АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Головуючий у першій інстанції: Добров П.В. Справа № 22ц-1784/10
Доповідач Ступаков О.А. Категорія ЦП: 52
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О. А.
суддів: Варикаші О.Д, Станкевича В.А.
при секретарі: Мандрик А.В.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансінвестсервіс» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного сулу Одеської області від 8 грудня 2009 року,
встановила:
20.08.2007 p. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансінвестсервіс» про поновлення на роботі на посаді охоронця, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 37181 грн. 40 коп. та відшкодування моральної шкоди вказуючи, що він є інвалідом 2 групи. З 23.02.2006 р він працював у TOB «Трансінвестсервіс» на посаді охоронця із собакою. З 03.07.2006 р. був переведений на посаду охоронця. При прийомі на роботу позивач повідомив TOB «Трансінвестсервіс» про інвалідність. Наказом № 374-К від 27.03.2007 р. був звільнений з посади охоронця у зв'язку із невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. Даний наказ ОСОБА_3 вважає незаконним. оскільки його не було переведено на легшу роботу та не було організовано навчання та перекваліфікацію з послідуючим працевлаштуванням, не було обґрунтованого рішення профспілкового комітету про звільнення та не була виплачена вихідна допомога. Звільнення з роботи призвело до депресії та погіршення стану здоров'я, в результаті чого ОСОБА_3 було завдано моральну шкоду в розмірі 150000 грн. Також позивач просив поновити строк позовної давності, стягнути з TOB «Трансінвестсервіс» невикористані суми матеріальної допомоги, компенсації на вирішення соціально-побутових питань і оздоровлення, середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 2459,34 грн , витрати на правову допомогу в розмірі 1460 грн.
Представник TOB «Трансінвестсервіс» позов не визнав вказуючи, що звільнення ОСОБА_3 відбулося у відповідності із законодавством, на підставі медичного висновку про неможливість обіймати позивачем займану посаду та відсутності вакантних посад на той час та відсутності можливості ведення ОСОБА_3 на іншу легшу роботу.
Рішенням Комінтернівського районного сулу Одеської області від 8 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2341 грн. 93 коп. за несвоєчасну виплату вихідної допомоги. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з цім рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи і ставиться питання про постановлення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Відповідно до постановленого рішення суду першої інстанції судом були розглянуті позовні вимоги тільки в частині поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в задоволенні яких було відмовлено, а також вимоги про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні які були задоволені частково.
В описовій частині рішення суд зазначив, що позивач також просив поновити строк позовної давності, стягнути з TOB «Трансінвестсервіс» невикористані суми матеріальної допомоги, компенсації на вирішення соціально-побутових питань, витрат на правову допомогу, проте в мотивувальній частині рішення суду відсутні будь-які мотиви на підставі яких можливо було б зробити висновок про те чим керувався суд відмовляючи в задоволенні вимог позивача про поновлення строку позовної давності, стягнення невикористаних сум матеріальної допомоги, компенсації на вирішення соціально-побутових питань, в зв’язку з чим колегія вважає що судом зазначені позовні вимоги не розглянуті.
Крім того, суд не звернув увагу на те, що позовні вимоги про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та позовні вимоги про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні є взаємно виключними, оскільки вимоги про стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні в порядку ст. 117 КЗпПУ України можуть бути задоволені при відсутності спору про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в зв’язку з чим суду потрібно було запропонувати позивачу уточнити позовні вимоги, або відповідно до вимог ч.2 ст. 126 ЦПК України постановити ухвалу про роз’єднання зазначених позовних вимог у самостійні провадження.
Таким чином при розгляді справи суд першої інстанції допустив істотні порушення норм процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази і обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду належить врахувати викладене, ретельно перевірити обставини справи, вимоги і заперечення сторін і в залежності від встановленого розв’язати спір.
При постановленні ухвали колегія стягує з ОСОБА_3 в дохід держави 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ не сплачених при поданні апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.5, 311 ч. 1 п. 5, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Комінтернівського районного сулу Одеської області від 8 грудня 2009 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий О. А. Ступаков
Судді О. Д. Варикаша
В.А. Станкевич