АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-1777\2010 Категорія ЦП: 5
Головуючий у першій інстанції суддя Гандзій Д.М. .
Доповідач Сидоренко І.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2010р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С., при секретарі – Пугачової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2010р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ в натурі частки з майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
встановила:
03.04.2008р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просили провести поділ в натурі житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, та встановити порядок користування земельною ділянкою (а.с.4-5).
В обґрунтування позову позивачі вказали, що їм та відповідачу на праві спільної часткової власності належить по 1\4 частині вищевказаного будинку. Позивачка ОСОБА_1 розірвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4, після чого позивачі проживають однією сім'єю і ведуть спільне господарство, а відповідач також проживає в цьому ж будинку зі своєю сім'єю. У зв'язку з тим, що у позивачів з відповідачем виникають спори стосовно порядку користування і володіння вказаним будинком та земельною ділянкою, угоди щодо виділення часток у праві спільної часткової власності між ними не досягнуто, позивачі просили суд, провести між ними та відповідачем поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями, виділивши позивачам в натурі у спільну власність приміщення в будинку позначені на плані під літерою «А, а» - коридор 1-1 площею 5,6кв.м, кухню 1-3 площею 11,8кв.м, житлову кімнату 1-4 площею 7,3кв.м, також сарай «Б», 3\4 частини споруджень під літерою 1-3, а відповідачу виділити в натурі приміщення в будинку позначені на плані під літерою «А, а» - житлову кімнату під літ. «1-2» площею 13,2кв.м. та 1\4 частину споруджень під літерою «1-3», встановити порядок користування земельною ділянкою.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що фактично його колишня дружина позивачка ОСОБА_1 самостійно вже поділила спірний жилий будинок на дві частини, в одній частині якого мешкає вона з їх спільними дітьми, а в іншій частині мешкає він зі своєю сім'єю.
Рішенням суду від 10 лютого 2010р. у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовлено (а.с.120).
В апеляційній скарзі апелянти просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що суд необґрунтовано відмовив у задоволені позову, порушивши норми матеріального права (а.с.126-127, 139-140).
Колегія суддів, заслухав суддю–доповідача, сторони, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Відмовивши у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що поділити в натурі спірний житловий будинок між позивачами та відповідачем неможливо, а щодо земельної ділянки, то позивачами не були надані докази щодо права користування земельною ділянкою чи права власності на спірну земельну ділянку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким суд дав належну оцінку та нормам ЦК України.
Судом першої інстанції були встановлені факти і відповідні їм правовідносини, які виникли між сторонами.
Відповідно свідоцтва про право власності на житло від 13.07.1994р., житловий будинок загальною площею 47,5кв.м, розташований у АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності позивачам та відповідачу, кожному в рівних частках по 1/4 частині (а.с.16). На підставі технічного паспорту, виданого Овідіопольським РБТІ 25.03.1994р., спірний будинок, загальною площею 37,9кв.м, жилою 20,5кв.м, підсобною 17,4кв.м, складається з жилого будинку під літерою «А», а саме приміщення «1-4», «1-1», «1-3», «1-2», веранди під літерою «а», сараю під літерою «Б», спорудження під літерою «1-3» (а.с.12-16). Рішенням Мар'янівської сільради за №142 від 12.04.1994р. за заявою ОСОБА_4 були узаконені раніше побудовані господарсько-побутові прибудови сарай 3,00х4,00м (а.с.17).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від12.12.2001р. шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1. розірвано 12.12.2001р., після розірвання шлюбу позивачка змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.7).
Частиною 2 ст.358 ЦК України передбачено, що співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. На підставі ч.1 ст.356 ЦК України влаасність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.1 ст.358 та ч.1 ст.361 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості чого частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Відповідно з статтею 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільною майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Судом першої інстанції було встановлено, що спірний будинок є єдиним житловим будинком під №37 з різними входами, порядок користування яким було визначено сторонами відразу після розірвання шлюбу. Іншого житла у відповідача, крім спірної домобудівні, не має. Згідно з довідкою сільради від 25.02.2009 р. за №91 у спірному будинку зареєстровані та мешкають сім'ї позивачів та відповідача разом з дітьми (а.с.62).
Домовленості про поділ в натурі житлового будинку сторони не досягли, тому звернулися до суду. Як вбачається з рішення Мар'янівської сільської ради за № 865-V від 05.12.2008р. сільрадою було відмовлено в наданні дозволу на переобладнання та перепланування спірного житлового будинку (а.с.45).
По справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза, згідно висновку якої провести поділ спірного будинку у відповідності з ідеальними частками співвласників на 1\4 та на 3\4 з дотриманням всіх вимог нормативно-технічної документації не представляється можливим , тому експерт запропонував один технічно можливий варіант поділу житлового будинку під літ. «А», що тягне за собою поділ житлового будинку з відступом від ідеальних часток співвласників та проведення робіт по переобладнанню. Експерт запропонував співвласнику з долею 3\4 виділити приміщення І веранда, «1-1» коридор, «1-3» кухня, «1-4» житлова та сарай під літ. «Б». Співвласнику з долею 1\4 виділити приміщення «1-2» житлове площею 13,2кв.м.. Ця житлова кімната не має самостійного входу та підсобних приміщень (кухні, коридору), що не відповідає вимогам ДБН і не дає можливості використовувати її для проживання. У зв’язку з чим для виконання вимог ДБН, експерт запропонував співвласнику 1\4 частки возвести прибудови до житлової кімнати №«1-2», в склад якої входили б необхідні підсобні приміщення, а саме коридор і кухня, при цьому конструктивне та об’ємно-плановане рішення вказаної прибудови розробити за бажанням співвласника, з наступним узгодженням та отриманням дозволу у відповідних інстанціях. При цьому, визначити розмір матеріальних затрат, необхідних для спорудження вказаної прибудови та підведенням до неї необхідних комунікацій, експерт зможе тільки після надання йому проектної документації. Крім того, експерт зазначив, що відносно влаштування роздільного опалення приміщеннях спірного будинку, що передбачено санітарними нормами та ДБН, необхідно виготовити та узгодити проектну документацію (а.с.72-94).
В судових засіданнях, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції позивачі відмовилися від проведення та оплати проектної документації як на прибудову до будинку, так і на систему опалення, яка була запропонована експертом, мотивуючи це відсутністю грошових коштів та небажанням робити за свій рахунок будь-які дії щодо вказаної прибудови та особисто для відповідача, з яким вони знаходяться в напружених стосунках. Також, позивачі відмовились компенсувати грошима будь-яку частину спірної будівлі відповідачу, а відповідач в свою чергу , повідомив, що не має грошей на будівлю прибудови, а зможе її збудувати особисто при грошовій можливості, а на сьогодні він заперечує проти такої прибудови, пояснивши при цьому, що вказаний житловий будинок, це єдине його місце проживання з його сім'єю та іншого житла в нього не має.
Крім того, рішенням Мар'янівської сільради за №1046-V від 27.11.2009р., у зв'язку з тим, що ОСОБА_4. (домогосподар) проти здійснення прибудови до житлового будинку за вказаною вище адресою та відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою : АДРЕСА_1 – відмовлено у наданні дозволу на здійснення будівництва прибудови до житлового будинку за вказаною адресою (а.с.116).
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що оскільки вищезазначені рішення Мар'янівської сільради за №865-V від 05.12.2008р. про відмову у наданні дозволу на переобладнання та перепланування спірною житлового будинку та за №1046-V від 27.11.2009р. про відмову у наданні дозволу на будівництво прибудови до житлового будинку, позивачкою не оскаржувались, то у суду відповідно відсутні підстави вважати вказані рішення сільради необґрунтованими.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відносно земельної ділянки, позивачі не надали суду докази щодо права користування земельною ділянкою чи права власності на спірну земельну ділянку.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.304, 307, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 лютого 2010р. залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня її проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області І.П.Сидоренко
С.О. Погорєлова
Є.С. Сєвєрова