АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-442/2010 р. Категорія ЦП: 45
Головуючий у першій інстанції - Топал О.К.
Доповідач - Гайворонський С.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2010 року м. Одеса
Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Гайворонського С.П.
суддів Виноградової Л.Є.
Кононенко Н.А.
при секретарі Карпенко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Делени» (далі ТОВ «Делени») про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 08 вересня 2009 року,
встановила:
ОСОБА_3, будучи власником земельної ділянки розміром 35.91 га, що розташована на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області, звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди зазначеної земельної ділянки, який укладений з TOB «Делени» 11 серпня 2004 р. з тих підстав, що відповідач не виконує вимоги договору по своєчасній виплаті орендної плати.
Представник TOB «Делени» заперечував проти позову та пояснив, що вимоги позивача з посиланням на п. 4 ст. 24, ст. ст. 25, 32 Закону України «Про оренду землі» безпідставні.
В своїх заявах від 28 липня 2008р. та від 05 серпня 2008р. позивач вимагав розірвати договір оренди не вказуючи причину, як це передбачено п. 4 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», так як ніколи, починаючи з 2004р. не вимагав виплати орендної плати. Орендну плату позивач отримав одноразово за весь період в сумі 9 000 доларів США при укладенні договору в 2004 році.
Орендна плата позивачу нараховується, стягується податок. Ніяких підстав для розірвання договору представник відповідача не вбачав. Земельні ділянки всіх орендодавців TOB «Делени» засіяні пшеницею, обробка ведеться відповідно до агротехнічних вимог.
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 08 вересня 2009 року ОСОБА_3 в позові до TOB «Делени» про розірвання договору оренди від 11 серпня 2004 р. земельної ділянки розміром 35.91 га, що розташована на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального та матеріального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відмовляючи у задоволенні вищевказаного позову районний суд виходив з того, що 11 серпня 2004 року сторони уклали терміном на 49 років договір оренди земельної ділянки розміром 35.91 га, що розташована на території Бородінської селищної ради Тарутинського району Одеської області та належить ОСОБА_3 на праві приватної власності (а.с. 6-9).
Договір оренди на час укладення відповідав вимогам закону, та пройшов державну реєстрацію за № 18 від 30 серпня 2004 р. у Тарутинському відділені ДЗК.
Таким чином згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» (далі Закон), договір набрав чинності з 30 серпня 2004 року (а.с. 31-34 ).
На підставі ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 Закону України «Про оренду землі» та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами.
Посилання позивача на ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі», як підставу розірвання договору оренди, суд першої інстанції вважав безпідставними, так як зазначені норми передбачають права орендодавця та орендаря.
Договір оренди також може бути розірваний в разі істотного порушення умов договору, що передбачено ст. 651 ЦК України.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
При цьому судова колегія зазначає, що згідно зі ст.ст. 22, 23 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року (з наступними змінами), сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформляється письмово.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядаються за згодою сторін.
Згідно з вищевказаним договором, орендна плата встановлена в розмірі 718 грн. 20 коп. щорічно (а.с. 31).
Як вбачається з ч. 2 п. 2.5 договору оренди від 11 серпня 2004 року укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Делени», орендар за погодженням з орендодавцем може перенести термін виплати орендної плати (а.с. 31).
Згідно розписки, позивачем отримано 9 000 доларів США від Карайван К.С. як керівника TOB «Делени», як взаєморозрахунок за землю (оренда на 49 років) орендної плати за користування землею (а.с. 36).
Як правильно вказав суд першої інстанції, зазначене є порушенням бухгалтерської дисципліни підприємства, а не підставою розірвання договору оренди земельної ділянки.
Вищевказана розписка у судовому порядку недійсною не визнавалась.
У матеріалах справа є відомості про щорічне нарахування позивачу орендної плати та відрахування податків, які передбачено законом, картки контрагентів TOB «Делени» (а.с. 46, 54-68).
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що районний суд ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, про що свідчать матеріали даної справи.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області,
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 08 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Делени» про розірвання договору оренди земельної ділянки - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області
С.П. Гайворонський
Л.Є. Виноградова
Н.А. Кононенко