Судове рішення #9415609

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18   лютого   2010   року                                                                                                   м. Одеса      

Колегія суддів судової палати у цивільних справах  апеляційного  суду Одеської  області   в складі:

головуючого -        судді                      Панасенкова В.О.

суддів:                                                    Парапана В.Ф.,

 Драгомерецького М.М.,

при секретарі:                                        Бондаренко Н.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

представників відповідачів Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт", - Бровкіна І.О., та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси –

Бащун К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт"  на рішення  Приморського районного суду м. Одеса   від   11 лютого 2009 року за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'ю під час виконання трудових обов'язків,

в с т а н о в и л а:

26 грудня 2006 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом до Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" (далі – ДП "ОМТП"), обґрунтовуючи вимоги тим, що з 1995 року працював на посаді докера-механізатора виробничо-промислового комплексу № 1, який входив до складу ОМТП.  12 вересня 2000 року під час виконання виробничого завдання з ним стався нещасний випадок, у результаті якого йому завдано тілесних ушкоджень у вигляді черепної-мозкової  травми, травм хребта, лопатки та ребер. За висновком Медико-соціальної експертної комісії від 23 листопада 2004 року  йому встановили втрату 60 відсотків професійної працездатності і призначили 2 групу інвалідності. 24 червня 2005 року  Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в Приморському районі м. Одеси (далі – Відділенням Фонду) йому було призначено одноразова допомога в розмірі 10 640 грн. та з 23 листопада 2004 року щомісячні страхові виплати у сумі 1 406, 12 грн.  Він вважає, що має право на виплату відповідачем, ДП "ОМТП", додаткової одноразової допомоги у зв’язку стійкою втратою професійної непрацездатності з розрахунку середньомісячного заробітку за кожен відсоток працездатності в сумі 140 580 грн. ( 2342 грн. х 60%),  передбачену  Колективним договором, укладеним на 2000-2001 роки між адміністрацією та профкомом ОМТП, та відшкодування йому моральної шкоди в розмірі 25 000 грн.

11 квітня 2007 року, позивач ОСОБА_6 уточнив вимоги  і просив суд стягнути з відповідача на його користь додаткову одноразову допомогу, передбачену п. 4 Додатку № 12 Колективного договору, укладеного на 2004-2005 роки між адміністрацією та профкомом ОМТП, та у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. (а.с. 28).

02 грудня 2007 року позивач ОСОБА_6 остаточно уточнив вимоги і просив суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 200 000 грн. (а.с. 51-52).

Представник відповідача, ДП "ОМТП", проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди", ст. 18 КЗпП України та п. 1.10 Колективного договору ОМТП норми колективного договору розповсюджуються тільки на працівників порту, а позивач ОСОБА_6 звільнився з роботи у порту за п. 5 ст. 36 КЗпП України 07 липня 2001 року. П. 4 Угоди між адміністрацією та профкомом ОМТП від  26 квітня 2005 року про доповнення Положення про виплату одноразової допомоги працівникам порту, які тимчасово втратили працездатність внаслідок травми на виробництві (Додаток № 12 до Колективного договору ОМТП на 2004-2005 роки від 01 березня 2004 року), передбачалось, що право на одноразову допомогу при стійкої втраті професійної працездатності внаслідок травмування на виробництві мають і колішні працівники порту. Але 24 січня 2006 року вказана Угода була скасована з дня її підпису на підставі подання прокуратури Одеської області про усунення порушень трудового законодавства № 08/1-04 від 16 січня 2006 року. У відповідності до ст. 21 Закону України № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"  у разі настання страхового випадку шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров'я,  у тому числі одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності та моральну шкоду, відшкодовує Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України. Тому,  на думку представника відповідача, ДП "ОМТП", вимоги позивача ОСОБА_6 є безпідставними.

До участі у справі ухвалою суду від 31 березня 2008 року у якості співвідповідача було залучено Відділення Фонду.

Представник відповідача,  Відділення Фонду, проти позову не заперечувала і вважала, що відшкодувати позивачу шкоду зобов’язаний роботодавець, ДП "ОМТП".

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_6  задоволено частково. Суд стягнув з ДП "ОМТП" на користь позивача одноразову допомогу в розмірі 140 580 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., а також у дохід держави судовій збір в сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, ДП "ОМТП",  просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову,  мотивуючи тим, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків фактичним обставинам справи та неправильно застосував норми права.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача, ДП "ОМТП", пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_6, його представника ОСОБА_3, представників відповідачів, ДП "ОМТП", - Бровкіна І.О., та Відділення Фонду, Бащун К.М.,   перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню  з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив, що позивач ОСОБА_6 має право на виплату одноразової допомоги, передбачену п. 4 Додатку № 12 Колективного договору, укладеного на 2004-2005 роки між адміністрацією та профкомом ОМТП.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції  погодитись неможливо, оскільки вказаний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та суд порушив норми матеріального права.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 01 липня 1993 року та  ст. 18 КЗпП України колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня зазначеного у договорі, діє до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, норми колективного договору розповсюджуються тільки на працівників порту.

 Позивач ОСОБА_6 припинив трудові правовідносини з ДП "ОМТП" з  07 липня 2001 року.

П. 4 Угоди між адміністрацією та профкомом ОМТП від 26 квітня 2005 року про доповнення Положення про виплату одноразової допомоги працівникам порту, які тимчасово втратили працездатність внаслідок травми на виробництві (Додаток № 12 до Колективного договору ОМТП на 2004-2005 роки від 01 березня 2004 року), передбачалось, що право на одноразову допомогу при стійкої втраті професійної працездатності внаслідок травмування на виробництві мають і колішні працівники порту (а.с. 99).

24 січня 2006 року вказана Угода адміністрацією та профкомом ОМТП була скасована з дня її підпису на підставі подання прокуратури Одеської області про усунення порушень трудового законодавства № 08/1-04 від 16 січня 2006 року (а.с. 96-97, 100).

 За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для виплати відповідачем, ДП "ОМТП", позивачеві одноразової допомоги із розрахунку середньомісячного заробітку на кожний процент втрати професійної працездатності, передбачену п. 4  Додатку № 12 до Колективного договору ОМТП на 2004-2005 роки від 01 березня 2004 року, немає.

Тому його вимоги в цій частині позову  задоволенню не підлягають.

Задовольняючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ушкодження здоров'я позивача ОСОБА_6 на виробництві призвело до значних моральних страждань, фізичного болю та втрати ним нормальних життєвих зв'язків.

Однак, колегія суддів не погоджується з покладенням на ДП "ОМТП" обов’язку відшкодувати моральну шкоду  з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 1995 року позивач ОСОБА_6 працював на посаді докера-механізатора виробничо-промислового комплексу № 1 ОМТП.  

12 вересня 2000 року під час виконання виробничого завдання з ним стався нещасний випадок, у результаті якого йому завдано тілесних ушкоджень у вигляді черепної-мозкової  травми, травм хребта, лопатки та ребер (а.с. 10-11).

За висновком Медико-соціальної експертної комісії від 23 листопада 2004 року  позивачу ОСОБА_6 встановлено втрату 60 відсотків професійної працездатності і призначено 2 групу інвалідності (а.с. 4-6).

На час виникнення спірних правовідносин – 23 листопада 2004 року, питання відшкодування шкоди, пов'язаної з ушкодженням здоров'я на виробництві, регулювалось Законом України № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року).

У відповідності до ст. 21 цього Закону (у редакції чинній на час виникнення в позивача ОСОБА_6 права на страхове відшкодування ) у разі настання страхового випадку (ст. 13 вказаного Закону) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому порядку своєчасно та у повному порядку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності та моральну шкоду (ст. ст. 28, 34  вказаного Закону).

14 червня 2005 року позивач ОСОБА_6 звернувся до Відділення Фонду з заявою про призначення страхових виплат.

24 червня 2005 року  Відділенням Фонду йому  призначено одноразову допомогу в розмірі   10 640 грн. та з 23 листопада 2004 року щомісячні страхові виплати у сумі         1 406, 12 грн. (а.с. 7, 8).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відшкодувати моральну шкоду, заподіяну позивачу ОСОБА_6 внаслідок ушкодження здоров'я при виконання трудових обов'язків,  яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, зобов’язано Відділення Фонду.

З матеріалів справи вбачається, що за висновком Медико-соціальної експертної комісії від 08 грудня 2009 року  позивачу ОСОБА_6 встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 65 відсотків з 03 грудня 2009 року.

Таким чином, моральні страждання позивача, завдані ушкодженням здоров'я тривають, що вимагає від нього додаткових зусиль для відновлення стану здоров'я.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу, колегія суддів враховує положення ст. 23 ЦК України про те, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (з наступними змінами), викладені у п. п. 3, 9, а також душевні страждання, яких він зазнав у зв’язку з невиконанням Відділенням Фонду тривалий час обов’язку у встановленому законом порядку, своєчасно та у повному обсязі відшкодувати потерпілому шкоду, заподіяну унаслідок ушкодження здоров'я, та вважає, що її розмір становить 150 000 грн.

Зазначений розмір моральної шкоди визначений  з врахуванням вимог розумності, виваженості, справедливості, достатній для відновлення стану здоров'я потерпілого ОСОБА_6 і не перевищує двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на час вирішення спору.

Отже, вимоги позивача ОСОБА_6 підлягають задоволенню в частині відшкодування моральної шкоди з Відділення Фонду.

Не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, ст. 9 Закону України "Про колективні договори та угоди" та ст. 18 КЗпП України, а також, ст. 23 ЦК України, ст. ст. 13, 21, 28, 34 Закону України № 1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року, у відповідності до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_6 частково.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. 3, 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,  

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" задовольнити,  рішення Приморського районного  суду м. Одеси  від 11 лютого  2009 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'ю під час виконання трудових обов'язків, задовольнити частково.

Стягнути з  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Троїцька, 21, ідентифікаційний код  25934086, на користь ОСОБА_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_1   страхові виплати на відшкодування моральної шкоди в розмірі 150 000 грн. (сто п’ятдесят тисяч грн. 00 коп.).

В частині позову про стягнення одноразової допомоги, передбаченої п. 4 Додатку № 12 Колективного договору Державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" на 2004-2005 роки від 01 березня 2004 роки, відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням.

Судді апеляційного суду Одеської області:                           В.О.    Панасенков

                В.Ф. Парапан

                 М.М. Драгомерецький

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація