АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                        УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого         - Черевка П.М.

Суддів                    - Суворова В.О., Градовського Ю.М.

при секретарі         - Григоренко Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: приватні нотаріуси Гончарова Світлана Юріївна, Джулай Світлана Володимирівна, четверта Одеська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на квартиру та виселення,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2003 року ОСОБА_3 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8, треті особи: приватні нотаріуси Гончарова С.Ю., Джулай С.В., четверта Одеська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним договору дарування квартири, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на квартиру посилаючись на те, що у 2001 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили продати свій будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 та придбати трикімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_3 За домовленістю між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 оформленням документів на продажу будинку займався ОСОБА_1

08 серпня 2001 року приватним нотаріусом Гончаровою С.Ю. було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 загальною площею 64,5 м?, згідно якого ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_3 та ОСОБА_1 купили у рівних частках зазначену квартиру.

За усною домовленістю між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 покупцями квартири повинні були бути ОСОБА_3 та ОСОБА_4, але ОСОБА_1, скориставшись важкою хворобою ОСОБА_3, всупереч її волі ввів в оману ОСОБА_3 і в договорі купівлі-продажу квартири замість співвласника квартири ОСОБА_4 вніс своє прізвище, і став таким чином співвласником ? частини зазначеної квартири разом з співвласником ОСОБА_3 на другу частину квартири, позбавивши таким чином права власності на частину квартири ОСОБА_4, який перебував у шлюбі з ОСОБА_3

11 квітня 2003 року ОСОБА_1 подарував ? частину зазначеної квартири, яка умовно належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 08  серпня 2001 року – ОСОБА_12, договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Джулай С.В.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 помер, спадкоємцями по закону стали ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які отримали свідоцтво про право власності на ? частину квартири у рівних частках після смерті батька, як спадщину.

Рішенням суду від 16 вересня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено, визнано частково недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_5 від 08 серпня 2001 р., посвідчений приватним нотаріусом Гончаровою С.Ю., реєстр №3968 в частині покупця ОСОБА_1, визнано недійсним договір дарування ? частини спірної квартири від 11 квітня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_12, посвідчений приватним нотаріусом Джулай С.В., реєстр №1219 та визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на зазначену частину спірної квартири, а також визнано право власності на всю спірну квартиру за ОСОБА_3, виселено з спірної квартири ОСОБА_5, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн., 1700 грн. судового збору на користь держави та витрати на ІТЗ в сумі 30 грн.

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції від 16 вересня 2009 року.

Апелянт ОСОБА_1 просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а ОСОБА_2 просить ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. Обидва апелянти посилаються на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріально та процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов суд обґрунтовано виходив з того, що під час укладення договору купівлі-продажу 08 серпня 2001 року квартири АДРЕСА_6 з боку відповідача ОСОБА_1 допущено обман позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які довірившись ОСОБА_1, погодились на підготовку документів  та ведення справ по придбанню зазначеної квартири, що дало можливість зареєструвати власником придбаної квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у рівних частинах, усунувши таким чином від власності ? частини квартири ОСОБА_4 – чоловіка ОСОБА_3 Встановивши у судовому засіданні факт, що покупцем повинна бути тільки ОСОБА_3, а ОСОБА_1 не має законного права на об’єкт купівлі-продажу, суд правильно дійшов висновку, що договір купівлі-продажу ? частини власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру є недійсним, оскільки зазначений договір суперечив волевиявленню позивачів, купівля-продажа квартири здійснена за кошти позивачів.

Судом дана правильна оцінка договору дарування 1\2 частини спірної квартири від 11 квітня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 щодо визнання її нікчемною, здійсненною з метою приховування іншої угоди, що на думку колегії суддів підтверджено належними доказами.

Правильною є позиція суду, що виходячи з встановлених фактів спірна квартира придбана подружжям Хоміч у шлюбі, тому є їх спільною сумісною власністю.

Правильною є позиція суду щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_2, оскільки спадкодавець – ОСОБА_12 не набув до своєї смерті права власності на те майно, яке визначено спадковим, стосовно ? частини спірної квартири у зв’язку з  нікчемністю попередньої угоди.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційних скарг не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, ч.1 п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: приватні нотаріуси Гончарова Світлана Юріївна, Джулай Світлана Володимирівна, четверта Одеська державна нотаріальна контора про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на квартиру та виселення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з  моменту її проголошення, проте може бути оскаржена  до суду касаційної інстанції - Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання  законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий                                 П.М. Черевко

Судді:     В.О. Суворов

    Ю.М. Градовський