АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Бондаренко Н.В.,
за участю: відповідачки ОСОБА_2 та її представника
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2009 року за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області до ОСОБА_2, треті особи, Білгород-Дністровський державний аграрний технікум, Громадське об'єднання громадян "Івушка", м. Білгород-Дністровський Одеської області, про знесення самочинно збудованої будівлі на базі відпочинку на Будацькій косі та повернення земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області, третя особа, Громадське об'єднання громадян "Івушка", про встановлення факту користування земельною ділянкою та визнання права користування дерев'яним будинком,
в с т а н о в и л а:
15 лютого 2008 року заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованої будівлі на базі відпочинку на Будацькій косі та повернення земельної ділянки. В заяві прокурор зазначав, що відповідачка ОСОБА_2 самочинно збудувала на території бази відпочинку "Івушка" на Будацькій Косі будинок на земельній ділянці, яка не була відведена їй для цієї мети.
Посилаючись на ці обставини та на ст. 22 Закону України "Про основи містобудування", ст. 29 Закону України "Про планування й забудову територій", ст. ст. 125, 212 ЗК України, заступник прокурора просив суд позов задовольнити.
Представник позивача, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, просив позов задовольнити, посилаючись на те, що земельна ділянка, на якій відповідачка ОСОБА_2 збудувала будинок, знаходиться у державної власності і не передавалась їй в встановленому законом порядку для цієї мети.
Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала і 08 травня 2008 року звернулася до суду із зустрічним позовом до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора, третя особа, Громадське об'єднання громадян "Івушка", м. Білгород-Дністровський Одеської області, про встановлення факту користування земельною ділянкою та визнання права користування дерев'яним будинком, зазначивши в заяві, що рішенням виконкому Білгород-Дністровської районної ради депутатів трудящих № 19 від 22 січня 1965 року Білгород-Дністровському сільгосптехнікуму була надано земельну ділянку для літнього табору відпочинку працівників технікуму. Працівники технікуму за погодженням з адміністрацією учбового закладу побудували дерев'яні будинки для відпочинку. На підставі рішення Білгород-Дністровської районної ради Одеської області від 17 березня 2000 року № 234-ХХІІІ було укладено з технікумом договір оренди вказаної земельної ділянки із земель запасу загальною площею 0, 23 га, розташованої на землях Будацької коси біля селища Затока, між базами відпочинку "Глобус" та "Луч", для обслуговування бази відпочинку "Івушка" на строк 4 року. 04 травня 2004 року дія договору оренди ділянки припинена, але вона не повернута орендодавцю, тому що на ній з 1965 року знаходяться споруди, які належать громадянам. 3 1971 року вона користується земельною ділянкою площею 10, 45 кв.м., на якій знаходиться належний їй дерев'яний будинок для відпочинку, збудований правомірно. Тому, на її думку, підстав для його знесення немає.
При розгляді справи до участі у справі у якості третіх осіб були залучені Білгород-Дністровський державний аграрний технікум та Громадське об'єднання громадян "Івушка", м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Представник третьої особи, Білгород-Дністровського державного аграрного технікуму, в судове засідання не з'явився.
Представник третьої особи, ГОГ "Івушка", проти позову заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що позов заступника прокурора є безпідставним, оскільки у Білгород-Дністровської райдержадміністрації відсутні відповідні документи, які посвідчують право держави на спірні землі.
Рішенням суду першої інстанції первісний позов заступника прокурора задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. Суд зобов'язав відповідачку ОСОБА_2 знести самочинну споруджену будівлю на території бази відпочинку "Івушка" на Будацькій Косі та звільнити земельну ділянку, яка розташована на території бази відпочинку "Івушка" на Будацькій Косі, яка належить до земель запасу Білгород-Дністровського району.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і незаконним.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач, Білгород-Дністровська районна державна адміністрація просить апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 відхилити у зв'язку з безпідставністю її доводів.
Представники заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора, позивача, Білгород-Дністровської райдержадміністрації, третіх осіб, Білгород-Дністровський державний аграрний технікум та ГОГ "Івушка", в судове засіданні не з'явилися, але про розгляд справи сповіщені належним чином.
За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує їх право на доступ до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_2, пояснення на апеляцію відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідачки ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України (2001р.), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. (Абзац перший частини першої статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом N 509-VI від 16.09.2008).
Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до абзацу першого п. 12 розділу Х "Перехідні положення" до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів — відповідні органи виконавчої влади.
З матеріалів справи вбачається, що на території бази відпочинку "Івушка" на Будацькій Косі знаходиться дерев'яний будинок для відпочинку, збудований відповідачкою ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка не була відведена їй для цієї мети (а.с. 3,4).
Вказана земельна ділянка знаходиться на межами населених пунктів, є землею державної власністі і нею розпоряджається Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області.
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що є законні підстави для поновлення прав Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області шляхом повернення спірної земельної ділянки у державну власність, а також знесення дерев'яного будинку для відпочинку, збудованого відповідачкою ОСОБА_2
Право користування спірною земельною ділянкою у відповідачки ОСОБА_2 не виникло, відтак, вона звернулася до суду із зустрічним позовом за захистом неіснуючого права.
Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам ст. ст. 116, 125, 212 ЗК України та обставинам справи, які доведені в судовому засіданні.
Твердження відповідачки ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький