АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.,
Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Плавич С.В.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_2- ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2009 року за позовом Комунального підприємства "Білгород-Дністровськтеплоенерго" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуг з опалення квартири,
в с т а н о в и л а:
27 червня 2007 року Комунальне підприємство "Білгород-Дністровськтеплоенерго" (далі – КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго") звернулося до суду з вказаним позовом обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач ОСОБА_2 є абонентом підприємства, яке надає йому послуги з опалення його квартири АДРЕСА_1. З 01 січня 2002 року відповідач ОСОБА_2 не сплачує послуги з опалення квартири. Станом на 01 травня 2006 року заборгованість за надання послуг з опалення квартири становить 874, 01 грн.
Посилаючись на ці обставини та на ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 80, 509, 525, 639 ЦК України, позивач просив суд позов задовольнити (а.с. 56-57).
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що він не укладав з підприємством договір з надання послуг – теплової енергії і не є його абонентом і споживачем послуг. 07 жовтня 1999 року він відключився від внутрішньобудинкової тепломережі. Тому, на його думку, вимоги підприємства є безпідставними.
Рішенням суду першої інстанції позов КП "Білгород-Дністровськтеплоенерго" задоволено.
Суд стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за опалення в розмірі 874,01 грн., витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а також судовий збір в сумі 51 грн. в дохід держави.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2, пояснення на апеляцію представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
(Стаття 67 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2598-IV від 31.05.2005)
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є абонентом підприємства, яке надає йому послуги з опалення належної йому квартири АДРЕСА_1.
З 01 січня 2002 року відповідач ОСОБА_2 не сплачує послуги з опалення квартири. Станом на 01 травня 2006 року заборгованість за надання послуг з опалення квартири становить 874, 01 грн. (а.с. 3-14).
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 зобов’язаний сплатити послуги з опалення квартири в сумі 874, 01 грн.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Суд може відмовити в захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу ( ч. 3 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення (далі - ЦО) та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж ЦО та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж ЦО та постачання гарячої води забороняється.
Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок). Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі ЦО він повинен звернутися до міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі (далі - Комісія) з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі ЦО виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі ЦО виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі ЦО і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що обставини, на які відповідач ОСОБА_2 посилався як на підставу заперечень, а саме, що він, саме 07 жовтня 1999 року, відключився від внутрішньобудинкової тепломережі з дотриманням передбаченого законом порядку відключення квартири від мережі ЦО не доведені ним в судовому засіданні ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 звернувся з такою заявою до позивача лише при розгляді справи, 12 серпня 2009 року (а.с. 45).
З заявою про відключення від внутрішньобудинкової тепломережі 07 жовтня 1999 року він не звертався і не допустив працівників підприємства для перевірки факту відключення 18 та 19 листопада 2009 року, що підтверджується листом позивача від 23 листопада 2009 року № 01-1-616 (а.с. 51).
Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.
Посилання відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що він не укладав з позивачем договір про надання послуг з опалення квартири і не є споживачем і абонентом підприємства, не приймаються до уваги, оскільки вони є помилковими.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" договір — усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі — розрахунковий документ).
Відповідачу ОСОБА_2 надавався розрахунковий документ і тому вважається, що він є споживачем, якому надаються послуги з централізованого опалення.
Доводи відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не дав правової оцінки доказам наданим в підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову, а саме, акту про відключення від тепломережі, затвердженому будинковим комітетом 07 жовтня 1999 року, та показанням свідка ОСОБА_4, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони не відповідають дійсності.
Суд першої інстанції дослідив в судовому засіданні надані сторонами у справі докази з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості й у відповідності до ст. 212 ЦПК України дав ним правильну оцінку.
Твердження відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький