АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Суворова В.О., Артеменка І.А.
при секретарі - Григоренко Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року Малиновським районним судом м. Одеси прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, яка виділена з іншої справи №2-935/09 про визнання договору купівлі-продажу №1625 від 09 жовтня 1996 року дійсним, визнання права власності та стягнення моральної шкоди.
Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посилаються на те, що домоволодінняАДРЕСА_1 належить їм на праві приватної власності на підставі договору дарування від 04 січня 2003 року, згідно якого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подарували відповідно 4/5 та 1/5 частини зазначеного домоволодіння. Після укладення вищезазначеного договору ОСОБА_7 уклав договір відчуження частини земельної ділянки площею 0,1 га яка не була предметом договору дарування, внаслідок чого виник спір між сторонами щодо землекористування.
Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2, укладеного 09 жовтня 1996 року №1626 Центральною Одеською біржею вона придбала у ОСОБА_6 зазначений будинок. Зазначений договір заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04 липня 2006 року визнано дійсним, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано право власності на самовільно збудований сарай – літ ?” площею 40,5 м? та гараж літ. ?” площею 39,9 м?. Ухвалою суду від 14 лютого 2007 року заочне рішення від 04 липня 2006 року скасовано. Виходячи з викладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати договір №1626 від 09 жовтня 1996 року, зареєстрований Одеською біржею недійсним, скасувати рішення Ленінської районної адміністрації м. Одеси від 20 жовтня 1998 року, яким збережено і визнано право власності на сарай літ. ?” за ОСОБА_4 та визнати за собою право власності на сарай літ ?”, розташований на земельній ділянці площею 117 м?, усунути порушення права власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 та сараю літ ?” та стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн.
ОСОБА_4 подано позов до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та стягнення моральної шкоди.
Свої вимоги кожна із сторін підтримали у суді першої інстанції, не визнаючи вимог іншої сторони.
Рішенням суду від 27 жовтня 2009 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задоволено, договір №1626 від 09 жовтня 1996 року купівлі-продажу згідно з яким ОСОБА_4 придбала, а ОСОБА_6 продав житловий будинок АДРЕСА_2 визнано дійсним, за ОСОБА_4 визнано право власності на зазначений будинок, який складається з житлового будинку під літ. ?”, літньої кухні літ. - ?”, гаражу – літ. ?”, сараю – літ. ?”, літньої кухні – літ. ?”, сараю – літ. ?”, вбиральні – літ. ?”, № 3,6 – огороджень, мостінь - №1,2, розташованих на земельній ділянці площею 869 м?. У разі набрання рішенням законної сили, його вирішено вважати підставою для реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними приміщеннями в КП ?МБТІ та РОН”.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним – відмовлено.
Вважаючи рішення суду незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення суду від 27 жовтня 2009 року, посилаючись на те, що суд вирішив питання про права і обов’язки Одеської міської ради, яка була учасником процесу у позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2, однак участі у справі не брала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріально та процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 щодо визнання договору купівлі-продажу від 09 жовтня 1996 року дійсним за яким за ОСОБА_4 визнано право власності на будинок АДРЕСА_2, суд обґрунтовано виходив з того, що на час укладення зазначеного договору на товарній біржі діяв закон, який дозволяв укладати зазначений договір без нотаріального посвідчення. Відповідно до викладеного, зазначений договір був зареєстрований у КП ?МБТІ та РОН” за № 191 та підтверджував право власності на об’єкт купівлі-продажу як правовстановлюючий документ.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним суд обґрунтовано виходив з того, що оспорюваний правочин на момент розгляду справи є дійсним, позивачі мешкають у спірному житловому будинку, зареєстровані в ньому, що підтверджує висновок суду, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, правочин було виконано сторонами.
Висновок суду щодо визнання права власності за ОСОБА_4 ґрунтується на належних доказах, що є у справі. Вимоги позивачів за зустрічним позовом є безпідставні, не підтверджені належними доказами.
Посилання апелянта на порушення прав третьої особи, права і обов’язок якої вирішені судом є безпідставними, оскільки вони не торкаються прав та обов’язків третьої особи, яка про таке не заявляє.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – ОСОБА_3 – відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до суду касаційної інстанції - Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: В.О. Суворов
І.А. Артеменко