Судове рішення #9416255

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-3266/09                                                           Категорія ЦП: 19

Головуючий у першій інстанції – Калашнікова О.І.                      

Доповідач – Суворов В.О.

РІШЕННЯ

І М Е Н ЕМ    У К Р А Ї Н И

     2009 року грудня місяця 16 дня         Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

                       

                 в складі:

                 головуючого  – Суворова В.О.  

                 суддів             – Градовського Ю.М.

                                         – Артеменко І.А.

                 при секретарі – Пащенко Т.П.

за участю: представника ОСОБА_3 та ТОВ "Володимир і К" – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3,  товариства з обмеженою відповідальністю "Володимир і К" про стягнення грошових коштів, -    

встановила:

17 квітня 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ВАТ "Володимир і К" про стягнення з ОСОБА_3 500 000 грн., та ТОВ "Володимир і К" – 500 000 грн., а також стягнення солідарно матеріальних збитків у сумі 350 000 грн.

13 березня 2009 позивач доповнив позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_3 та ТОВ "Володимир і К" сплачений завдаток в розмірі 770 000 грн., а також з урахуванням індексу інфляції 290 514 грн. та суму судових витрат і витрат на правову допомогу, вказуючи, що 21 липня 2007 року ТОВ "Володимир і К" в особі директора ОСОБА_3 і ОСОБА_5 уклали протокол намірів, за умовами якого ТОВ "Володимир і К" передає ОСОБА_5 50 % статутного фонду, які належать ОСОБА_3 В майбутньому сторони домовились щодо спільного будівництва та подальшої експлуатації об’єкту нерухомості.

На виконання своїх зобов'язань ОСОБА_5 24 липня 2007 року передав ОСОБА_3 20 000 доларів США по курсу НБУ, тобто 100  000 грн., а 2 серпня 2007 року 400 000 грн., що на той час було еквівалентно 80 000 доларам США.  22 липня 2007 року ОСОБА_5 з метою отримання банківського кредиту на суму 3 млн. доларів США укладає з ОСОБА_6 договір представництва, відповідно до якого останній отримує від позивача 350 000 грн. та зобов'язується виконати маркетингові роботи на ринку банківських послуг.

При підготовці документів для отримання кредиту було встановлено, що нерухоме майно ТОВ "Володимир і К" уже перебуває в заставі. Договір про спільну діяльність сторони не уклали. В зв’язку з тим, що ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 100 000 доларів США відмовився повертати позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

 Представник відповідача позов не визнав.

 Рішенням суду від 14 квітня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 715 840 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставиться питання про зміну рішення суду та стягнення на його користь 743 170 грн. 00 коп., а також суму судових витрат в розмірі 1100 грн. в зв’язку з тим, що воно постановлено з не вірним застосуванням норм  матеріального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення, яким відмовити в задоволенні позову в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає,  з наступних підстав.  

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва від 30 березня 2001 року було зареєстровано  ТОВ "Володимир і К".

Засновниками товариства являлися : ОСОБА_3-96,6 відсотків, ОСОБА_7-16,6 відсотків, ОСОБА_8-1,8 відсотків.

27 жовтня 2004 року вказане товариство стало власником  нежилої будівлі, споруди кафе на 80 посадових місць та спортивно-оздоровчого комплексу, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.48)

14 листопада ТОВ "Володимир і К" виступило поручителем Щербини В.Г. при узгодженні договори поруки, відповідно до якого ТОВ зобов’язується перед АКБ "УкрСиббанк" відповідати  за виконання Позичальником  усіх його зобов’язань.(а.с. 134)

У той же день був підписаний іпотечний договір між наказними особами, предметом якого є нерухоме майно у вигляді  нежитлової будівлі,  що знаходиться по провулку  Ванному, 5\1 м. Одеси. (а.с.135)

21 червня 2007 року ТОВ "Володимир і К" заключив протокол намірів з ОСОБА_5 Відповідно до умов вказаного протоколу ТОВ "Володимир і К" передає ОСОБА_5 50 відсотків статутного фонду, яка належить ОСОБА_3  Після підписання протоколу намірів  ОСОБА_5 вносить завдаток в розмірі 100 000 доларів США, по курсу НБУ до 01 серпня 2007 року, а сума, що залишилася в розмірі 2 900 000 доларів США по курсу НБУ повинна бути переведена чи передана до 01 вересня 2007 року, після підписання договору про сумісну діяльність.

