АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1301/2010 р. Категорія ЦП: 37
Головуючий у першій інстанції - Шепітко І.Г.
Доповідач - Гайворонський С.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Кононенко Н.А.
Сегеди С.М.
при секретарі Карпенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до четвертої Одеської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2009 року,
встановила:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтування позову ОСОБА_3 послалась те, що не мала можливості звернутися до нотаріуса в зв'язку з хворобою, тому пропустила встановлений законом шестимісячний строк з поважних причин. Після одужання звернулася до державного нотаріуса, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та їй було рекомендовано звернутися до суду.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Судом першої інстанції визначено ОСОБА_3 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, встановивши додатковий строк в три місяці з моменту набрання рішенням чинності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд, посилаючись те, що районний суд належно не з’ясував предмет судового розгляду і допустив неповноту судового розгляду справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Задовольняючи вищевказаний позов, районний суд виходив з того, що згідно заповіту, посвідченого 26 серпня 1994 року державним нотаріусом четвертої Одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 заповіла на випадок своєї смерті усе майно, яке на день її смерті буде їй належати, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося - ОСОБА_3 (а.с. 8).
Як вбачається зі свідоцтва про смерть, ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне спадкодавиці на праві власності майно.
ОСОБА_3 для прийняття спадщини, повинна була у термін до 11 листопада 2005 року подати заяву про прийняття спадщини, але остання такої заяви не подала і 21 січня 2009 року звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що стан здоров’я ОСОБА_3 перешкоджав останній на протязі шести місяців після відкриття спадщини звернутися до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_3 має низку хронічних хвороб, проходила курси лікування.
Між тим, судова колегія вважає, що при розгляді у суді першої інстанції вищевказаного позову, суд першої інстанції не виявив коло осіб, які повинні приймати участь у справі з визначенням їх правового положення, не в повному обсязі дослідив поважність причини пропуску строку з боку ОСОБА_3 для прийняття спадщини.
Так, відповідно до ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно зі ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Як вбачається з положень ст. 1222 ЦК України спадкоємцями можуть бути фізичні особи за заповітом і за законом.
Згідно зі ст. 1272 ЦК України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ст. 1272 ЦК України.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З матеріалів даної справи вбачається, що згідно з заповіту, ОСОБА_5 на випадок своєї смерті, розпорядилась все своє майно заповісти ОСОБА_3 (а.с. 8).
Як вбачається зі свідоцтва про смерть, ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне останній на праві власності майно.
ОСОБА_3 для прийняття спадщини, повинна була у термін до 11 листопада 2005 року подати заяву про прийняття спадщини, але остання такої заяви не подала і 21 січня 2009 року звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Судова колегія зазначає, що відповідачами у даній справі повинні бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Однак, суд першої інстанції, в порушення роз’яснень викладених в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», не перевірив коло спадкоємців по цій справі, не притягнув до участі у даній справі територіальну громаду в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, вирішивши при цьому питання про права та обов’язки останніх відносно права власності на вищевказане майно.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення, визначити коло осіб, які повинні приймати участь у справі з визначенням їх правового положення, встановити юридичну сутність правовідносин сторін та норми матеріального закону, які їх регулюють, більш детальніше дослідити поважність причини пропуску строку з боку ОСОБА_3 для прийняття спадщини і в залежності від здобутих даних ухвалити законне, обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. 313, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до четвертої Одеської державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області
С.П. Гайворонський
Н.А. Кононенко
С.М. Сегеда