А ПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 22ц-4910/09 Головуючий у першій інстанції – Виноградова Н.В.
Категорія ЦП: Доповідач Ступаков О. А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 рік м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О.А.
суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.
при секретарі – Мандрик А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користуватися жилим приміщенням за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.09.2009,
встановила:
У грудні 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання осіб такими, що втратили право користуватися жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 вказуючи, що відповідачі зареєстровані в зазначеній квартирі однак з серпня 1990 року, жилу площу залишили добровільно, в квартирі не проживають, комунальні платежі не сплачують, постійно проживають в квартирі АДРЕСА_2.
На підставі наведеного остаточно уточнивши позовні вимоги 28.07.2009 року позивачі просили задовольнити їх позовні вимоги.
Відповідачі позов визнали частково, зазначили, що не проживають в спірному жилому приміщенні та не сплачують комунальні послуги та інші платежі, але заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, що після набрання рішенням законної сили вони будуть зняти з реєстраційного обліку.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02.09.2009 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання осіб такими, що втратили право користуватися жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 задоволено.
Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з направленням справи на новий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що квартира АДРЕСА_1 складається з однієї кімнати, житловою площею 14,22кв.м. Квартира не приватизована, належить місцевій раді. ОСОБА_2 1938 року народження, відповідальний квартиронаймач, що підтверджується розпорядженням №83, виданим на підставі рішення виконкому Ленінської райради народних депутатів №302/1 від 24.06.1988 року.
В даній квартирі ОСОБА_4 зареєстрована з 12.04.1991 року, як член сім'ї. У 1991 році, був також зареєстрований ОСОБА_5, 1989 року народження.
Відповідачі спірною квартирою не цікавляться та не мають зв'язку з квартирою. Участі в оплаті комунальних послуг та квартплаті не приймають, протягом 18 років з серпня 1990 року квартирою не користувалися, що також не спростовується поясненнями відповідачів в судових засіданнях.
Відповідачі добровільно відмовилися від права користування житлом, перешкод у проживанні відповідачам ніхто не чинив, спроб до вселення вони не вживали, що підтверджується довідкою Хаджибеївського РВ міліції від 28.11.2008року.
Факт не проживання в квартирі АДРЕСА_1 понад 6 місяців, підтверджується актом, складеним сусідами від 29.09.2008року, а також отриманням судових повісток відповідачами за іншою адресою.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються статтею 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а якщо були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до положень частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Спірну квартиру відповідачі залишили добровільно та не мешкають в ній з 1990 року. Перешкод у користуванні квартирою їм ніхто не чинив.
На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачі понад шість місяців відсутні в спірній квартирі без поважних причин, внаслідок чого вони втратили право користування жилим приміщенням квартирою АДРЕСА_1.
Колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що позивачі і відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.
На підставі розпорядження Ленінської районної адміністрації Виконкому Одеської міської ради від 25.12.2002 року ОСОБА_2 яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 надано в користування підсобне приміщення аварійну квартиру №6 в цьому ж будинку. Вказаним розпорядженням особливий рахунок на квартиру АДРЕСА_2 закритий. Внесені зміни до розрахункової книжки ОСОБА_2 за користування підсобним приміщенням.
Відповідно до довідки КП ЖКС «Пересипський» від 20.07.2009 року квартира АДРЕСА_2 не значиться.
Позивачі проживають в квартирі АДРЕСА_1.
Відповідачі проживають в підсобному приміщенні квартири АДРЕСА_1 яке надане в користуванні ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ленінської районної адміністрації Виконкому Одеської міської ради від 25.12.2002 року і є складовою частиною зазначеної квартири.
Висновок суду, що відповідачі понад шість місяців не проживають в квартири АДРЕСА_1, оскільки проживають в квартири АДРЕСА_2, є помилковим.
При розгляді справи в апеляційній інстанції позивачі зазначили, що відповідачі не сплачують комунальні платежі і сторони не можуть в добровільному порядку вирішити питання про укладення окремих договорів найму, відповідно до яких в користуванні позивачів залишиться квартира АДРЕСА_1, а у відповідачів подібне приміщення до зазначеної квартири у вигляді окремої квартири №6.
В зв’язку з тим, що відповідачі проживають в підсобному приміщенні квартири АДРЕСА_1 яка є складовою частиною зазначеної квартири, не мають іншого житла, колегія вважає, що відсутні підстави для визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.09.2009 року скасувати.
Постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користуватися жилим приміщенням.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий О. А. Ступаков
Судді О. Д. Варикаша
В.А. Станкевич