМР реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ХК 083153031079 від 25 листопада 2015 року № 113 та реєстрацію декларації про готовність цього об`єкта до експлуатації № ХК 143153351343 від 01 грудня 2015 року було скасовано у зв`язку з виявленням факту подання у деклараціях недостовірних відомостей, які є підставою для визнання об`єкта самочинним.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Дзержиснького районного суду м. Харкова від 16 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові. Вирішено питання про судовий збір.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, є власницею реконструйованого нежитлового приміщення АДРЕСА_1 під мансарду на підставі Свідоцтва, виданого 16 січня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Непочатих В. В. за реєстровим № 9. Оскільки судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року заяву ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн.

Додаткова постанова мотивована тим, що у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та відмовою у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 має право на відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу. Указані витрати є обгрунтованими та підтверджені належними доказами..

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційних скарг

У червні 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій з урахуванням уточнено, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 липня 2019 року залишити в силі.

Підставами касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц, постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, постанові Вищого адміністративного суду України від 02 грудня 2014 року у справі № 813/9529/13-а, вудсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

У липні 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року.

Підставами касаційного оскарження додаткової постанови Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 904/66/18 та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2018 року № 462/9002/14-ц 9пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу

У вересні 2020 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшли відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 , у якій заявник просить зазначені касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані постанови без змін. Зазначає, що оскаржувані постанови є законними та обгрунтованими, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційних скаргах, немає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 638/8960/16-ц з Дзержинського районного суду м. Харкова.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками нежитлових приміщень будівлі в літ. «А-3» в буд. АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень АДРЕСА_1 загальною площею 262,9 кв.м на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 22 березня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Непочатих В. В. за реєстровим № 592; номер правочину 3868178; ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень 1-го поверху АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 07 вересня 2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Непочатих В. В. за реєстровим № 499; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 718971263101; номер запису про право власності 11072571.

У 2015 році ОСОБА_2 здійснив реконструкцію нежитлового приміщення АДРЕСА_1 під мансарду.

Позивач вважає, що самочинним будівництвом, яке проведено відповідачем, йому обмежено доступ через сходові проходи (місця загального користування) до належних йому на праві власності нежитлових приміщень.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом).

Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися учасниками справи.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні та юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції чинній на момент пред`явлення позову).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2)права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 32 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом).

Отже, визначення відповідачів є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

З наведеного слідує, що на суд покладено обов`язок визначити суб`єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі.

Пунктом першим частини першої статті 365 ЦПК України встановлено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Апеляційний суд встановив, що вирішення спору у справі стосується прав ОСОБА_3 , яка на час ухвалення рішення місцем судом була власником реконструйованого нежитлового приміщення АДРЕСА_1 під мансарду на підставі свідоцтва, виданого 16 січня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Непочатих В. В. за реєстровим № 9.

Висновки суду апеляційної інстанції фактично зводяться до того, що ОСОБА_3 має бути залучено до участі у розгляді справи в якості відповідача. Проте на стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не має процесуальних повноважень залучати до участі у справі відповідачів.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України).

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та відмовою в задоволенні позову ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 має право на відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу, які підтверджені належними доказами.

Висновки апеляційного суду не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах, що зазначені заявником у касаційних скаргах.

Доводи касаційних скарг зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Ураховуючи, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2020 року було зупинено виконання додаткової постанови Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року та додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року залишити без змін.

Поновити виконання додаткової постанови Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун