АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«25» лютого 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Фальчука В.П., Єрьоміна А.В.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 жовтня 2009р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ДТП, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди. Уточнивши вимоги, вказала, що між ними 30.08.2006 року сталася ДТП, внаслідок якої їй було завдано матеріальної шкоди на суму 9269грн., про що свідчить висновок експерта. Окрім цього вона сплатила 750грн. за проведення експертизи і 15грн. за виклик відповідача телеграмою для її проведення.
Відповідно цього ж висновку, вартість ремонту є попередньою і повна вартість буде встановлена після виявлення скритих дефектів.
Після їх виявлення вона додатково потратила на ремонт 5850грн.
На підставі викладеного, просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 15884грн., моральну шкоду в сумі 5000грн., судові витрати в сумі 4248,84грн. (а.с.90-91).
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною подією. Уточнивши вимоги, вказав, що на нього було складено протокол про порушення ст.124 КпАП України та матеріали направлені до суду.
В процесі судового розгляду адміністративної справи призначено авто-технічну експертизу, за результатами якої стало відомо, що ОСОБА_2 також були допущені порушення правил дорожнього руху.
У зв’язку цим, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду у сумі 1974грн., витрати на проведення експертизи у сумі 1233грн., вартість юридичних послуг у сумі 2500грн. та державне мито у сумі 57грн. (а.с.101-102).
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 жовтня 2009р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.
Суд стягнув з відповідача на користь позивача завдану матеріальну шкоду у розмірі 15 884грн., моральну шкоду – 2000грн., понесені судові витрати – 3248грн. 84коп.
В задоволенні інших вимог – відмовив.
Суд також відмовив ОСОБА_1 в задоволенні зустрічних позовних вимог.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.08.2006 року в смт.Сергіївка м.Білгород-Дністровський Одеської області по вул.Гагаріна о 13 годині 10 хвилин сталася ДТП між автомобілем марки «ВАЗ 21113», р/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2, та автомобілем марки «ВАЗ 2106», р/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1
По факту ДТП був складений протокол про адміністративне правопорушення по відношенню до ОСОБА_1
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.10.2008 року відповідач за первинним позовом визнаний винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, але провадження по справі було припинено у зв'язку зі спливом на час розгляду справи строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом також встановлено, що внаслідок ДТП автомобілю ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду на суму 9269грн., про що свідчить висновок спеціаліста експертного товарознавчого дослідження №23 від 05.10.2006 року.
За вказаний висновок ОСОБА_2 було сплачено 750грн., що підтверджується відповідними квитанціями.
Відповідно до висновку №23 від 05.10.2006 року, вартість ремонту автомобілю ОСОБА_2 у сумі 9269грн. є попередньою, а повна вартість ремонту може бути встановлена після з’ясування можливих скритих дефектів.
Крім вказаної суми ОСОБА_2 додатково витратила на ремонт свого автомобіля наступні грошові кошти: стійка - 350грн., автозапчастини - 490грн., покришки коліс - 700грн., підкрилники -50грн., бризговики - 45грн., абсорбер - 125грн., автозапчастини - 245грн., що підтверджується наданими товарними чеками; за накладними №594 - 1310грн., №555 - 490грн., №559 - 245грн., №2 - 1800грн., які позивачка надала суду, та 15грн. за відправку телеграми ОСОБА_1 про участь у проведені експертизи.
Задовольняючи частково вимоги позивачки та відмовляючи в задоволенні зустрічних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 визнаний у встановленому законом порядку винним у скоєні ДТП та повинен сплатити на користь ОСОБА_2 понесені нею матеріальні витрати та відшкодувати їй шкоду за спричинення моральних страждань. При цьому керувався вимогами ст.ст.1166,1167,1187,1188 ЦК України.
Колегія погоджується з висновками суду в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000грн. та витрат по сплаті державного мита у розмірі 248грн. 84коп., а також в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка, та вказаним нормам матеріального права.
Доводи скарги про те, що у вступній частині рішення суду вказано прізвище судді, який не розглядав справу, не можуть бути підставою для його скасування, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 04.11.2009р. у встановленому законом порядку була виправлена описка та уточнено прізвище головуючого по справі (а.с.149).
Твердження апелянта про те, що порушення Правил дорожнього руху було і з боку позивача, що підтверджено висновками авто-технічної експертизи, призначеної судом, згідно якої швидкість автомобілю під керуванням ОСОБА_2 перевищувала швидкість у 62-63 км/год., являються безпідставні.
Відповідно до диспозиції ст.122 КпАП України, адміністративно караним є перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Таке порушення експертом встановлено не було.
Між тим, колегія вважає, що в іншій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового з підстав ч.3 ст.303 та п.п.1-3 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Стягуючи на користь позивачки у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 15 884грн., суд першої інстанції порахував встановленим те, що ОСОБА_2 понесла, окрім розміру відновленого ремонту вказаного в висновках експертизи, ще й додаткові витрати на ремонт автомобіля, які складаються з придбання автозапчастин, а саме: на суму 490грн. і на 245грн. та стійки - 350грн., покришки коліс - 700грн., підкрилника - 50грн., бризговиків - 45грн., абсорберу - 125грн. і додатковій сплаті по накладним: №594, №555, №559, №2, відповідно: 1310грн., 490грн., 245грн.,1800грн.
В підтвердження понесених витрат позивачкою надані копії вказаних накладних та товарних чеків, оригінали яких оглядались в судовому засіданні.
При цьому, суд першої інстанції не врахував, що в товарних чеках, доданих до справи, найменування товару зазначено як автозапчастини без їх конкретизації, не вказано, на який саме автомобіль вони придбавались і не вказано прізвище їх покупця (товарні чеки №559 на суму 245грн., №555 на суму 490грн., №571 на суму 220грн. та №18 на суму 700грн., №600 на суму 350грн.) (а.с. ).
Також суд не звернув уваги на те, що витрати, понесені позивачкою на суми 1800грн., 1310грн., 490грн. і 245грн., зазначені в накладних відповідно №№2,594,555,559 враховувались експертом при встановленні розміру поновлювального ремонту (а.с.33-35, 39-41).
Дійсно, згідно висновку експерта його заключення є попереднє і остаточна вартість могла бути встановлена після з’ясування можливих скритих дефектів (а.с.41).
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно додаткових досліджень про з’ясування скритих дефектів, про що представник позивача не заперечував в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Вказана в уточненому позові сума за проведення експертизи в розмірі 750грн. також не знайшла свого підтвердження.
Згідно наданих в апеляційну інстанції оригіналів квитанцій від 05.10.2006р. за проведення експертизи і за виїзд до місця огляду автомобіля ОСОБА_2 сплатила відповідно 290грн. та 50грн., а всього – 340грн.
При викладених обставинах, колегія вважає, що сума матеріальної шкоди складає 9609грн. (9269грн. + 340грн.), яка і підлягає стягненню на користь позивачки, а також 15грн. – витрати на виклик телеграмою ОСОБА_1 для проведення експертизи.
Автозапчастини, які були замінені згідно експертизи, ОСОБА_2 повинна повернути відповідачу.
Крім того, в порядку ч.3 ст.303 ЦПК України колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції в порушення ст.ст.56,84 ЦПК України та Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006р. №590 стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 3000грн. за здійснення юридичної допомоги. При цьому, не звернув уваги на те, що позивачкою не надано доказів про реальний час, витрачений її представниками (Глазовим, Томашевським) на здійснення правової допомоги, а також про реальну сплату їм вказаної суми (а.с.97,98,139). Не надала ОСОБА_2 доказів і по сплаті представникам додатково 1000грн. (по 100грн. за кожну їх явку в судове засідання).
В зв’язку з цим, колегія відмовляє в позові ОСОБА_2 про стягнення витрат на юридичну допомогу в розмірі 4000грн.
Керуючись ст.303, п.п.1,2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09 жовтня 2009р. в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 2000грн. та витрат по сплаті державного мита у розмірі 248грн. 84коп., а також в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову – залишити без змін, в іншій частині - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9 609грн. та 15грн. – за телеграфне повідомлення.
У задоволенні вимог щодо стягнення додаткової суми поновлювального ремонту автомобіля у розмірі 5850грн. та стягнення витрат на юридичну допомогу – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
В.П.Фальчук
А.В.Єрьомін
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька