АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«26» листопада 2009р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Каранфілової В.М., Михайлова В.О.,
при секретарі – Басовій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 14 липня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: КП „ОМБТІ та РОН”, - про повернення боргу та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И Л А:
15.05.2006р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 по повернення боргу.
При цьому свої вимоги мотивувала тим, що 29.04.2005р. вона передала по розписці відповідачу 20 000 доларів США строком до 01.01.2006р.
На час подачі позову відповідач свого зобов’язання не виконав, уникав зустрічі.
В результаті невиконання ОСОБА_3 зобов’язань її права порушені, в зв’язку з чим просила суд стягнути з останнього на її користь борг в розмірі 20 000 доларів США (а.с.6).
В той же день, 15.05.2006р. позивачка уточнила свої вимоги і просила суд у рахунок стягнення боргу визнати право власності на 1\4 частину квартиру АДРЕСА_1 (а.с.10).
Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеса від 14 липня 2006р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.
Суд визнав за ОСОБА_2 право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1 та зобов’язав КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взяв у борг у позивачки 20 000 доларів США строком до 01.01.2006р., проте своє зобов’язання не виконав.
При цьому керувався вимогами ст.ст.23,571,610,1167 ЦК України.
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може, оскільки вони постановлені з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.05.2006р. позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення суми боргу. В той же день ОСОБА_2 уточнила вимоги і просила визнати за нею право власності на 1\4 частину вказаної вище квартири у рахунок стягнення боргу.
Розглядаючи уточнені вимоги позивачки, суд першої інстанції не врахував того, що згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Оскільки відповідач брав у борг саме грошові кошти, то і повернути позивачці він повинен був саме їх (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Визнаючи право власності за ОСОБА_2 на 1\4 частину спірної квартири, суд не з’ясував, на яких підставах ОСОБА_3 набув право власності на вказану частину квартири, а також хто ще, разом з відповідачем, являється власником інших частин квартири.
Згідно наданих апелянтом документів вбачається, що квартира АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках згідно свідоцтва про право власності на житло від 20.07.1998р. (а.с.30).
Не з’ясувавши даних обставин, суд постановив рішення в порушення вимог ст.366 ЦК України, згідно якої кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.
Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.
У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
Тобто, зміст ст.366 ЦК України передбачає всі поступові дії кредитора у разі звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності, і право вимагання переведення на нього прав та обов’язків співвласника-боржника може бути реалізовано лише у разі відмови боржника від продажу своєї частки або відмови інших співвласників від придбання частки боржника.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що суд першої інстанції взагалі не з’ясував обставини по справі, не розібрався у виникненних між сторонами правовідносинах, застосував норми матеріального права, які не підлягають застосуванню, не вирішив питання про залучення до участі у справі всіх зацікавлених осіб, у зв’язку з чим ухвалив незаконне рішення, яким вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не
брали участь у справі.
З урахуванням зазначеного, колегія вважає необхідним рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України.
При новому розгляді, суду слід врахувати викладене, обговорити питання про залучення до участі у справі всіх зацікавлених осіб, розібратись у виникненних між сторонами правовідносин, застосувати до них норми матеріального права, які регулюються саме ці правовідносини, зібрати докази, яким дати належну правову оцінку, та, в залежності від встановленого, ухвалити по справі законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.303, п.5 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 14 липня 2006р. скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
В.М.Каранфілова
В.О.Михайлов
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька