АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц- 4074/09 Головуючий у першій інстанції: Мунтян О.О.
Категорія ЦП: 42 Доповідач Ступаков О. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2009 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О. А.
суддів: Варикаші О.Д, Станкевича В.А
при секретарі: Мандрик А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_8, ОСОБА_6, третя особа: Суворовська рай адміністрація Одеської міської ради про виселення, вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням, усуненні перешкод у користуванні ними за апеляційною скаргою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на рішення Суворовського районного суду міста ОСОБА_1 від 17 червня 2009 року,
встановила:
У листопаді 2008 року, позивачки ОСОБА_7 та ОСОБА_4 звернулись до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_8 про вселення встановлення порядку користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, усунення перешкод у користуванні ним. При розгляді справи позивачки доповнили свої позовні вимоги і також просили виселити ОСОБА_6 із спірного житлового приміщення.
В обґрунтування позовних вимог, позивачки посилались на те, що ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності. Зазначена квартира житловою площею 38, 1 кв.м., загальною площею 65, 8 кв.м. складається з трьох житлових кімнат: площею 9, 3 кв.м., 11,8 кв.м., 17,0 кв.м., кухні 7, 0 кв.м., коридорів 5,6 кв.м. та 6,4 кв.м., ванни 2,5 кв.м., туалет 1,2 кв.м. Відповідач по справі ОСОБА_8, вчиняв відносно них фізичне та психічне насильство, без їх згоди вселив до даного житлового приміщення іншу жінку співвідповідачку по справі ОСОБА_6 та в супереч їх домовленості створює перешкоди у проживанні та користуванні позивачками спірним житловим приміщенням, чим порушує їх права та законні інтереси.
На підставі наведеного позивачки просили виселити ОСОБА_6 із спірного житлового приміщення, вселити їх до даного приміщення, враховуючи частки співвласників у спірному майні та порядок користування, який склався, встановити порядок користування, виділивши у їх користування житлові кімнати 9, 3 та 17, 0 кв.м., а відповідачу по справі житлову кімнату 11, 8 кв.м., підсобні приміщення залишити у загальному користуванні та зобов'язати ОСОБА_8 не чинити перешкод у користування даним приміщенням.
Відповідач ОСОБА_8 позов не визнав в вказуючи, що вересні 2008 року між ним та позивачками по справі було укладено у простій письмові формі угоду, згідно якої позивачки зобов'язались звільнити займане ними спірне житлове приміщення, а він свою чергу зобов'язався сплатити на їх користь обумовлену ними суму грошових коштів у рахунок придбання їх часток у спірному майні. Також, відповідач зазначив, що не зважаючи на те, що у зазначеній письмовій угоді вказано, що він зобов'язується виконати умови домовленості на протязі трьох місяців, усно вони домовились, що про повне виконання даної угоди відбудеться тоді коли в нього з’явиться можливість розрахуватись. Крім того, він дійсно вселив співвідповідачку ОСОБА_6 Б до спірного житлового приміщення без згоди та відома позивачок по справі, як свою дружину.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 червня 2009 року позовні вимоги задоволені. Виселено ОСОБА_6 з житлового приміщення квартири АДРЕСА_1.
Вселено ОСОБА_7, ОСОБА_4 до спірної квартири.
Визначений порядок користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, виділено ОСОБА_7, ОСОБА_4 житлові кімнати площею 17,0 кв.м. та 9, 3 кв.м., ОСОБА_8 виділено житлову кімнату площею 11,8 кв.м., залишені підсобні приміщення - коридори, кухню, ванну кімнату, туалет в загальному користуванні.
Не погодившись з зазначеним рішенням ОСОБА_8., ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до положень ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння користування та розпорядження своїм майном. Положення ч. 1 ст. 319 ЦК Україні передбачають, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто ні може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно до положень ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагай усунення перешкод, у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 156 ЖК України за згодою власників будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї.
Квартира АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій власності відповідача ОСОБА_8 та позивачок по справі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 в рівних частках та складається з трьох житлових кімнат: площею 9, 3 кв.м., 11,8 кв.м., 17,0 кв.м., кухні 7, 0 кв.м., коридорів 5,6 кв.м. та 6,4 кв.м., ванни 2,5 кв.м., туалет 1,2 кв.м. ОСОБА_8 перешкоджає ОСОБА_7, ОСОБА_4 в проживанні та користуванні спірною квартирою.
Сторонами не оспорюється, що відповідно до домовленості досягнутій між позивачками та відповідачем ОСОБА_8 у зв'язку з фактичним розпадом сім'ї, відповідач придбає частки позивачок у спірному нерухомому майні, а позивачки в свою чергу звільняють спірне житлове приміщення та після остаточних розрахунків позивачки розпоряджаються належними їм частками на користь ОСОБА_8 Строк розрахунків встановлено на протязі трьох місяців. Умови зазначеної домовленості виконанні не були, остаточний розрахунок не проведений.
25 жовтня 2008 року ОСОБА_8 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 після чого вселив ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1, не дотримавшись встановленого порядок при їх вселенні оскільки не отримав на це згоди інших співвласників ОСОБА_7, ОСОБА_4
На підставі наведеного суд обґрунтована вселив позивачів в квартиру АДРЕСА_1 і виселив відповідачку ОСОБА_6 з зазначеної квартири.
Встановлюючи порядок користування квартирою і виділяючи ОСОБА_7, ОСОБА_4 житлові кімнати площею 17,0 кв.м. та 9, 3 кв.м., ОСОБА_8 житлову кімнату площею 11,8 кв.м., залишаючи підсобні приміщення - коридори, кухню, ванну кімнату, туалет в загальному користуванні суд першої інстанції посилався на те, що зазначений порядок не порушує права ОСОБА_8 як власника 1/3 частини квартири, колегія погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме наявність угоди між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_4 відповідно до якої сторони дійшли попередньої згоди про те, що позивачки звільняють квартиру, відповідач в свою чергу передає на їх користь у рахунок придбання часток у спільній власності грошові кошти та у якості авансу позивачки від відповідача отримали частку зазначених грошових коштів. В свою чергу останню частину грошових коштів відповідач зобов'язався виплатити через три місяця після укладення зазначеної угоди, що підтверджується розпискою від 02.09.2008 року, намір ОСОБА_8 в найближчий час сплатити позивачкам компенсацію різниці частини належної позивачкам частини квартири, наявність у позивачок права користування квартирою тільки після повернення ОСОБА_8 8000 доларів США, отриманих в якості авансу за відчуження належної позивачкам частки квартири, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки суд в рішенні обґрунтовано зазначив, що угода укладена між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, ОСОБА_4 не є предметом розгляду справи, ОСОБА_8 створює перешкоди позивачкам, як співвласникам спірного житлового приміщення в користуванні належним їм майном і тому позивачки згідно вимог ст. 391 ЦК України мають права вимагати усунення таких порушень з боку будь - яких осіб.
Крім того колегія приймає до уваги, що ОСОБА_8, вважаючи, що позивачки порушили його права невиконанням угоди укладеної в простій письмовій формі про відчуження належної їм частки квартири, вправі звернутися з відповідним позовом до суду для захисту своїх порушених прав.
На підставі наведеного колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні рішення не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновок суду першої інстанції не спростовують.
При постановленні ухвали колегія стягує солідарно з ОСОБА_8., ОСОБА_6 судові витрати не сплачені при поданні апеляційної скарги, а саме 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, 4 грн. 25 коп. судового збору в доход держави.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 відхилити. Рішення Суворовського районного суду міста ОСОБА_1 від 17 червня 2009 року залишити без змін.
Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 судові витрати не сплачені при поданні апеляційної скарги, а саме 37 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, 4 грн. 25 коп. судового збору в доход держави.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: О. А. Ступаков
Судді: О. Д. Варикаша
В. А. Станкевич