АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«15» квітня 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Єрьоміна А.В., Каранфілової В.М.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 16 грудня 2009р. та заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, що приєднались до апеляційної скарги, по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ВАТ ОВО «Холодмаш» про виселення, усунення перешкод в користуванні житлом, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
25.03.2009р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ВАТ ОВО «Холодмаш» про виселення та усунення перешкод в користуванні житлом (а.с.4-5).
20.08.2009р. уточнив та доповнив позовну заяву, зазначивши відповідачами по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третю особу на стороні позивача - ВАТ ОВО «Холодмаш», і просив суд виселити відповідачів з незаконно займаної кімнати АДРЕСА_1; зобов’язати останніх не перешкоджати йому в користуванні вказаної кімнати; стягнути у рахунок відшкодування моральної шкоди 1700грн. (а.с.41-42).
При цьому посилався на те, що з 1983 року працює водієм в ВАТ ОВО «Холодмаш». Рішенням профкому та адміністрації вказаного товариства від 25.12.2006р. йому було виділено кімнату АДРЕСА_1.
12.02.2007р. він зареєструвався за вказаною адресою та почав сплачувати витрати по комунальним послугам за надану житлову площу. Однак вселитись і проживати за місцем реєстрації не зміг, оскільки вказана кімната була зайнята ОСОБА_2 та її синами - ОСОБА_3, ОСОБА_4
На неодноразові прохання звільнити в добровільному порядку незаконно займану кімнату, відповідачі відмовлялись, перешкоджаючи йому в користуванні житлом.
Внаслідок протиправних дій відповідачів він знаходиться в стані постійного стресу, переносить душевні страждання, що позначились на його здоров'ї. Своїми протиправними діями відповідачі ускладнили побут та завдали душеві страждання.
На підставі викладеного, просив суд задовольнити його вимоги.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи уточнених позовних вимог.
Відповідачі та представник ОСОБА_2 вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволення, посилаючись на те, що спірну кімнату вони зайняли за наказом колишнього керівника ВАТ ОВО «Холодмаш» і мешкають в ній з 2001р.
Представник третьої особи - ВАТ ОВО «Холодмаш» підтримала вимоги позивача, просила їх задовольнити.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеса від 16 грудня 2009р. позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
Суд виселив відповідачів з кімнати АДРЕСА_1 та зобов’язав їх не перешкоджати позивачу в користуванні спірною житловою площею.
В задоволенні інших вимог – відмовив.
В апеляційній скарзі та в заявах про приєднання до апеляційної скарги ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового по суті справи, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду не відповідає вказаній нормі процесуального права.
Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі зайняли спірне приміщення без будь-яких правових підстав, а тому підлягають виселенню без надання їм іншого жилого приміщення.
При цьому керувався вимогами ст.ст.9,116,127,128,131 ЖК Української РСР, Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року (із змінами та доповненнями) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».
Відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може.
Порядок надання жилої площі в гуртожитках передбачений ст.128 ЖК УРСР. Житлова площа надається на підставі спільного рішення адміністрації підприємства та відповідного профспілкового комітету.
Єдиною підставою для вселення на надану жилу площу відповідно до ст.129 ЖК УРСР є ордер.
Судом встановлено, що гуртожиток по вул.Дальницькій, №13 в м.Одеса знаходиться у веденні і на балансі ВАТ ОВО «Холодмаш», як малосімейне для тимчасового проживання його робітників. Витрати по його утриманню несе ВАТ, що підтверджується довідками №№190,191 від 01.10.2009р. голови правління ВАТ ОВО «Холодмаш» та довідкою від 25.09.2009р. заступника голови Малиновської РА ОМР (а.с.115,116,130).
Рішенням адміністрації та профспілкового комітету ВАТ ОВО «Холодмаш» від 25.12.2006р. ОСОБА_5, як водію транспортного цеху ВАТ ОВО «Холодмаш», надано житлову площу в гуртожитку - кімната АДРЕСА_1, яка була фактично зайнята відповідачами (а.с.23, 32-33).
При цьому, ордер з цих підстав у встановленому законом порядку ОСОБА_5 не надавався і в спірну кімнату він не вселявся. За таких обставин, на думку колегії, позивач не набув права самостійного користування житловою площею та права заявляти вимоги до відповідачів щодо їх виселення з кімнати.
Адміністрація ВАТ ОВО «Холодмаш», яка наділена таким правом, з самостійними вимогами до відповідачів не зверталась.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що ОСОБА_5 є неналежним позивачем по справі, у зв’язку з чим в задоволенні його позовних вимог про виселення відповідачів та про усунення перешкод в користуванні житлом слід відмовити.
Не підлягають також задоволенню і вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки вони не засновані на законі.
Доводи позивача про те, що спірна житлова площа надана йому в порядку ст.128 ЖК УРСР і він на ній зареєструвався, не є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 по вище викладеним обставинам.
Оскільки суд першої інстанції неповно з’ясував обставини по справі, не застосував закон, який підлягає застосуванню, а саме: ст.129 ЖК УРСР та Примірне положення про гуртожитки, затверджене Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208, - у зв’язку з чим невірно вирішив справу по суті, тому його рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового на підставі п.п.1,4 ч.1,ч.2 ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, та заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, що приєднались до апеляційної скарги, задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 16 грудня 2009р. скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ВАТ ОВО «Холодмаш» про виселення, усунення перешкод в користуванні житлом, стягнення моральної шкоди – відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.В.Єрьомін
В.М.Каранфілова
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька