Справа №22ц-2320/10 Головуючий в суді 1 інстанції – Кісілевич П.І.
Категорія 01, 57 Доповідач - Воробйова Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого – Тракало В.І.
суддів - Воробйової Н.С.,Мережко М.В..
при секретарі - Бобку О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м.Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 15 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.Ірпінь Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни ,-
Встановила :
11.01. 2010 року позивачка звернулась до суду з названим позовом, посилаючись на те, що їй відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни з 01.01.2006 року підлягає оплаті щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
З цього приводу вона звернулася до відповідача з проханням нарахувати їй соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006-2009 роки та забезпечити її виплату, однак отримала відмову.
Просила визнати відмову відповідача протиправною та зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006- грудень 2009 роки у сумі 3901,40 грн.
Постановою Ірпінського міського суду від 15.02..2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано дії відповідача щодо відмови позивачці у виплаті щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду в Києво-Святошинському районі Київської області здійснити нарахування ОСОБА_2. щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з січня 2009 року до зміни в законодавстві.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам закону а, тому просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову позивачці.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка належить до категорії дітей війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Суд першої інстанції також посилався в своєму рішенні на рішення Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та № 10-пр/2008 від 22.05.2008 року, якими визнано неконституційними зміни внесені Законами України "Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки" щодо зменшення розміру державної соціальної допомоги, як дитині війни.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку , що відповідачем повинно було нараховуватися та виплачуватися позивачці розмір щомісячної соціальної допомоги дітям війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " , тобто у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відмова у виплаті зазначеної соціальної допомоги – є неправомірною.
Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком позивачу не є підставою для невиконання Пенсійним фондом України своїх зобов’язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" .
Що стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області відхилити .
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 15 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного суду України.
Головуючий
Судді-