АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Попової Л.М.,
за участю: позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного банку "ТРАНСБАНК" про повернення депозитного вкладу, недоотриманих відсотків та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
12 квітня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 29 грудня 2008 року він уклав з відповідачем депозитний договір № 1106 в іноземної валюті для фізичних осіб в сумі 6 200 дол. США зі сплатою 15 % річних щомісячно в останній робочий день місяця на строк до 31 березня 2009 року. В порушення умов договору банк з 02 березня 2009 року не виконує зобов’язань по сплаті відсотків річних, посилаючись на мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений постановою НБУ від 28 лютого 2009 року. Заборгованість банку по відсотках складає 848, 75 дол. США.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 1060, 1166, 1167 ЦК України, позивач ОСОБА_2 просив суд визнати дії (бездіяльність) відповідача по неповерненню вкладу з відсотками неправомірними та стягнути з відповідача на його користь вклад в сумі 6 200 дол. США, суму відсотків на дату повернення вкладу, моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а також витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.
Представник відповідача, Акціонерного комерційного банку "ТРАНСБАНК" (далі: АКБ "ТРАНСБАНК"), проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що вимоги позивача про стягнення депозитного вкладу та процентів задоволенню не підлягають, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів продовжено до 02 грудня 2009 року. Наявність вини в спричиненні позивачу моральної шкоди не недоведена і сплата вказаної шкоди не встановлена умовами депозитного договору.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд стягнув з відповідача, АКБ "ТРАНСБАНК" в особі відділення № 1 у м. Одесі, на користь позивача депозитний вклад в розмірі 49 503, 90 грн., заборгованість по відсотках в розмірі 6 776, 84 грн., а також витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції змінити й ухвалити нове рішення про задоволення вимог про стягнення депозитного вкладу і відсотків в іноземній валюті та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції в цій частині є незаконним і необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов’язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.
З матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2008 року позивач ОСОБА_2 уклав з відповідачем депозитний договір № 1106 в іноземної валюті для фізичних особі в сумі 6 200 дол. США зі сплатою 15 % річних щомісячно в останній робочий день місяця на строк до 31 березня 2009 року (а.с. 5).
В порушення умов договору банк з 02 березня 2009 року не виконує зобов’язань по сплаті відсотків річних, посилаючись на мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений постановою НБУ від 28 лютого 2009 року.
Заборгованість банку по відсотках складає 848, 75 дол. США.
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач, АКБ "ТРАНСБАНК" в особі відділення № 1 у м. Одесі, зобов’язаний повернути позивачу борг за договором депозитного вкладу в розмірі 6 200 дол. США, що за курсом НБУ складає 49 503, 90 грн. та по відсоткам в розмірі 848, 75 дол. США, що за курсом НБУ складає 6 776, 84 грн.
Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.
Посилання позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що суд дійшов неправильного висновку про стягнення депозитного вкладу та відсотків в гривнях, не приймається до уваги, оскільки у відповідності до частин 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях.
Твердження позивача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає зміні з ухваленням нового рішення про задоволення вимог про стягнення депозитного вкладу і відсотків в іноземній валюті та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для зміни рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький