КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

                                                               Справа № 488/596/16-ц

Провадження № 2/488/98/21 р.

РІШЕННЯ

  Іменем України

13.04.2021 року                                 м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді – Селіщевої Л.І.,

за участю секретаря – Глубоченко О.О.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

       У лютому 2016 року ПАТ КБ „ПриватБанк”, нова назва АТ КБ «Приватбанк», звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що згідно договору № б/н від 31.10.2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти), зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Свої зобов`язання відповідач за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на 31.12.2015 р., утворилась заборгованість на загальну суму 36688,36 грн., яка складається з наступного: 23474,56 грн. - заборгованість за кредитом; 10890,54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 100,00 грн. - заборгованість за пенею та комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) та 1723,26 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 36688,36 грн. та судовий збір у розмірі 1378,00 гривень.

Заочним рішенням від 28.04.2016 року позов АТ КБ «Приватбанк» був задоволений у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 не погодившись з ухваленим рішенням, 15.08.2017 року звернулася до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.10.2017 року заочне рішення від 28.04.2016 року було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою суду від 27.08.2018 року позов АТ КБ «Приватбанк» був залишений без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 07.12.2018 року ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.08.2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

15.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 на позов, в якому просив відмовити АТ КБ «Приватбанк» у задоволені позовних вимог.

16.03.2021 року на адресу суду надійшла заява від позивача АТ КБ «Приватбанк» про зменшення розміру позовних вимог. В даній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 31.10.2010 року у розмірі 68676,91 грн., з яких: 23474,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 23474,56 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 31582,80 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 13619,55 грн. - заборгованість з пені, а також понесені позивачем судові витрати.

       Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

       Правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

       Відповідно до вимог статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

       Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

       Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

       Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

       У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

       За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

       За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

       Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

       Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

       Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

       З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 31.10.2010 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua;https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

Доказів того, що відповідачка не підписувала вказану заяву та не отримувала кредитних коштів, відповідачка суду не представила і докази, надані позивачем, не спростувала.

       Разом з тим, суд робить висновок, що кредитний договір укладався на підставі договору оферти розробленої ПриватБанком, а тому її умови повинні бути чіткими і зрозумілими для споживача таких послуг.

       У заявці на приєднання відсутні умови щодо процентної ставки та відповідальності за прострочення платежів.

       У свою чергу банк вказував, що такі умови знаходилися на сайті https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. У цих умовах і міститься інформацію про процентну ставку та про штрафи за прострочку оплати боргу.

       Проте, суд вважає, що умови на даному сайті не можуть бути застосовані судом, адже, у анкеті-заявці відсутня інформація, що позичальник ознайомилася з умовами, які містяться саме на зазначеному сайті. Більше того, сам банк неодноразово їх змінював, а тому, мав можливість подати до суду примірник таких умов, який може містити положення, які є менш сприятливими для позичальника.

       На цій підставі суд прийшов до висновку, що банк не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заявці, так як, на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.

       Зазначене, у повній мірі відповідає судовій практиці Верховного Суду, зокрема, його Великої Палати, в якій вказано на те, що з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

       Так, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладання відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

       З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

       За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

       Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.        

       У заяві позичальника від 31.10.2010 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

       Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПриватБанку про стягнення процентів та штрафних санкцій за користування кредитним коштами не підлягають задоволенню, адже, позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати  таких платежів.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому АТ КБ «Приватбанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягають частковому задоволенню, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.10.2010 року у розмірі 23 474,56 грн., тобто у розмірі простроченого тілу кредиту.

Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України на користь позивача стягненню з відповідача підлягають судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

    Позов - задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, 49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50), заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.10.2010 р. на загальну суму – 23 474,56 грн. (тіло кредиту).

       В задоволені іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 468,52 судового збору.

       Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач — ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській обл.

Суддя Л.І. Селіщева