АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.
Громіка Р.Д.,
при секретарі: Щуровській О.Д.,
за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державного казначейства України в Одеській області і Фінансового управління Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 07 вересня 2009 року за позовом голови Словяносербської сільської ради ОСОБА_2 до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Фінансового управління Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, повернення незаконно затриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
06 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Словяносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що у березні 2006 року він був обраний головою Словяносербської сільської ради. Рішенням сесії сільської ради від 22 червня 2007 року його повноваження були припинені достроково. Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 18 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року, рішення сесії сільради від 22 червня 2007 року скасовано. За період вимушеного прогулу з 18 липня 2007 року по 1 вересня 2008 року він не отримував заробітну плату, розмір заборгованості становить 67 612, 53 грн.
Після відкриття провадження у справі за вказаним позовом, 12 січня 2009 року, позивач ОСОБА_2, як голова сільради, звернувся до суду з новим позовом до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області і Фінансового
управління Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, повернення незаконно затриманої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з вини відповідачів він не отримує заробітну плату та йому завдана моральна шкода (а.с. 21-23).
26 серпня 2009 року позивач ОСОБА_2 остаточно уточнив вимоги і просив суд визнати дії та бездіяльність керівництва відповідачів та голови Великомихайлівської районної ради Одеської області неправомірними, зобов’язати відповідачів здійснити перерахунок коштів по заборгованості його заробітної плати в розмірі 74 832 грн. та у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. на рахунок Словяносербської сільської ради (а.с. 70-73).
Представники відповідачів, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області і Фінансового управління Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області проти позову заперечували і в своїх поясненнях зазначали, що вимоги позивача ОСОБА_2 є безпідставними.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Суд визнав дії та бездіяльність посадових осіб державного казначейства Великомихайлівського району Одеської області та Фінансового управління Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, які призвели до неотримання заробітної плати позивачем на протязі двох років незаконними, визначив джерелом виплат місцевий бюджет Великомихайлівської районної ради та зобов'язав Державне казначейство України провести перерахунок коштів в загальній сумі 124 832 грн., з яких 74 832 грн. заборгованість по заробітній платі та 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, з рахунку Великомихайлівської районної ради на рахунок Словяносербської сільської ради для виплати ОСОБА_2
В апеляційних скаргах відповідачі, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області і Фінансове управління Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, просять рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і незаконним.
В запереченні на апеляційні скарги позивач ОСОБА_2 просить апеляційні скарги відхилити у зв’язку з безпідставністю їх доводів.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг відповідачів Головного управління Державного казначейства України в Одеській області і Фінансового управління Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області, перевіривши матеріали справи, пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги відповідачів підлягають задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив, що з вини відповідачів позивач ОСОБА_2 не отримує заробітну плату та йому завдана моральна шкода.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки суд порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України встановлено, що на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, поширюється компетенція адміністративних судів.
З матеріалів справи вбачається, що голова сільської ради ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до суб’єктів владних повноважень з приводу наданих їм Бюджетним кодексом України функцій по здійсненню платежів в процесі виконання місцевих бюджетів.
Таким чином, між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який розглядається за правилами адміністративного судочинства, тому зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
У даному випадку апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційних скарг відповідачів, тому що це не порушує охоронюваних законом прав, свобод і інтересів сторін у справі та було встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, колегія судів дійшла висновку, що судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 та ст. 310 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 205 ч. 1 п. 1, 303, 310, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України в Одеській області і Фінансового управління Великомихайлівської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити, рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 07 вересня 2009 року скасувати, провадження у справі закрити.
Роз’яснити, що ОСОБА_2 має право звернутися до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
Р.Д. Громік