АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Карпенко С.В.,
за участю: відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2008 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, Одеська міська рада, про усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
05 вересня 2003 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною будинку та земельною ділянкою, посилаючись на те, що їй на праві власності належить 51/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 червня 1995 року. Відповідачу ОСОБА_3 належить 49/100 частин вказаного будинку. Без її згоди він обладнав металеву хвіртку, закріпив її на стіні її будинку, чим порушив її права.
Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував і у вересні 2004 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, третя особа, Малиновська районна адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні права власності, посилаючись на те, що в 1991 році відповідачка самочинно збудувала прибудову під літ. "а2", гараж під літ. "К", літню кухню під літ. "І", сарай під літ. "Л" та у 2002 році самочинно збільшила розмір будинку, чим вийшла за межі червоної лінії по вул. Тес в м. Одесі і зайняла частину земельної ділянки, яка передана йому у користування рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 листопада 1992 року.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2008 року первісний позов ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2008 року зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Суд зобов'язав відповідачку ОСОБА_2 здійснити переобладнання прибудови під літ. "а2" відповідно до вимог проектного плану "НДІ Проектреконструкція", стягнув з відповідачки на користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 2 551 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і незаконним.
Позивач ОСОБА_3 та представник третьої особи, Одеської міської ради, в судове засіданні не з'явилися, але про розгляд справи сповіщені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ними повісток про виклик в суд завчасно.
За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує їх право на доступ до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, пояснення на апеляцію відповідачки ОСОБА_2, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір у відсутності відповідачки ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив, що відповідачка повідомлена належним чином.
Проте, за таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки суд порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення — особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення — завчасно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.
З матеріалі в справи убачається, що справа розглянута по суті 17 грудня 2008 року (а.с. 312-319).
Про розгляд справи 17 грудня 2008 року відповідачка ОСОБА_2 не була сповіщена належним чином і суду необхідно було відкласти розгляд справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини, 1950 р., яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розглянувши справу у відсутності відповідачки ОСОБА_2, яка не сповіщалася про час і місце судового засідання, і не перевіривши повно і всебічно її пояснень, суд першої інстанції порушив її право на справедливе судочинство.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не виконав всі вимоги цивільного судочинства і не вирішив справу згідно із законом.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
Тому у даному випадку скасуванню підлягає й ухвала суду першої інстанції від 17 грудня 2008 року про залишення без розгляду перевісного позову ОСОБА_2
При новому розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати висновки і мотиви, з яких скасовано рішення суду, а також положення статей 1, 10 ч. 4 та 212, 213 ЦПК України, відповідно до яких суд зобов'язаний сприяти всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, здійсненню прав сторін у справі, та вирішити спір між ними, постановивши законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 5, 311 ч. 1, п. 3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2008 року та ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2008 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції іншим суддею.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький