ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року                                                          Справа № 903/426/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. ,  суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

апелянта - Загоруйко А.А., адвокат; 

ліквідатора - арбітражний керуючий Босак О.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24 лютого 2021 року (повний текст складено 01.03.2021) у справі № 903/426/16 (суддя Кравчук А.М.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від від 24 лютого 2021 року у справі №903/426/16 заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Босака О.Є. про надання згоди на продаж заставного майна ПАТ "Ковельмолоко" на аукціоні, задоволено. Надано згоду на продаж заставного майна банкрута на таких умовах:

Аукціон (перший):

Склад майна (лот): Лот №1: Майно (активи) банкрута ПАТ "Ковельмолоко", яке перебуває в заставі (іпотеці) АТ "Укрексімбанк" та включає нерухоме та рухоме майно, споруди, транспортні засоби, торгову марку, дебіторську заборгованість, (право вимоги) згідно переліку, зазначеному в ухвалі.

Початкова ціна на аукціоні Лоту № 1: 743     696     099 грн. 11 коп. (Сімсот сорок три мільйони шістсот дев`яносто шість тисяч дев`яносто дев`ять грн. 11 коп.) (без права зниження ціни на даному аукціоні).

Крок аукціону: встановити у розмірі 1% від початкової ціни даного лоту.

У разі закінчення першого аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон:

Початковою ціною повторного аукціону по Лоту № 1 пропонується зменшена на 20 відсотків початкова ціна першого аукціону (ч.2 ст.79 Кодексу України з процедур банкрутства) без можливості зниження початкової ціни на повторному аукціоні;

Крок повторного аукціону: встановити у розмірі 1% від початкової ціни повторного аукціону.

У разі закінчення першого повторного аукціону без визначення переможця проводиться другий повторний аукціон:

Початковою ціною другого повторного аукціону по Лоту №1 пропонується зменшена на 25 відсотків початкова ціна першого повторного аукціону (ч.4 ст.79 Кодексу України з процедур банкрутства) з можливістю зниження початкової ціни (ч.3 ст.80 Кодексу України з процедур банкрутства).

Крок другого повторного аукціону: встановити у розмірі 1% від початкової ціни другого повторного аукціону.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, АТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Волинської області скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні даної заяви відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Безпосередньо в судовому засіданні представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ліквідатор повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.07.2016 на підставі п.5 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Ковельмолоко", введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 04.11.2016, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Куца Ігора Ярославовича, якого зобов`язано зокрема, в строк до 22.08.2016 подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.09.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Ковельмолоко", до якого окремо внесені вимоги кредиторів, забезпечених заставою майна боржника - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в сумі 743 693 343 грн 11 коп.

Постановою Господарського суду Волинської області від 09.10.2019 визнано ПАТ "Ковельмолоко" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Босака О.Є.

10.10.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ПАТ "Ковельмолоко".

В грудні 2020 року ліквідатор ПАТ "Ковельмолоко" - арбітражний керуючий Босак О.Є. звернувся до Господарського суду Волинської області з заявою від 07.12.2020 про надання згоди на продаж заставного майна банкрута.

Місцевий господарський суд, розглянувши подану ліквідатором заяву, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Нормами ст.62 вказаного Кодексу визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Об`єкт довірчої власності не може бути включено до ліквідаційної маси довірчого власника або довірчого засновника. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Статтею 63 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною товарів, що швидко псуються. Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною також виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, ринкова вартість яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати. Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних фінансових інструментів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором і торговцем цінними паперами. Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочення або відстрочення платежів за придбане майно.

Відповідно до п.п. 1, 6, 7 ст.75 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення).

Комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти рішення про: надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин.

У разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної інвентаризації ліквідатором виявлено майно (активи), яке належить на праві власності ПАТ "Ковельмолоко", в тому числі нерухоме та рухоме майно, споруди, транспортні засоби, торгова марка, а також дебіторська заборгованість (право вимоги), які перебувають в заставі (іпотеці) АТ "Укрексімбанк" згідно іпотечного договору №151213Z7 від 21.03.2013 та договорів застави №151213Z8 від 21.03.2013, №151213Z9 від 21.03.2013, №151213Z10 від 21.03.2013, №151213Z18 від 21.03.2013, №151213Z43 від 04.12.2013 та інша частина майна (нерухоме та рухоме майно, транспортні засоби, торгові марки та дебіторська заборгованість), яке є вільною від забезпечення.

25.09.2020 відбулося засідання комітету кредиторів ПАТ "Ковельмолоко", на якому комітет кредиторів, серед іншого, прийняв рішення рекомендувати ліквідатору провести розподіл активів банкрута на 2 (два) окремі лоти розділивши незаставне майно від заставного та визначити умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення), про що направити забезпеченому кредитору та комітету кредиторів відповідні заяви про надання згоди на продаж активів для розгляду у відповідності до норм  Кодексу України з процедур банкрутства.

Оскільки, частина активів банкрута перебуває в заставі (іпотеці), а частина є вільною від забезпечення, ліквідатор погодився з думкою комітету кредиторів, що продаж майна (активів) ПАТ "Ковельмолоко", які перебувають в заставі (іпотеці) АТ "Укрексімбанк", окремим лотом забезпечить визначення справедливої ціни заставного майна на відкритому аукціоні з метою подальшого погашення вимог забезпеченого кредитора. При цьому, з метою не заниження початкової вартості заставного майна, ліквідатор визначив початкову ціну на аукціоні на рівні сукупної суми кредиторських вимог забезпеченого кредитора АТ "Укрексімбанк". Продаж заставного майна окремим лотом банк не заперечив.

Відповідно до ч.3 ст.75 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо продажу підлягає майно, яке є предметом забезпечення, до умов продажу належить також умова про витрати, пов`язані з утриманням, збереженням та продажем цього майна, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2020 ліквідатор ПАТ "Ковельмолоко" Босак О.Є. звернувся до АТ "Укрексімбанк" з листом про надання відповідно до ч.1 ст.75 Кодексу України з процедур банкрутства згоди на продаж майна (активів) банкрута, що перебуває в заставі (іпотеці) шляхом проведення аукціону, в якому просив АТ "Укрексімбанк" в порядку та строки, втановлені нормами Кодексу України з процедур банкрутства розглянути даний лист та надати згоду на продаж заставного майна банкрута.

Даний лист був отриманий АТ "Укрексімбанк" 17.10.2020.

Однак, станом на 27.11.2020 відповіді від АТ "Укрексімбанк" ліквідатор не отримав та відповідно не отримав згоди на реалізацію майна банкрута, яке є предметом забезпечення, відповідно до ст.75 Кодексу України з процедур банкрутства.

З огляду на це, ліквідатор 30.11.2020 звернувся до АТ "Укрексімбанк" з листом від 27.11.2020 про необхідність повідомлення ліквідатора про результати чи стан розгляду надісланих раніше на погодження умов продажу заставного майна банкрута ПАТ "Ковельмолоко" на аукціоні. Вказаний лист був одержаний АТ "Укрексімбанк" 03.12.2020.

Проте, відповіді на вказаний лист ліквідатором отримано не було.

Отже, у визначений ч.7 ст.75 Кодексу двадцятиденний строк ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" своїм правом на надання згоди (відмови у наданні згоди) на продаж заставного майна не скористався.

При цьому, колегія суддів зазначає, що визначений положеннями ч.7 ст.75 Кодексу строк є граничним, і дані положення не визначають підстав задля його поновлення.

Слід також зазначити, що АТ "Державний експортно-імпортний банк України" не надав жодних обґрунтованих пояснень (обґрунтувань) з приводу пропуску строку визначеного ч.7 ст.75 Кодексу та причин ненадання згоди на продаж заставного майна.

З огляду на викладене, арбітражний керуючий обґрунтовано на підставі вимог ч.7 ст.75 Кодексу звернувся до суду першої інстанції з заявою про погодження умов продажу майна боржника та надання згоди на його продаж.

При цьому, колегія суддів зауважує, що приписи ч.7 ст. 75 Кодексу встановлюють саме обов`язок арбітражного керуючого звернутися до суду з приводу погодження умов продажу майна боржника, у разі якщо забезпечений кредитор не прийняв жодного рішення протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що у строки встановлені ч.7 ст.75 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечений кредитор не прийняв жодного рішення щодо продажу заставного майна, місцевий господарський суд правомірно задоволив заяву ліквідатора про надання згоди на продаж та визначення умов продажу майна банкрута.

Щодо посилання скаржника на те, що об`єднання ліквідатором в одному лоті нерухомого та рухомого майна, які різняться за своїм цільовим використанням, не відповідає принципам добросовісності та розсудливості, має безсумнівний вплив на потенційне коло покупців майна та не забезпечує його відчуження у найкоротший строк, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, банкрут - ПАТ "Ковельмолоко" провадив господарську діяльність з переробки молока і молочних продуктів. Активи підприємства, які перебувають в заставі (нерухоме майно, комунікації, споруди, тощо) були призначені саме для забезпечення виробничого циклу з даного виду господарської діяльності.

Таким чином, наявність даного майна в одному лоті забезпечує замкнутий цикл виробництва продукції, що в свою чергу збільшує цінність даного майна як виробничого та сприятиме його продажу за вищою ціною.

Крім того, все вищевказане майно забезпечує виконання Генеральної кредитної угоди №151213Ш від 20.03.2013, укладеної між АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Ковельмолоко" та ПрАТ "Галичина", в зв`язку з чим поділ заставного майна на частини (нерухомість, споруди, комунікації, рухоме майно, тощо) навпаки може призвести до його значного знецінення.

З огляду на викладене, твердження апелянта про необхідність поділу заставного майна, яке пропонується до продажу, на частини в залежності від його ліквідності (нерухомість, комунікації, рухоме майно, право вимоги, тощо), на думку апеляційного суду, є необгрунтованими.

Щодо встановлення початкової ціни продажу заставного майна в сумі сукупної вартості кредиторських вимог заставного кредитора, то колегія суддів зазначає таке.

За приписами ст.63 Кодексу України з процедур банкрутства після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором.

Початкова ціна майна, майнових прав державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ч.12 ст.96 Кодексу України з процедур банкрутства).

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачено проведення оцінки майна лише державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, до яких ПАТ "Ковельмолоко" не відноситься.

Метою аукціону, як способу реалізації майна є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.

З огляду на викладене, твердження апелянта з приводу помилковості визначення арбітражним керуючим вартості заставного майна за сукупною вартістю кредиторських вимог забезпеченого кредитора, без проведення незалежної оцінки такого майна, є безпідстаними, оскільки зазначене жодним чином не порушує права заставного кредитора, а навпаки має на меті продаж майна за максимальною ціною з метою погашення кредиторських вимог заставного кредитора.

Також безпідставними є посилання апелянта на те, що оскільки ліквідатором не було включено до складу лоту №1 транспортних засобів, викрадених в банкрута, а також тих, які були вилучені у підприємства згідно мобілізації, то в даному випадку початкова ціна лоту повинна була бути зменшена на вартість даних транспортних засобів, а договір застави підлягає припиненню в цій частині.

Слід зазначити, що викрадені транспортні засоби, по яким триває кримінальне провадження, а також ті, що були передані по мобілізації, не були включені ліквідатором до списку майна, яке увійшло до складу лоту №1, оскільки на даний час вибули із володіння і користування банкрута.

Відповідно, з метою дотримання інтересів забезпеченого кредитора початкова вартість лоту була визначена арбітражним керуючим за сукупною вартістю кредиторських вимог забезпеченого кредитора.

У разі віднайдення (виявлення) вищевказаних транспортних засобів та їх повернення, вони за погодженням з забезпеченим кредитором також будуть виставлені на реалізацію.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді заяви ліквідатора.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.   

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284, ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"  залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 24 лютого 2021 року у справі №903/426/16  залишити без змін.  

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

4. Справу №903/426/16 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "20" травня 2021 р.

Головуюча  суддя                                                                        Коломис В.В.

Суддя                                                                                              Миханюк М.В.  

Суддя                                                                                              Дужич С.П.