АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-2871\09 22ц-2987/09 Категорія ЦП: 5, 7-у
Головуючий у першій інстанції суддя
Доповідач Сидоренко І.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів – Каранфілової В.М., Троїцької Л.Л., при секретарі – Пугачової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2008року і на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2008року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора – Ізмаїльська міська рада про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, поновлення у первісний стан квартири, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
09 жовтня 2006р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спора – Ізмаїльська міська рада про усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, поновлення у первісний стан квартири, стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що він є власником квартири №5 у домоволодінні АДРЕСА_3 що складає 1\24 частину домоволодіння, а відповідачка є власником квартири №4 вказаного домоволодіння.
Відповідачка самочинно, без відповідного дозволу, без проектної документації здійснила знесення належної їй частини домоволодіння з метою будівництва нових приміщень. Внаслідок знесення нею квартири №4, стіни його квартири № 5 піддалися деформації, фронтон квартири №5, що межує з квартирою №4, залишився відкритим, відсутні 7 листів шиферу, на задній зовнішній стіні квартири №5 утворилися тріщини довжиною 70см, на стелі житлової кімнаті, що межує з квартирою №4, утворилися волосні тріщини довжиною від 30см до 2-х метрів, аналогічні тріщини утворилися по всій стелі другої житлової кімнати, що створює загрозу обвалу належної йому частини домоволодіння у вигляді квартири №5.
Позивач вказав, що діями відповідачки йому нанесена матеріальна шкода, яка полягає у необхідності проведення ремонтних робіт належної йому квартири, та моральна шкода, яка полягає у нервових хвилюваннях та стражданнях, пов'язаних із загрозою його здоров'ю та членам його сім її, внаслідок обвалу стін та стелі квартири.
Позивач подав доповнення до позову та просив зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у користуванні та розпорядженні належною йому на праві власності квартирою АДРЕСА_2, не чинити йому перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою по АДРЕСА_4 поновити стіни, дах квартири № 4 вищеназваного домоволодіння у первинний стан, зобов'язати відповідачку знести самовільно збудований другий поверх над квартирою № 4 вищеназваного домоволодіння, стягнути з відповідачки матеріальну шкоду в розмірі 13817грн., моральну шкоду в розмірі 7000грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 1000грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 1500грн. (а.с.3, 101).
Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала та пояснила, що вона здійснила будівництво в межах належної їй квартири № 4, без порушення суспільних інтересів та прав інших осіб, що при укріпленні фундаменту квартири № 4 була виявлена яма під належною позивачу квартирою №5, що стало причиною проведення нею будівельних заходів щодо укріплення фундаменту квартири № 4 та є істотним при визначенні причини загального незадовільного стану квартири № 5, що домоволодіння побудовано в 1923р., фактичний строк його експлуатації 85 років, що перевищує встановлений строк експлуатації будинків.
Представник Ізмаїльської міської ради в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та пояснив, що до завершення будівництва питання про можливість експлуатації квартири №4 вирішити не можливо.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2008року позов ОСОБА_2 задоволений частково (а.с.163, 164-165).
Ухвалою від 12 грудня 2008року судом першої інстанції виправлені допущені в рішенні суду описки та резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції: “Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково. Зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні та розпорядженні квартирою № 5 домоволодіння № 69-71 по вулиці Комсомольська в м. Ізмаїлу Одеської області. Зобов'язати ОСОБА_1 поновити стіни, дах квартири АДРЕСА_5 у первісний стан. Зобов'язати ОСОБА_1 знести самовільно збудований другий поверх над квартирою АДРЕСА_6 Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 13817грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1700грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір в розмірі 366грн.75коп., витрати на ІТЗ в розмірі 22грн.50коп., витрати на проведення експертизи в розмірі 750грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 1000грн. В решті частини позову відмовити” (а.с.165-б).
Ухвалою від 08 грудня 2008року суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-технічної експертизи (а.с.162).
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 просить рішення суду від 08 грудня 2008р. і ухвалу суду від 08 грудня 2008року скасувати, справу направити на новий розгляд, поси- лаючись на те, що суд необґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2, не повно з’ясував всі обставини по справі, а також не прийняв до уваги те, що вона хоча і здійснила будівництво без відповідного дозволу, однак, при цьому вона зробила це в межах належної їй квартири, без порушення суспільних інтересів та прав, як позивача, так і інших осіб, судом не прийнято до уваги, що домоволодіння побудовано ще в 1923р., фактичний строк його експлуатації 85 років, що перевищує встановлений строк експлуатації будинків.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, їх представників, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, а також додаткове письмове пояснення експерта, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення та із залишенням без змін ухвали суду про відмову у проведені експертизи, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановлені фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв’язок доказів в їх сукупності.
Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2 в частині зобов'язання відповідачки ОСОБА_1 не чинити позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою №5, поновлення стін, даху квартири № 4 домоволодіння у первинний стан, зобов'язання знести самовільно збудований другий поверх над квартирою № 4, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 самочинно, без відповідного на те дозволу провела знесення належної їй частини домоволодіння, а саме квартири № 4 та провела будівельні роботи без складення проектно-кошторисної документації по реконструкції (будівництву) будівлі, узгодженню та забезпеченню заходів запобігання руйнувань суміжних конструкцій квартири № 5, яка належить позивачу ОСОБА_2
Проте, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія повністю погодитися не може, оскільки висновки суду не в повному обсязі відповідають дійсним обставинам справи та суд неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідно до ч.1 п. 2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційній суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Частиною 1 п.3 і п.4 ст.309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право приватної власності за №280 від 17 лютого 1995р. належить 1/24 частина домоволодіння №69-71 по вулиці Комсомольська в м. Ізмаїлу Одеської області у вигляді квартири № 5.
Відповідачці ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 08 липня 2004р. належить 3/96 частин домоволодіння № АДРЕСА_7
Дійсно, ОСОБА_1 самочинно, без відповідного на те дозволу провела знесення належної їй частини домоволодіння, а саме квартири № 4, провела будівельні роботи без проектно-кошторисної документації по реконструкції (будівництву) своєї квартири № 4.
Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
В силу ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Однак, позивач ОСОБА_2, як власник квартири АДРЕСА_1, не довів суду першої та апеляційної інстанції факту створення йому перешкод у користуванні та розпорядження своєї квартирою з боку відповідачки ОСОБА_1, яка в межах своєї квартири № 4 здійснила самочинне будівництво та реконструкцію квартири. Тому правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 в частині усунення перешкод не вбачається. Право на подачу позову про знесення самочинного будівництва належить органу місцевого самоврядування, а саме: Ізмаїльської міської раді, яка була залучена до участі у справі в якості третьої особи, та яка є власником земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.
Судова колегія не погоджується із висновком суду про те, що здійснивши переобладнання, відповідачка ОСОБА_1 знесла опорні конструкції, чим порушила право власності позивача ОСОБА_2, яке полягає у відсутності можливості здійснювати свої права та користуватися своєю власністю, що знесення опорної конструкції та будівництво другого поверху є втручанням у право власності позивача.
Так, 18 жовтня 2009р. експерт ОСОБА_3 вийшла на місто та встановила, що проведені ОСОБА_1 будівельні роботи по реконструкції квартири №4 відповідають всім будівельним нормам і правилам та не порушують ніяких прав та інтересів ОСОБА_2, як власника квартири №5. Експерт встановила, що реконструкція квартири №4 виконана зі зносом частини будинку під літерою “Б” в межах існуючої раніше квартири №4, та відповідає всім будівельним нормам і правилам.
Судова колегія, з урахуванням вимог ст.376 ЦК України та встановлених обставин по справі, вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідачки ОСОБА_1 не чинити позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні квартирою №5, поновлення стін, даху квартири № 4 домоволодіння у первинний стан, зобов'язання знести самовільно збудований другий поверх над квартирою № 4.
Судова колегія звертає увагу на те, що згідно акту обстеження АДРЕСА_8 який був складений 28.02.2007р. КП “Житсервіс-2”, вказаний будинок був побудований в 1923році, фізичний знос будинку складає 61%, що на підставі КДП 2041-12 “Правил оцінки фізичного зносу жилих будинків” відноситься до ветхого технічного стану, при якому стан несущих елементів є аварійним, а не несущих - дуже ветхім. На думку колегії, отримання ОСОБА_1 дозволу на виконання реконструкції своєї квартири, при такому стану будинку, не надало можливості уникнути деяких пошкоджень в місці стику зовнішньої стіни та суміжної стіни з квартирою №4.
Судова колегія звертає увагу на те, що ОСОБА_1 при виконанні реконструкції своєї квартири зробила примикання своєї квартири на відокремлену цегляну стіну, яка примикає до квартири №5, таким чином відсутнє навантаження від конструкції збудованої частини квартири відповідачки на несущі конструкції квартири №5. Крім того, експерт не виключає той факт, що незадовільний технічний стан квартири №5 можливий від існування ветхого стану підвалу, який знаходиться, як під квартирою позивача, так і під всім будинком.
Слід зазначити, що судом першої інстанції при зобов’язанні відповідачки поновити стіни, дах квартири №4 у первісний стан, зобов'язані знести самовільно збудований другий поверх над квартирою № 4, не прийнято до уваги як технічний стан будинку, так і те, що таке поновлення можуть призвести ще до більшого пошкодження квартири позивача.
Судова колегія вважає, що суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2 про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, так як дійсно судом першої інстанції встановлені пошкодження в квартирі позивача, як вказав експерт причиною яких є проведення ОСОБА_1 відповідних будівельних робіт.
В даному випадку судова колегія не вбачає ніяких суперечностей в тому, що не задовольнивши позов про усунення перешкод, суд стягує матеріальну та моральну шкоду, так як судом апеляційної інстанції вже вказано, що відповідно до ст.376 ЦК України у позивача ОСОБА_2 відсутні підставі для задоволення позову про усунення перешкод та зобов’язання відповідачки знести самовільно збудоване приміщення.
Відповідно до ч.2 ст.10 та ч. І ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову в частині усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, з тих підстав, що позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження його права користування земельною ділянкою по вулиці Комсомольська, 69-71 в м. Ізмаїлу Одеської області, а позивач рішення суду в цієї частині не оскаржував.
Судова колегія, вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції від 08 грудня 2008р. про відмову у задоволенні клопотанні про призначення по справі судово-технічної експертизи, так як суд на час розгляду справи вирішив, що поставлені відповідачкою питання в пунктах 1-4 стосуються легалізації самочинного будівництва, а питання п.5 щодо наявності ями під квартирою № 5 та її впливу на технічний стан квартири вже був об'єктом дослідження експертів (а.с.162). Судом апеляційної інстанції додатково було отримано письмове пояснення від експерта по вказаним питанням, тому фактично задоволено клопотання відповідачки вже в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.304,309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2008року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою №5 домоволодіння №69-71 по вулиці Комсомольська в м. Ізмаїлу Одеської області, поновлення у первісний стан квартири АДРЕСА_9 знесення самовільно збудованого другого поверху над квартирою АДРЕСА_10 в цей частині ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні квартирою та земельною ділянкою, поновлення у первісний стан квартири - відмовити.
В частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди рішення суду залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 13817грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1700грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір в розмірі 366грн.75коп., витрати на ІТЗ в розмірі 22грн.50коп., витрати на проведення експертизи в розмірі 750грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 1000грн.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2008року залишити без змін.
Рішення може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду Одеської області І.П.Сидоренко Л.Л.Троїцька
В.М.Каранфілова