У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді - Шимківа С.С.,
суддів - Василевича В.С., Демянчук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Чалої Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 8 лютого 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Рівненська меблева фабрика” до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину під”їзної залізничної колії, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 8 лютого 2010 року ВАТ „Рівненська меблева фабрика” поновлено строк на звернення до суду.
Визнано за ВАТ „Рівненська меблева фабрика” право власності на під”їзну залізничну колію на ст. Рівне в складі колій 60/1, 60/2 загальною довжиною 446, 1 м, а саме: колія 60/1 від стр. 250 до воріт – довжиною 90 м; колія 60/2 від стр. 252 до фронту зливу нафтопродуктів довжиною 285, 4 м; з”їзд 254/256 від стр. 254 до стр. 256 довжиною 70, 7 м.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу. Зазначає, що суд не залучив до участі у справі ДПІ в м. Рівне, ПП “Сюрприз” та ПП “Фірма РОМ”, яка в даний час є власником спірного майна. Вважає, що він правомірно продав це майно у травні 2000 році ПП “Сюрприз.
Суд дійшов помилкового висновку, що спірне майно на час його відчуження у травні 2000 року перебувало під податковою заставою.
Просить скасувати оскаржуване рішення. Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
У запереченні на апеляційну скаргу ВАТ “Рівненська меблева фабрика” зазначає, що рішення суду відповідає вимогам законодавства. Просить відмовити у її задоволенні.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не було надано документів, які би підтверджували його право власності на спірну частину під”їзної залізничної колії.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до правил ст. 658 цього ж кодексу право продажу товару належить власникові.
Судом встановлено, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 26 січня 2000 року № 42 “Про передачу нерухомого майна у власність ВАТ “Рівненська меблева фабрика” спірне майно було включено до статутного фонду ВАТ “Рівненська меблева фабрика” (а.с. 8-12).
Постановою господарського суду Рівненської області від 05 грудня 2006 року у справі за заявою прокурора м. Рівне в інтересах ДПІ м. Рівне ВАТ “Рівненська меблева фабрика” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. У ліквідаційну масу боржника включено зазначене майно у т.ч. під”їзні залізничні колії (а.с. 21-23).
Починаючи з 06 вересня 2000 року все майно ВАТ Рівненська меблева фабрика” перебувало у податковій заставі.
Державна податкова інспекція в м. Рівне не давала дозволу на відчуження під”їзних колій (а.с. 65).
У позивача відсутні документи про продаж спірної частини під”їзних колій відповідачу. Так само, як і відсутні документи про право власності на вказану частину під”їзних колій у ОСОБА_1.
Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року встановлено відсутність у ПП “Сюрприз” права власності на спірне майно та його відчуження.
Таким чином, відповідачем не доведено, що спірна частина під”їзних колій виділялася із статутного фонду підприємства та відчужувалася позивачем йому у встановленому порядку.
У зв”язку з цим, місцевий суд правомірно не залучав до участі у справі ДПІ в м. Рівне, ПП “Сюрприз” та ПП “Фірма РОМ”, які рішення суду не оскаржують.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Підстав для скасування чи зміни судового рішення немає.
Подаючи апеляційну скаргу, ПП “Фірма РОМ” не надала документів, які підтверджували б її право власності на спірну частину під”їзних колій. У зв”язку з цим ухвалою від 19 травня 2010 року їхня апеляційна скарга визнана неподаною та їм повернута.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 8 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно. Вона може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді : В.С. Василевич
С.В. Демянчук