АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                        УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого         - Черевка П.М.

Суддів                    - Суворова В.О., Градовського Ю.М.

при секретарі         - Григоренко Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу житла недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на неї,

ВСТАНОВИЛА:

У  грудні 2004 року ОСОБА_3 звернувся до Котовського  міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого Одеською універсальною товарною біржею 03 жовтня 1997 року.

10 жовтня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу зазначеної квартири, укладеного на Одеській товарній біржі 03 жовтня 1997 року.

12 грудня 2007 року позови об’єднані в одне провадження. ОСОБА_3 свої вимоги обґрунтував тим, що в 1997 році між ним та ОСОБА_1 існувала усна домовленість про купівлю-продажу квартири АДРЕСА_2, яка належала йому. 03 жовтня 1997 року між ним та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу зазначеної квартири посвідчений Одеською універсальною біржею, згідно з яким ОСОБА_1 виплатила йому за квартиру 5000 гривень, а 10000 гривень залишилося боргу. Нотаріально ними договір не посвідчувався, тому позивач продовжував володіти квартирою. В листопаді 2004 року ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_5 Звернувшись до Котовського МБТІ, йому стало відомо, що на підставі біржової угоди від 03 жовтня 1997 року ОСОБА_1 зареєстрована власником квартири.

ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтувала тим, що між нею та ОСОБА_3 03 жовтня 1997 року Одеською універсальною біржею посвідчено договір купівлі-продажу спірної квартири, згідно якого вона віддала за квартиру ОСОБА_3 5000 гривень, і на підставі угоди зареєструвала квартиру у Котовському МБТІ за собою. Нотаріально договір купівлі-продажу ними не посвідчувався.

Рішенням суду від 03 липня 2009 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовлено.

Суд визнав недійсним угоду купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 зареєстровану 03 жовтня 1997 року Одеською універсальною біржею між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1

Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду від 03 липня 2009 року скасувати, постановити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити, а позов ОСОБА_1 задовольнити посилаючись на недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши  підстави апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріально та процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд обґрунтовано виходив з того, що правовідносини між сторонами у 1997 році врегульовані нормами цивільного кодексу України в редакції 1963 року, відповідно до ст. 227 якого угоди купівлі-продажу нерухомого майна підлягали обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 47 ч.1 ЦПК України недійсною є угода, якщо в момент укладення не було дотримано вимоги про обов’язкове нотаріальне посвідчення.

В матеріалах справи відсутні докази ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення угоди, як і відсутні докази повного або часткового виконання угоди.

Висновок суду щодо постійного проживання ОСОБА_3 в спірній квартирі з 1997 року по 2004 рік підтверджує невиконання сторонами угоди і ОСОБА_1 за вказаний період свої права на квартиру не заявила.

Постановою Пленуму ВСУ №13 від 25 грудня 1992 року із змінами в №15 від 25 травня 1998 року визначено, що недійсними визнаються угоди з підстав недодержання нотаріальної форми, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори купівлі-продажу, в тому числі укладені на біржі. У разі посвідчення угоди не тим органом або службовою особою, на яких покладено здійснення нотаріальних функцій, угода не може вважатися укладеною з додержанням встановленої нотаріальної форми.

Обґрунтованим є висновок суду, що право власності на спірну квартиру набуто ОСОБА_3 у 1997 році, коли він перебував у шлюбі, тому квартира була об’єктом спільної сумісної власності подружжя і її відчуження потребувало обов’язкового нотаріального посвідчення за наявності письмової згоди дружини, що є також підставою для визнання угоди недійсною.

Судова колегія, на підставі викладеного, вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги на думку колегії суддів не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – відхилити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 03 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу житла недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на неї – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з  моменту її проголошення, проте може бути оскаржена  до суду касаційної інстанції - Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання  законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий                                 П.М. Черевко

Судді:                                     В.О. Суворов

    Ю.М. Градовський