Відповідно до умов вказаного протоколу в разі порушення домовленості, угода вважається такою, що втратила свою силу, а сторони несуть матеріальні збитки. Якщо ТОВ "Володмир і К" відмовляється від своїх намірів до 01 вересня 2007 року, то повертає вказану суму  ОСОБА_5 в двохкратному розмірі. А в разі невиконання умов протоколу  ОСОБА_5, то він втрачає суму переданого завдатку (якщо не досягнуті додаткові письмові угоди). (а.с.9)

Вказаний протокол був підписаний засновниками товариства ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з однієї сторони та ОСОБА_5 з другої сторони.

Таким чином, предметом вказаного протоколу є корпоративні права ТОВ "Володимир і К" у вигляді 50 відсотків статутного капіталу.

З метою виконання договору 24 липня 2007 року ОСОБА_5 передав ТОВ "Володимир і К", в особі ОСОБА_3  20 000 доларів США по курсу НБУ, (а.с.9 оборот) та 02 серпня 2007 року ОСОБА_5 передав ТОВ "Володимир К"  в особі ОСОБА_3 400 000 грн. (а.с.9 оборот)

Таким чином, на 02 вересня 2007 року ОСОБА_5 було передано товариству 20 000 доларів та 400 000 грн.

15 листопада 2007 року відбулися загальні збори товариства, на яких було вирішено: прийняти до складу учасників ТОВ "Володимир і К" - ТОВ ПКП "Одестрансенергострой",  вивести зі складу учасників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з передачею їхньої частки в статутному фонді  ТОВ "Володимир і К", дозволити  продати ОСОБА_3 75 відсотків  своєї долі в статному фонді підприємства ТОВ "Володимир і К", компанії ТОВ ПКП "Одестрансенергострой". (а.с. 137)

Судовою колегією встановлено, що генеральним директором ПКП "Одестрансенергострой" є позивач. (а.с.27)

02 липня 2008 року була здійснена нова реєстрація статуту ТОВ "Володимир і К", відповідно до якого єдиним учасником вказаного підприємства виступає ОСОБА_3П.(а.с.139)

Позивач звертаючись до суду вказав, що відповідач не включивши його до складу засновників не виконав умови протоколу, тому на його користь підлягаю стягненню сплачені кошти у розмірі 770 000 грн. як завдаток  з урахуванням індексу інфляції 290 514 грн .

Судовою колегією встановлено, що вказаний правочин був узгоджений протоколом намірів. Відповідно до вказаного протоколу позивач повинен був надати кошти, в зв’язку з чим його повинні були ввести до складу засновників товариства надавши йому 50 відсотків в часткі підприємства.

 З метою включення до складу засновників позивач  надав відповідачу, який представляв товариство 20 000 доларів США та 400 000 грн. Остання сума була надана ОСОБА_3, як директору товариства з порушенням строку, який був обумовлений протоколом намірів.

Позивач вказує, що фактично між сторонами відбувся договір, який несе зобов’язальні відносини, з чим погодився суд першої інстанції. Судова колегія не може погодитися з вказаним висновком, з таких підстав.

    Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

    Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

    Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

    Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

 

Правовідношення переходу частки учасника  у статутному капіталі ТОВ до іншої особи   регулюються ст. 147 ЦК України. Сторони не оформили свої правовідносини в відповідності до вимог вказаної норми. Між ними був укладений протокол намірів, відповідно до якого сторони тільки виразили своє бажання вчинити вказаний правочин у майбутньому в зв’язку з чим, позивач передав відповідачу 20 000 доларів США та 400 000 грн.

Але в майбутньому сторони зупинили оформлення правочину, які вони повинні були оформити в відповідності до ст. 147 ЦК України, тому він не несе для сторін прав і обов’язків відповідно до вказаної статті.

В зв’язку з зазначеним, судова колегія вважає, що сторони не уклали договір, в зв’язку з чим позивач має право відмовитися від укладення договору та вимагати повернення своїх грошей, а  відповідач повинен повернути вказані кошти.

Судовою колегією встановлено, що відповідач не перешкоджає позивачу у включенні його до кола учасників ТОВ "Владимир і К" і згоден до теперішнього часу включити його до складу учасників.

Але позивач ставить питання про повернення йому коштів.

Позивач в відповідності до ст.61 ЦПК України не надав будь-яких доказів, які б свідчили, про те, що він ставив питання перед відповідачами про включення його до складу  учасників товариства, та оформлення правочину в відповідності до закону, та того, що він звертався до відповідачів з вимогою про повернення коштів.  

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована  на набуття, зміну, або припинення  цивільних прав та обов’язків.

Як було встановлено судовою колегію фактично сторони не вчинили правочин, а тільки мали намір його вчинити та позивач відмовився від його вчинення. Між сторонами не виникли дії, які б свідчили про вчинення правочину, наслідком якого є передання частки у статутному капіталі  підприємства позивачу.    

Судова колегія в зв’язку з зазначеним вважає, що позивач має право відмовитися від укладання договору про перехід частки учасника у статутному капіталі, в зв’язку з чим  він має право на повернення коштів сплачених за протоколом намірів у вигляді 400 000 грн. та 20 000 доларів США шляхом стягнення їх з відповідача.

Офіційний курс НБУ долара на 16 жовтня 2009 року складає 799,88 грн. за 100 доларів США.  Таким чином 20 000 доларів в національній валюті складає 159 976 грн.

Тобто, на користь позивача підлягає стягненню з підприємства 559 976 грн.

Позивач вважаючи, що він надав відповідачу 100 000 доларів США, що є еквівалентом  770 000 грн., як завдаток в відповідності до ст. 571 ЦК України має право на отримання 770 000 грн. від відповідача. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який відмовив в задоволенні вимог в зазначеній частині, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 571 ч.2  ЦК України якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартість.

Як було встановлено судовою колегією сторони оформили протокол намірів, відповідно до якого позивач передав відповідачу 20 000 доларів США та 400 000 грн. Вказане свідчить, що сторони мали намір розпорядитися часткою учасника в статутному капіталі в зв’язку з чим позивач повинен був сплатити 2 900 000 доларів США. Але сторони вказаний правочин не заключили. Таким чином, у сторін були відсутні зобов’язання, а тому вказана сума не є завдатком.  В зв’язку з зазначеним, позовні вимоги в частинні задоволення вимог про стягнення 770 000 як завдатку задоволенню не підлягають.

Позивач просив стягнути на його користь індекс інфляції з суми, яку він надав відповідачу згідно протоколу намірів.  Судова колегія вважає, що  вказана частина позовних вимог не підлягає задоволенню, з наступних підстав.  

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення.

Як було встановлено судовою колегією між сторонами була досягнута домовленість про майбутнє вчинення правочину в зв’язку з чим вони підписали протокол намірів. Тобто по –перше зобов’язальні правовідношення між сторонами були відсутні. По-друге позивач прострочивши надання коштів в строки обумовлені протоколом не виконав його умови. По-третє позивач не надав доказів, відповідно до яких він вимагав від відповідача повернення грошей. Крім того, судовою колегією у ході засідання було встановлено, що  відповідач не ухилявся від узгодження правочину, про що свідчить протокол загальних зборів ТОВ "Володимир і К" від 15 листопада 2007 року.

На думку судової колегії суд першої інстанції необґрунтовано стягнув кошти з ОСОБА_3, оскільки вказані кошти бралися ОСОБА_3 на потреби товариства, під протоколом намірів підписалися усі засновники товариства, кошти були витрачені підприємством.  Крім того, з протоколу намірів убачається, що вказані кошти бралися на розвиток товариства. Тому кошти повинні стягуватися не з ОСОБА_3, який є засновником товариства, а з самого ТОВ "Володимир і К".

В зв’язку з викладеним, судова колегія прийшла до висновку, що позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, та необхідно стягнути на його користь з ТОВ "Володимир і К" 559 976 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виносячи рішення неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права,  що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового судового рішення.    

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1,3, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, –

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2009 скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженню відповідальністю "Володимир і К" на користь ОСОБА_5 55 9 976 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

    Судді апеляційного суду Одеської області                         В.О. Суворов

                                        Ю.М. Градовський

                                        І.А. Артеменко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація