АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.
суддів: Парапана В.Ф.
Громіка Р.Д.,
при секретарі: Щуровській О.Д.,
за участю: позивача ОСОБА_2 та представника відповідача,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", Лозинського О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" про стягнення заробітної плати за затримку в видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
28 листопада 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гребеники", с. Гребеники Великомихайлівського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг", с. Гребеники Великомихайлівського району Одеської області, про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, зазначивши в заяві, що він був звільнений з роботи, але відповідачі не виплатили йому заробітну плату в розмірі 830 грн. і завдали моральну шкоду в розмірі 15 000 грн.
07 серпня 2007 року, позивач ОСОБА_2 доповнив вимоги і, посилаючись на те, що під час розгляду справи йому стало відомо, що наказом № 9б від 04 квітня 2005 року він був звільнений з роботи за прогули незаконно, просив суд поновити його на попередній роботі та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 17 червня 2008 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вимог
ОСОБА_4 про поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено, а справа в частині вимог про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні з роботи, та відшкодування моральної шкоди направлена на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи 01 квітня 2009 року позивач ОСОБА_5 уточнив вимоги, і посилаючись на те, що після звільнення з роботи наказом № 9б від 04 квітня 2005 року він отримав заробітну плату в сумі 714, 76 грн. і трудову книжку лише 03 липня 2008 року, просив суд стягнути з відповідача, ТОВ "Айсберг" на його користь заробітну плату за затримку в видачі трудової книжки в розмірі 15 503 грн.
У липні 2009 року позивач ОСОБА_5 доповнив вимоги і просив суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 15 000 грн.
Представник відповідача, ТОВ "Айсберг", проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що після звільнення з роботи позивач всіляке ухилявся від отримання розрахунку при звільненні і трудової книжки. Тому вини товариства у затриманні трудової книжки позивача та завданні йому моральної шкоди немає і вимоги позивача є безпідставними.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_5 задоволений частково. Суд стягнув з відповідача, ТОВ "Айсберг", на користь позивача заробітну плату в сумі 15 503 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 500 грн., а також судові витрати в розмірі 30 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, ТОВ "Айсберг", просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і незаконним.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача, ТОВ "Айсберг", пояснення на апеляцію позивача ОСОБА_2 та представника відповідача, ТОВ "Айсберг", Лозинського О.В., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив, що відповідач видав трудову книжку позивачу ОСОБА_2 з порушенням встановленого законом строку, тому він має право на стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2005 року по 03 липня 2008 року.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки вказаний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та суд неправильно застосував норми матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що наказом № 9б від 04 квітня 2005 року позивач ОСОБА_4 був звільнений з посади старшого водія за п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин (а.с. 11).
Розрахунок при звільненні в сумі 714, 76 грн. і трудову книжку позивач отримав 03 липня 2008 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для відповідальності власника за затримку видачі трудової книжки є, по-перше, вина власника, та, по-друге, перешкода у працевлаштуванні працівника протягом цього часу з цієї причини.
Матеріалами справи підтверджується, що вина відповідача у затримці видачі трудової книжки відсутня. Позивачу з достовірністю було відомо про його звільнення з роботи на підставі наказу № 9б від 04 квітня 2005 року (а.с. 11), але він ухилявся від отримання трудової книжки та розрахунку при звільненні, чим зловживав своїми правами.
Посилання суду першої інстанції на відсутність в матеріалах справи відомостей про направлення позивачу почтового повідомлення з вказівкою про необхідність отримання трудової книжки само по себе не може бути підставою для покладання на відповідача відповідальності за затримку у видачі трудової книжки.
Таким чином, суд першої інстанції у порушення ч. 4 ст. 235 КЗпП України та ст. 214 ЦПК України не встановив вину відповідача у затримці видачі трудової книжки та те, що у наслідок вказаної обставини позивач протягом цього часу фактично не працював.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що законних підстав для задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати за затримку у видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди немає.
Тому вимоги ОСОБА_2 є незаконними, необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, а саме, ч. 4 ст. 235 та ст. 237-1 КЗпП України, у відповідності до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п. 3, 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" задовольнити, рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 29 вересня 2009 року скасувати й ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг" про стягнення заробітної плати за затримку в видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
В.Ф. Парапан
Р.Д. Громік