Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-2070/ 2009р. Головуючий у 1 інстанції: Голубкова М.А.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Маловічко С. В.
Прокопенка О.Л.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2009 року по справі за позовом Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Шевченківська райадміністрація, Шевченківський РО ЗГУ УМВД в Запорізькій області про визнання втратившими право користування житловим приміщенням та скасування реєстрації,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2008 року КП «РЕПОГ» звернулося до суду з зазначеним позовом.
В обґрунтування позову вказувало, що відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.05 року № 261/2 гуртожиток по АДРЕСА_1 передано до комунальної власності м. Запоріжжя, та він перебуває у повному господарському віданні комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків». ОСОБА_3 та її неповнолітні діти ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані у кімнаті № 353 гуртожитку по АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі.
Однак перевірками, проведеними за участю адміністрації та мешканців гуртожитку, встановлено, що ОСОБА_3 з дітьми не проживають у кімнаті № 353 з листопада 2006 року, що підтверджується актами від 27.03.2008 року, 29.04.2008 року, 29.05.20008 року, 20.06.2008 року, 18.07.2008 року, 08.08.2008 року. Із вказаного періоду місцезнаходження відповідачів невідоме. Відомості актів підтверджуються поясненнями мешканців кімнати № 456 ОСОБА_6 та кімнати № 35 ОСОБА_7, що вони не бачили ОСОБА_3 з листопада 2006 року.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд визнати ОСОБА_3, неповнолітню ОСОБА_4, неповнолітнього ОСОБА_5 втратившими право користування житловим приміщенням, а саме АДРЕСА_1; зобов’язати відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області скасувати реєстрацію ОСОБА_3, неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вищевказаною адресою; стягнути з ОСОБА_3 судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено
В апеляційній скарзі КП «РЕПОГ» просило скасувати рішення як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач та двоє її неповнолітніх дітей зареєстровані в кімнаті № 353 гуртожитку по АДРЕСА_1 у м. Запоріжжі, про втрату користування якою ставить питання позивач, в повному господарському віданні якого перебуває цей гуртожиток.
Судом встановлено, що правомірність вселення та мешкання ОСОБА_3 та її дітей у гуртожитку позивачем не оспорюється. Заборгованості по оплаті комунальних платежів сім»я не має.
З наданих позивачем актів, які складались протягом 2008р., вбачається, що протягом 2008р. при здійсненні неодноразових виходів комісії до кімнати відповідача встановлювався факт відсутності в ній мешканців. З пояснень інших мешканців гуртожитку комісія встановила, що ОСОБА_3 з дітьми у гуртожитку не проживає з листопада 2006р. Цей факт не заперечується відповідачем, яка пояснила, що з цього часу здійснює ремонт кімнати, який довго триває у зв»язку з відсутністю коштів.
Ствердження про знаходження кімнати відповідача в стані ремонту підтверджуються актом перевірки житлових умов від 29.01.2009р., складеним на вимогу суду в ході слухання справи. Згідно цього акту кімната є мебльованою, в ній маються подушки та одіяла, мається одяг, посуд, але меблі захищені від будівельного бруду / а.с. 43/.
Все зазначене свідчить про те, що відповідач не втратила інтересу до цього житла, але тимчасового там не мешкала у зв»язку з проведенням ремонтних робіт. Отже, її відсутність в кімнаті понад шість місяців викликана поважними причинами, що виключає можливість визнання її такою, що втратила право користування кімнатою у гуртожитку на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України.
Проте колегія не погоджується з висновками суду про те, що на спірні правовідносини щодо користування гуртожитками не поширюється дія ст.ст. 71, 72 ЖК України.
Згідно зі ст. 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень та гуртожитків.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986р. № 208 затверджено Примірне положення про гуртожитки, яким відповідно до ст. 131 ЖК України визначається порядок ко-
ристування останніми, яке (Примірне положення) передбачає, зокрема, можливість збережен-
ня права користування жилою площею у гуртожитку при тимчасовій відсутності деяких категорій громадян ( п. 13 Примірного положення).
Разом з тим п.п. 7, 8 ст. 8 ЦПК України та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами ст.ст. 71, 72 ЖК України щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутньою особою права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалась жила площа (за відсутності підстав для виселення).
Однак, незалежно від зазначених помилкових висновків суду стосовно неможливості застосування ст.ст. 71, 72 ЖК України щодо гуртожитків, суд все ж таки розглянув позовні вимоги по суті, дослідивши обставини щодо наявності або відсутності підстав для визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням у гуртожитку, та вірно вирішив спірні правовідносини в цілому. Тому колегія вважає за можливе залишити рішення суду без змін, виключивши з мотивувальної частини посилання суду на те, що на спірні правовідносини не поширюються вимоги ст.ст. 71, 72 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді:
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-2070/ 2009р. Головуючий у 1 інстанції: Голубкова М.А.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/ вступна та резолютивна частини/
05 травня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Маловічко С. В.
Прокопенка О.Л.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2009 року по справі за позовом Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Шевченківська райадміністрація, Шевченківський РО ЗГУ УМВД в Запорізькій області про визнання втратившими право користування житловим приміщенням та скасування реєстрації,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків» - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: